Людям у віці протипоказане зубріння - вони запам'ятовують, спілкуючись / Фото: Анатолiй Бойко
ЧОМУ НАВЧАЮТЬ І ХТО ПРИХОДИТЬ НА УРОКИ
Громадських організацій та приватних навчальних центрів, що пропонують освітні послуги для людей у віці, стає все більше. Набір дисциплін у них більш-менш збігається, і знайти цікаве/потрібне для себе заняття може кожен. Багато центри запрошують освоювати здоровий спосіб життя, літературу, іноземні мови, психологію, танці, спів, комп'ютерну грамотність і т. д. І відзначають, що дефіциту слухачів немає. "Наука розвивається семимильними кроками, і наші бабусі і дідусі не встигають за смартфонами, ноутбуками та іншими гаджетами. На побутовому рівні це виливається в те, що вони можуть бути позбавлені зв'язку з дітьми/онуками, які живуть в іншій країні. Спроби впоратися з комп'ютером кожен раз призводять до нервування. Вони це усвідомлюють, і якщо дізнаються, що є можливість чогось навчитися, особливо безкоштовно або недорого, то не упускають шансу знову сісти за парту", – розповіла фахівець одного зі столичних навчальних центрів для літніх Валентина Почепцова. Її слова підтверджують і в МОН. "В Університет третього віку Дніпропетровського університету ім. Нобеля в 2015 році набрали слухачів вшосте – всього їх зараз 450 осіб. А в київському Університеті третього віку на сьогоднішній день навчаються близько 1,6 тисячі осіб", – навів приклад заступник директора Департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров.
Слухачами зазвичай стають люди старші 60 років – найчастіше студентам близько 70-75. "У 60-65 років багато хто ще підробляє. Я теж в їхньому віці працювала. А от у 70 вже і відпочити можна, відкрити для себе щось нове, освоїти необхідні знання, знайти можливість поспілкуватися з іншими "молодими" бабусями і дідусями і відчути себе на десяток років молодшою", – говорить слухачка факультету здорового способу життя та комп'ютерної грамотності з Києва Єлизавета Дроздова.
ФАКУЛЬТЕТИ-ЛІДЕРИ
За даними, отриманими з різних навчальних центрів, до трійки лідерів за популярністю входять групи комп'ютерної грамотності, іноземних мов та здорового способу життя: сюди найшвидше набираються слухачі і їх менше відсіюється в процесі навчання. Причому, за словами провідних занять, жінки в основному цікавляться мовами і здоров'ям, а чоловіки – ПК.
"БЮДЖЕТ". У кожному закладі свої правила і обмеження. Наприклад, у державних навчальних центрах пенсіонер може відвідувати тільки терцентр за місцем прописки. "Ще в державних центрах не залишають на другий рік, а за рік не можна брати більше трьох предметів", – розповіла пенсіонерка з Києва Віра Андрейчикова. Заняття у навчальних закладах, де не передбачається оплата, зазвичай ведуть волонтери. Вони ж складають програму і розклад (в середньому 1-2 рази на тиждень по 2-2,5 години). Цього достатньо, хоча, за словами випускників, відпрацьовувати навички часто доводиться вдома, і без помилок не обходиться. "Довго не могла запам'ятати, куди натискати, щоб послати онукам фотографії та лист по електронній пошті. З отриманням було набагато легше", – згадує слухач факультету ПК Ірина Тимофіївна. Також багато людей пенсійного віку можуть пройти безкоштовні курси першої допомоги при медцентрах.
"КОНТРАКТ". Приватні центри влаштовують платні курси. Жорстких правил прийому немає: оплатив, приходиш на заняття, тебе вчать і перевіряють знання. Групи набираються, хоч і без особливого ажіотажу. "У нас передбачено 10 занять по 2 години, групи по 5 осіб. Курс для кожного коштує 1100 грн, а 10 індивідуальних занять – 2200 грн. Уроки проводять досвідчені викладачі", – розповіли "Сегодня" в одному з центрів комп'ютерних курсів. Для прикладу відзначимо, що вивчення іноземних мов у приватних репетиторів, орієнтованих на навчання студентів у віці, ще дорожче – від 2,5-3 тис. грн за рівень.
РОБОТА В КЛАСІ: як проходить урок
Не всі фахівці згодні зі стереотипом, що з віком здатність вчитися знижується. "Все залежить від мотивації студента і того, як побудований навчальний процес. Дорослому освоєння предмета може датися легко хоча б за рахунок свідомості. І так – шкільний темп літнім не по плечу, тому потрібні спеціальні методики викладання. Наприклад, літнім під час вивчення англійської мови не підходить такий метод, як аудіювання, адже у багатьох можуть бути проблеми зі слухом. Заучування – теж не вихід: у літніх людей використовується короткочасна пам'ять, а вона ненадійна. Тому ми намагаємося дати структуру, в яку вони підставляють конструкції, а потім багато разів репетирують, постійно допомагаючи один одному", – пояснила Олена Корнєєва, викладач англійської мови з Харкова.
Ще один ворог літніх студентів – швидкість. На заняттях викладачі намагаються піти від ситуацій, коли потрібна швидка реакція. "Навчальний процес йде повільно і з численними повтореннями. Ми не беремо граматику у відриві від контексту, оскільки таким студентам, як правило, потрібні структури і словниковий запас. А ще ми даємо їм сфокусуватися на розумінні теми та віри у свої сили, тому якийсь час не виправляємо помилки", – каже тренер англійської.