Ісландський пекар Віктор Свейнссон живе біля озера Лейгарватн, навколо якого знаходяться гарячі джерела. Бруд поруч з ними досягає температури 100 градусів за Цельсієм.
Винахідливий ісландець вирішив використовувати дармове тепло для повільного випікання хліба. Свейнссон готує тісто із суміші житнього та пшеничного борошна, цукру, солі, розпушувача і молока. Він кладе тісто в каструлю, щільно закриває її і закопує в бруд на добу. Хліб виходить солодким і за текстурою нагадує кекс.