Ольга Романовська: "Коли йшла з «ВІА Гри», то підвела не лише Костю, але і Віру"
— Ольго, до того як потрапити у "ВІА Гру", ви в шоу-бізнесі не працювали. Як вам вдалося стати учасницею тріо?
— Наприкінці 2005 року по всіх радіостанціях йшла масштабна рекламна кампанія про кастинг до дівочого гурту. Назву було приховано, тому я не знала, в яку саме. Тоді ми з подругами були молодими, безтурботними, нам весь час хотілось кудись піти і себе показати. Тому, звичайно, кастинг привернув нашу увагу. Хто нас чекає, ми дізналися, лише коли вже були на місці і по натовпу прокотився слух, що шукають дівчину в ту саму "ВІА Гру".
— З якими труднощами ви зіткнулися під час роботи в групі?
— У першу чергу з притиранням у колективі. Коли я прийшла в групу, то була чужорідним тілом: не розуміла дівчаток, вони не розуміли мене. Я була провінційною дівчиною (29-річна Ольга родом із Миколаєва. — Авт.), досить поступливою по своїй природі, тому дуже часто поступалася, але вважаю, що це було правильно.
— А як ви витрачали зароблені в групі гроші?
— Ой, на всяку нісенітницю (посміхається). За весь час я не купила нічого серйозного, не рахуючи ноутбука. Тоді я нічого не розуміла в техніці подібного роду, тому прийшла в магазин і вибрала найдорожчий, який тільки знайшла. Дуже багато грошей витрачалося на салони краси, бо вільного часу було небагато, спали ми також мало, і мимоволі у мене з'явилася звичка після прильоту і поселення в готель ходити в один з найбільш елітних салонів Києва — він знаходився якраз навпроти готелю. Мені дуже подобалося відчуття, що я роблю собі макіяж, зачіску в дорогому салоні... У мене не було гардероба з масою фірмових речей, зате я витрачала гроші на всякі приємні речі, включаючи ресторани і тренажерний зал.
— Вам довелося покинути групу через те, що ви дізналися про свою вагітність. Як ви повідомили продюсерові Костянтину Меладзе про свій відхід?
— Я ще довго буду пам'ятати той момент — це сталося на одній з його студій. Я знала, що Віра Брежнєва також хотіла йти з групи. Власне, через мене вона залишилася ще на якийсь час. Виходить, що я підставила і Костю, і її. Альбіна ж, як мені здалося, була за мене рада. Ну а Костя, звісно, не умовляв і не погрожував. Він просто розповів, які мене чекають перспективи, якщо я залишуся, але про аборт не просив. Тоді я дуже довго ламала голову, як би так схитрувати, щоб встигнути скрізь, але, на жаль, у "ВІА Грі" так не можна.
— Як ви познайомилися з чоловіком, одеським бізнесменом-нафтовиком Андрієм Романовським — чи було це кохання з першого погляду? Чи зіграла ваша участь у "ВІА Грі" роль у вашому знайомстві?
— Нас познайомила Віра Брежнєва — її колишній чоловік донині працює з Андрієм. Того вечора весь наш колектив (продюсери, дівчатка, я з подружкою) прийшов на концерт Black Eyed Peas, і ми зустрілися в спільній компанії. Андрій мені відразу сподобався — дуже незвичайний, цікавий чоловік, не схожий на інших. Через кілька місяців ми ще раз побачилися на заході. Я знаю, що він постійно шукав зустрічі, я часто ловила його погляди. Я також намагалася якось зустрітися, поговорити з ним. І ось на день народження колишнього чоловіка Віри ми все-таки не без допомоги друзів "звелися", так би мовити (посміхається).
— До свого рестарту кар'єри ви підійшли в тому числі мамою двох хлопчаків. Вони не ревнують вас до життя на два міста?
— Ні, зовсім не ревнують ані до переїздів, ані до моєї роботи. Навпаки, вони дуже люблять похвалитися перед друзями, що їхня мама — артистка. Може, у мене графік ще не такий щільний, і вони поки не відчули всієї тяжкості того, що відбувається. Хоча останнім часом у їхній поведінці щось змінюється, відбуваються якісь напливи. Я ще не зрозуміла до кінця їхню природу — чи то відвикають, чи то хлопчикам за віком так належить. А в плані побуту нічого не змінилося. У нас великий будинок, який прибирають дві домробітниці. За дітьми дивляться дві няні. Хлопчики вже дорослі (8 і 13 років. — Авт.), і, можливо, обійшлися б без особливої опіки, але няні за ці роки стали членами сім'ї.
— Були пропозиції відвертих фотосесій, і як ви до них ставитеся?
— Так вийшло, що у "ВІА Грі" у мене не було жодної відвертої фотосесії. Ми зробили пару фото в нижній білизні, але швидше для архіву. Адже мені завжди було цікаво знятися в подібній фотосесії, і я це зробила — в домашньому архіві у мене предостатньо таких знімків. Чоловіку, звичайно, не дуже подобається моє захоплення, але він з цим мириться (посміхається).
— Відчуваєте, що з моменту, як покинули сцену, минуло сім років? Це якось відбивається на вашому поверненні?
— Важко не тому, що за плечима сім років, а тому, що є відчуття, що вік піджимає. Коли мені було 20 років, здавалося, що часу — вагон. У 23 я думала: "Хай там! Я ще зовсім дівча! Встигну!". А роки так швидко біжать! Зараз відчуваю, що мій час настав, але мені поки важко зрозуміти: а чи не пізно це для людей?
— Ви проанонсували, що ось-ось вийде ваш сольний альбом...
— Ми плануємо провести презентацію вже в кінці жовтня. Сподіваюся, вона співпаде з прем'єрою кліпу на одну з моїх найбільш драйвових пісень. А зараз ми дуже багато працюємо. Хочемо, щоб усім, хто побачить нашу презентацію, відразу стало зрозуміло, що я не та, яка проходить повз, не даремно була у "ВІА Грі", що я маю право бути на сцені. Дивувати буду всім і не тільки репертуаром (посміхається).