Бійцю 26-ої Бердичівської протитанкової дивізії потрібна допомога

18 вересня 2014, 13:00
Андрій Казаченко йшов у бій навіть з критичним пораненням ноги

Андрій залишився без ноги в день народження старшої доньки Вікторії

Приватний підприємець Андрій Казаченко служив в 26-ій Бердичівській протитанковій дивізії. За словами дружини Катерини, повістка чоловікові прийшла 20 березня – і він відразу пішов у АТО. Більше 4-х місяців бійці тримали оборону під Саур-могилою, поки 14 серпня під Амвросіївка не потрапили під мінометний обстріл бойовиків.

SOS. "Це сталося в день народження моєї старшої дочки Вікторії – їй виповнилося 10 років. За словами нашого комбата, близько 17 години прорвалися танки РФ. Через пару хвилин по нас стріляли з мінометів. Вибуховою хвилею мене підкинуло на 1,5 метра. Двох товаришів по службі вбило насмерть відразу, а я, прийшовши в себе, відчув сильний біль в нозі", – розповів нам Казаченко.

Реклама

Товариші по службі встигли зробити Андрію два уколи, дати води і новий бронежилет (попередній знищило вибухом. – Авт.), і відвели в укриття. Але повноцінну першу допомогу йому надати довго не могли – терористи продовжували обстріл. "Я взяв штик-ніж і спробував повзти до дороги. Не розрахувавши сил, повернувся назад, закинув ногу на ящик з патронами і став стріляти азбукою Морзе слово SOS, – згадав Андрій. – А від смерті мене врятував бронежилет, під яким у мене лежав іграшковий дракончик молодшої доньки – 4-річної Каріни".

ЛІКУВАННЯ. Підібрали Андрія десантники, які проїжджали поруч на танку. Вони відвезли його в польовий госпіталь, де медики ампутували йому праву ногу. Зараз Андрій – у столичному госпіталі, а вдома у нього – свій бізнес з ремонту машин і дві доньки. Сім'я намагається зібрати на протез ноги і реабілітацію, але самі рідні не впораються – сума в $50 тис. для сім'ї непідйомна. Просимо всіх небайдужих допомогти Андрію встати на ноги.