Катерина Варченко / Фото: прес-служба телеканалу "Україна"
У свої 30 років в неї за плечима вже десятки робіт у кіно та серіалах, ролі в Молодому театрі. А 2 грудня о 21:00 на телеканалі "Україна" відбудеться прем’єра серіалу "Спадкоємці", в якому Катерина зіграла головну роль. Її героїня Даша – досить самозакохана жінка, на яку чекають глибинні трансформації.
В інтерв’ю "Ранку з Україною" акторка розповіла, який відомий персонаж хотіла б зіграти, як ділить побутові справи з чоловіком та який непростий період у житті підштовхнув її до народження сина..
Вам щоразу довіряють ролі, в яких потрібно плакати, страждати, боротися за кохання. Як думаєте, чому так?
Мабуть, просто з моєї органікою так склалося, що я – принцеса-дівчинка, якій личать сльози і страждання. Я не можу сказати, що у мене таке дуже важке життя, навпаки – веселе. Хочеться це видати саме в кіно і в театрі, тому що в житті є ситуації, з якими ти ніколи не зіткнешся. Так що уявляєш це і робиш.
А яку роль в ідеалі хотіли б зіграти?
Я хочу зіграти все, що мені дають. Але пригадую, колись давно я мріяла зіграти Жанну д'Арк. Я розумію, що це зовсім не моє амплуа, як здається деяким режисерам. Дівчинка-блондинка, яка вміє швидко заплакати, яку шкода інколи в кадрі, не може зіграти Жанну д'Арк, але запевняю – може.
Пам'ятаєте, коли до вас вперше підійшли сфотографуватися?
Це був проект про хазяйку, мій такий перший 24-серійний фільм. Були дівчата, які в метро сиділи і щось фотографували, а я робила вигляд, що не бачу, але позувала (сміється). Були таксисти, які говорили: "Десь я вас бачив".
Ви багато знімаєтеся, але знайшли час на сім'ю – вийшли заміж, народили сина Крістіана-Доріана. Як обрали таке цікаве ім'я?
Коли я дізналася, що буде хлопчик, сказала чоловікові: "Давай так, я даю ім'я, і ти даєш ім'я, якщо не зійдеться, то ми щось придумаємо". Так і придумали. Я – Крістіан, чоловік – Доріан.
Коли ви дізналися, що вагітні, не переживали, що за вас забудуть?
Переживала і не вірю тим, хто каже, що не переживав. Тому що в нашій професії ці страхи завжди присутні. Ти випадаєш з професії. У тебе є щастя, у тебе є маленька дитина, але все одно ти думаєш про те, що робити далі, треба реалізовуватися.
Чи буває у вас таке, що ви граєте не тільки в театрі, а й вдома?
Ні, ми вдома не розмовляємо взагалі про театр.
А як щодо побуту в сім'ї – хто миє посуд, хто пере?
По черзі. І чоловік пере, і я. З цим графіком іноді дуже важко буває. А так я дуже люблю готувати, це такий кайф приносить, коли пахне в квартирі затишком.
Ви обмовились про те, що дуже любите страждати в кадрі. Була у вашому житті трагедія, яка вплинула на ваш світогляд?
У мене хворіла мама, це була онкологія, зараз вона здорова, все нормально. Може, цей момент тоді якось спровокував бажання і народити дитину, і бути щасливою для мами і для суспільства.