Катерина Кухар. Фото: Facebook
Балерина Катерина Кухар повернулася з Франції, де вона пробула півтора місяця. Після поїздки вона розповіла, чим відрізняється театральний дрес-код француженок і українок, а також про те, як змінився Париж останнім часом.
"Традиційно Франція визнається законодавицею моди. Неймовірно люблю цю країну, її міста, архітектуру, людей, історію. Але смію зауважити, що жінки стали менше стежити за собою. Європейці останнім часом мало уваги приділяють зовнішньому вигляду. Вони віддають перевагу непомітному і просто комфортному одягу. Найчастіше унісекс. Найефектніші жінки, на яких я звертала увагу, як правило, були вже у віці. Ось вони були, як справжні модниці, одягнені за останніми тенденціями і з великим смаком, сукні, вишукані прикраси. Все ще залежить від того, який театр ви хочете відвідати, наприклад, опера Гарньє – це золото, оксамит, мармур і розкіш, тому в джинсах ви себе будете ніяково почувати. Але в сучасний театр, можна прийти і в casual. На мій погляд, жінка повинна себе оточувати прекрасним, і театр – це те місце, де вона повинна себе відчувати квіткою. До театру бажано готуватися, зробити собі акуратну укладку, надіти чарівну сукню і насолоджуватися театральною атмосферою, що зіткана з нюансів, де немає дрібниць. Українки це розуміють і намагаються за можливості приходити в театр в сукнях або жіночних костюмах. Коли у нас влітку був спектакль "Кармен-сюїта", я після нього переглядала фотозвіт і помітила, що багато хто був убраний в червоному і чорному тонах, до речі і весь спектакль в цих тонах. Деякі жінки прикрасили волосся червоною трояндою".
Також Катерина поділилася своїми враженнями від міста. "Париж – місто краси. Весь Париж як один величезний музей. Музей моди, музей людини, археологічний музей, музей східної культури і багато, багато іншого. Французи, як спадкоємці великої культури, як відомо, вміють жити зі смаком. Їдять французи, не поспішаючи, ставлячись до трапези з великою любов'ю і повагою. Насолоджуючись стравою як витвором мистецтва. Майже кожен житель Парижа раз на тиждень ходить в музей, а потім довго обговорює побачене за чашкою кави в одному з численних навколишніх ресторанчиків. У той же час були і свої особливості в цій поїздці. Місто змінилося. Стало особливо інтернаціональним, говорить на різних мовах світу. Французи задихаються від навали арабів, що живуть за рахунок французьких пільг і допомоги з безробіття".
Фото: Facebook