Чудо на Дністрі: головні туристичні родзинки Тернопільського краю

Тернопільський край чудово підходить для  відпочинку на будь-який смак. Тут збереглося майже 4000 пам'яток історії та культури. Це і численні культові споруди – монастирі, церкви, костели. І більше третини всіх замків України! Правда, від більшості з них залишилися одні руїни. Крім того, на цій території безліч печер – в області налічується їх більше сотні. А тернопільська печера Вертеба – найдовша в Європі. Не можна не згадати і другу за величиною після Дніпра річку – Дністер з її притоками і те, над чим природа трудилася особливо натхненно, – водоспади (їх на Тернопільщині більше двадцяти). Тому тут є всі умови для активного відпочинку (сплави, велопоходи), екотуризму, паломництва, екскурсій і т. д.

Бучач і Рукомиш: місто-музей і печерний храм

Наша подорож почалася з Бучача (розташований годину їзди від Тернополя, вартість проїзду в маршрутці 46-111 грн). Бучач – місто-музей! Його історія сягає в давні часи. На Федір-горі під час археологічних розкопок 1924 року знайдений робочий інвентар, який вчені датували VI-III тис. до н. е., а на березі річки Стрипи виявлено залишки двох поселень ранніх племен трипільської культури та поховання бронзового століття. Перша письмова згадка про Бучач – 1260 рік.

На території міста існувало давнє слов'янське поселення, яке до 1340 року входило до складу Галицько-Волинського князівства.

Цікаві житлові будинки, розташовані уздовж вузьких вуличок, які деруться вгору по схилах,
Василіанський монастир (заснований в 1624 році), замок – одна з шести відомих фортець ХIV ст. в Галичині і т. д. Але найцікавішою видалась Ратуша, побудована в стилі бароко за проектом львівського архітектора Бернарда Меретина, яка схожа на вежу з трьома поверхами-ярусами. Спорудження не має аналогій в архітектурі ХVIII століття – це зразок синтезу архітектури і скульптури – роботи виконані всесвітньо відомим майстром Іваном Пінзелем (ті, які були на фасаді Ратуші, поки знаходяться на реставрації, але всередині можна побачити копію скульптури "Селянин-невільник" і фрагменти оригінальних робіт).

Недалеко від Ратуші можна насолодитися кавою (від 12 грн) в колоритному музеї-кав'ярні, присвяченому уродженцю Бучача Шмуелю Йосефу (Агнон), лауреату Нобелівської премії 1966 року "За глибоко оригінальне мистецтво оповідання, навіяне єврейськими народними мотивами".

Бароко. Вежа з ярусами

А в 2,5 км від Бучача розташувався Рукомишський печерний храм – культова споруда у травертинові скелі. Це зал площею близько 25 кв. м. На північ від нього спостерігається низка гротів поменше, очевидно, келії ченців. Храм – частина культового комплексу, до якого також належать церква святого Онуфрія (тут міститься оригінальна скульптура Пінзеля), Хресна дорога, цілюще джерело. До Рукомишського храму приходять численні паломники, багато в надії на зцілення.

Печера. Сюди йдуть паломники

Червоногород: місце сили

Між селами Нагіряни і Нирків є урочище Червоне. Доїхати туди громадським транспортом непросто: від Тернополя йде маршрутка до Ниркова близько 3 годин (115 грн), зупиняється на повороті на село, а звідти близько 4 км пішки, але воно того варте. У давнину в урочищі на невеликому пагорбі мальовничого Подільського міжгір'я розміщувався місто Червоногород, назва якого походить від червоних гірських порід в каньйоні. Його називають самим містичним місцем в Україні (тут можна почути історії про привида, а підземні ходи називають "ходами в пекло").

Джуринський водоспад. Найбільший на рівнинах України

Протягом століть він належав татарам, російським, литовським князям. Зараз збереглися дві вежі замку з чотирьох. Поруч можна побачити костел Успіння Діви Марії (недіючий).
На околиці с. Нирків, на річці Джурин, розташовується найбільший на рівнинній території України водоспад – один з найбільш відвідуваних туристичних об'єктів України. Вхід на територію всього комплексу (вниз по серпантину) безкоштовний. В'їзд авто – 20 грн.

Червоногородський замок. Вежі увінчані зубчастими коронами

Зарваниця: духовна святиня

Гордістю греко-католиків є Марійський духовний центр у Зарваниці (знаходиться за півтори години їзди автобусом від Тернополя – вартість близько 45 грн). Найпоширенішою легендою про його заснування є така: після розграбування Києва в 1240 році київські ченці знайшли притулок на території Галицького і Волинського князівств. Один з них зупинився біля джерела, де йому явилася Богородиця в сяючій іконі. Незабаром про це чудо дізналися люди з навколишніх сіл і побудували на цьому місці церкву, в якій і помістили чудотворну ікону. Найбільшого розквіту монастир досяг у XIX ст. За часів радянських гонінь на греко-католиків він був закритий, храми знищені, але ікона була врятована.

Наразі святиня відроджена, вона є найбільшим центром паломництва греко-католиків в Україні.

Собор. Зразок сакрального будівництва сучасності

Вертеба: стародавня культура Трипілля

Вертеба – єдиний в Україні музей-печера трипільської культури. Велика частина експонатів, на жаль, дісталася польським музеям, але тут як і раніше є на що подивитися. Розроблено два маршрути – екскурсійний, коридорами і залами (завдовжки близько 1 км), і спортивний – більш складними куточками печери.

З Тернополя до Борщева поїздка займе близько 3 годин і обійдеться приблизно в 100 грн. А з Борщева можна доїхати до музею громадським транспортом.

Печера. Її довжина – 9 км. Це найдовша печера в Європі

Микулинці: замок для служниці

Не дивуйтеся, що в приміщеннях Микулинецького замку XVI-XVIII століть стоять металопластикові вікна. Це єдиний житловий замок України в приватній власності. Графиня Юзефа Рей подарувала його своїй улюбленій служниці. З 1920-х років там живуть її нащадки. Дорога автобусом з Тернополя займе 20-30 хв. і обійдеться в 16 грн.

Житловий замок. Подарунок графині Юзефи улюбленій служниці