Едді Редмейн і Фелісіті Джонс фото: AFP
Актор Едді Редмейн розповів "Газете.Ru" про роботу над головною роллю у фільмі "Всесвіт Стівена Хокінга", з якою він претендує на "Оскар" за кращу чоловічу роль.
У неділю, 22 лютого, відбудеться нагородження переможців кінопремії "Оскар". Один з найбільш ймовірних переможців у категорії "Кращий актор" – британець Едді Редмейн, який зіграв роль великого фізика-теоретика в байопіку "Всесвіт Стівена Хокінга". Фільм, який поставив Джеймс Марш, заснований на спогадах колишньої дружини Хокінга Джейн, яка описала своє життя з ученим під час його боротьби з важкою хворобою; її роль у фільмі зіграла Фелісіті Джонс. Едді Редмейн вже отримав за цю картину, яка претендує на п'ять "Оскарів", у тому числі в номінації "Кращий фільм", премії "Золотий глобус" і BAFTA, був відзначений нагородами професійної гільдії акторів.
"Коли мені сказали, що у мене буде можливість зустрітися з Хокінгом, я розхвилювався: мало кому з акторів вдається зустрітися зі своїм прототипом. Зрозуміло, я розумів, що Хокінг буде найсуворішим суддею моєї роботи, але хвилювання мені не заважало, навпаки, стимулювало до того, щоб зблизитися з ним, зрозуміти його характер, краще і тонше розібратися в його натурі і звичках", – говорить актор.
Актор розповів про першу зустріч з фізиком: "Я дуже хотів сподобатися Стівену і готувався до особистого знайомства чотири місяці: читав, спілкувався з фізиками, фахівцями з його хвороби (бічний аміотрофічний склероз). У процесі цього знайомства з людиною з книжкової обкладинки Стівен перетворився для мене в ідола. Я так рознервувався, що перші півгодини розмови зі Стівеном Хокінгом я розповідав йому про Стівена Хокінга. Насправді зараз проголошення навіть декількох фраз забирає в нього більше часу, ніж показано у фільмі, так що я з усіх сил намагався заповнити незручне мовчання балаканиною. За три години він сказав мені приблизно вісім фраз, але при цьому його обличчя – одне з найдивовижніших з бачених мною в житті. Хокінг неймовірно харизматичний, хоча у нього зараз працюють лише кілька м'язів. Мені це було дуже важливо – зловити блиск його очей, його іронію і зрозуміти, як йому вдається так яскраво їх передавати такими малими засобами".