Ахтем Сейтаблаєв
Фільм "Киборги", де Ахтем виступив в ролі режисера, номінований в категорії "Повнометражний ігровий фільм". А в номінації "Вибір глядача" представлено відразу дві його роботи: "Киборги" і "Чужа молитва".
- Ми знаємо вас як режисера, актора, модель, ведучого. В якій з цих ролей ви відчуваєте себе більш органічно?
- Ну якщо говорити про комфорт, то, звичайно, в амплуа актора. Тому що відповідальності не так багато, як у режисера, і навіть не як у ведучого. Принаймні мої відчуття такі. Мені ще дуже щастить на зустріч з чудовими професійними режисерами, а це велике щастя, коли ти потрапляєш до режисера в спектакль або на знімальний майданчик, який знає, чого хоче, який ставить складні, але дуже цікаві завдання. І ліпить тебе, творить тебе всередині цієї ролі, допомагає тобі самотужки відкрити в самому собі якісь нові нюанси, межі професії. Це дуже класні відчуття. З одного боку, ти захищений режисером, групою, тебе оточують увагою, чайок приносять, запитують чи не холодно, не жарко (сміється – авт). Це надзвичайно тішить, зрозуміло, і створює відчуття твоєї дуже сильної необхідності. Ось. Але цікавіше, драйвовіше, звичайно, в якості режисера. Тому що ти маєш задоволення спостерігати, як на твоїх очах зараз на знімальному майданчику народжується світ, про який ти мріяв довгий час, який ти вигадував всередині себе разом з твоїми колегами зі знімальної групи. І це іноді дуже навіть відчуття, що частково лякають. Ось тому якщо говорити про комфорт – акторство, про інтерес, про драйв, про те, що мені особисто глобальніше, то звичайно – це режисура. Хоча ... Мене немає в номінації режисер (сміється). Я дуже нормально до цього ставлюся. Режисерська професія прекрасна тим, що в ній немає стелі, вона не має меж. Ти все життя можеш вчитися, завжди і всюди
Визнання колег по цеху – це важлива річ в житті кожної творчої людини
- А наявність національної кінопремії для професіоналів кіно – це спонука розвиватися? Чи це більше як свято кіно?
- У мене відсвяткувати навряд чи вийде, тому що я буду вести цю церемонію (сміється – авт). Але, звичайно, визнання колег по цеху – це важлива річ в житті кожної творчої людини. Звичайно, кожен з нас хоче, щоб його творчістю захоплювалися всі, і колеги по цеху "падали ниць". І глядач в повітря чепчики кидав, і таке інше ... Адже тут така річ: головне особливо сильно цим не хворіти, тому що можна з глузду з'їхати. Ми займаємося одним з найбільш суб'єктивних занять в житті людському. Орієнтири або маяки, які ти обираєш собі в професії, які знаходяться на території творчості – це настільки суб'єктивне і особисто твоє, що в принципі можна було б забити на будь-яку думку про себе, крім своєї власної. За великим рахунком. Але, звичайно, дуже важливо, якщо твою роботу конструктивно, ставлячись дуже професійно, розбирають. А не з бажання пожурити, тому що хтось щось зробив не так, як хотіла ось та людина, тому що це шлях в нікуди. Просто ти розумієш, що це дзижчання бджілки якесь ... Ось. А те, що воно суб'єктивне, воно тим і прекрасне. Інакше не було б різноманітності взагалі в принципі на території мистецтва, не було б ні Сальвадора Далі, ні Пікассо. Я дуже спокійно ставлюся до своєї творчості, повірте. Я не порівнюю і не збираюся проводити ніякі паралелі, я просто говорю про те, що якби ми всі крокували ладом, ми б не рухалися вперед взагалі.
- Ви відчували, що ось зараз ви закладаєте фундамент для майбутніх поколінь режисерів?
- Та ні звичайно. Я просто роблю свою справу. Мені дуже пощастило, і я вдячний Всевишньому і долі, своїм друзям, що у мене є можливість останні років вісім знімати тільки те, що я хочу. Я намагаюся це робити максимально добре. Як воно виходить, судити не тільки мені, а й тим, хто дивиться, із задоволенням або без задоволення, але все ж дивиться.
- У номінації "Вибір глядача", де представлені найкасовіші українські фільми 2017 року, дві ваші роботи – "Кіборг" і "Чужа молитва". Голос можна було віддати один тільки. За який фільм ви б проголосували або агітували?
- Я б хотів, щоб звернули все ж увагу на "Чужу молитву". Тому що з "Кіборгом" я в принципі припускав, в контексті того, що тема дуже болюча, дуже непроста. Я все ж вважаю, що ми зняли гідне кіно, з чудовою командою. Я зараз про інше. Про ступінь інформаційної хвилі, скажімо так. Тому мені б хотілося, щоб на мою "іншу дитину" звернули увагу, на "Чужу молитву".
Церемонію, яка відбудеться в Києві 20 квітня Ахтем проведе вдвох з Василиною Фроловою, яка вважає, що кіно – це дзеркальне відображення ситуації в країні. Пряму трансляцію "Золота Дзиґа" дивіться на Сегодня.Lifestyle