/ Фото: Сьогодні
- Ахтеме, розкажіть трохи про фільм "Номери" за сценарієм Олега Сецнова. Коли ми зможемо його побачити? Зйомки вже закінчилися, і хто бере участь у фільмі?
- Фільм вже знятий. Зараз у нас етап монтажу. Почалося все з того, що продюсер Анна Паленчук запропонувала мені прочитати сценарій. Вона дуже давно співпрацює з Олегом і чимало зробила для інформаційного висвітлення того, що з ним відбувається. Я двічі відмовлявся. По-перше, я був зайнятий зйомками "Захара Беркута". А по-друге, розумів і розумію, що будь-яка дія, пов'язана з Олегом Сенцовим, спровокує реакцію, мовляв, ось він хоче виїхати на ситуації. У мене в цьому сенсі є досвід, пов'язаний зі зйомками фільму "Кіборги". Тоді теж багато говорили, що скористався ситуацією, виїхав на хайпі.
Крім того, ми з ним працюємо на різних жанрових територіях, якщо можна так сказати. Хоча ми з Олегом знайомі. Ми з ним познайомилися в 2012 році на Одеському кінофестивалі, де обидва представляли свої фільми і обидва перемогли.
Так ось на третій раз я сів і прочитав, і мені сподобалося. Я зловив себе на думці, що знаю, як це зробити, я знаю, про що знімати. П'єса "Номери" Олега Сенцова мені нагадала п'єсу Семюеля Беккета "В очікуванні Годо".
Звичайно ж, я зустрівся з Анною Паленчук і Аскольдом Куровим, який знімав документальний фільм про Олега. Я погодився знімати, але з умовою: що надиктовую все, що думаю про зйомку "Номерів", Олегу. А також буду в списку режисерів, і нехай Олег сам вибирає, хто буде знімати фільм. Через пару тижнів, я отримав лист від Олега, де він писав: "Мій кримський брат, я хочу, щоб моє кіно знімав саме ти".
Далі пішов процес підготовки і, власне, зйомок. Ми з Олегом дуже детально обговорювали в листах всі нюанси: костюми, зйомки. Йому сподобалося те, як я побачив матеріал, на чому робитиму акцент.
"Номери" – це копродукція з Польщею: у нас польський оператор Адам Сікора, польський звукорежисер і польський режисер монтажу – Ярослав Камінський, який працював над фільмами "Іда" і "Холодна війна" Павла Павліковського. Композитор фільму – Мілош Єліч. Пізніше до творчого процесу приєднався Святослав Вакарчук.
Вся наша знімальна команда, практично всі знають Олега Сенцова і дуже багато з Криму. В цьому є свій символізм.
- Як проходили зйомки?
- Складно, адже великий обсяг. Але допомогло те, що я репетирував з акторами до цього три тижні і, по суті, поставив спочатку спектакль, а потім його знімав. У нас була чудова професійна команда: художник-постановник Кирило Шувалов – він великий професіонал і, звичайно, оператор – Адам Сікора. Крім того, ми знімали в теплому павільйоні взимку, а це впливає на КПД.
- Зараз ви задіяні в нових проектах як режисер? Що наразі у планах зняти, що вже в розробці? Якщо можна, розкажіть.
- Зараз ми працюємо над сценарієм по "Конотопській битві". Якщо все складеться, то будемо знімати цей фільм. Це теж велика історія, ми хочемо це зняти як політичний детектив про час, в якому ніхто один одному не довіряє. Про цю гібридну війну, яку тоді теж вів наш Північний сусід. І ось через представників від кожної країни ми хочемо розповісти історію цього непростого часу, випутування з болота недовіри один до одного, знаходження спільної точки дотику.
- Чи є у вас кінокумири?
- Когось конкретно назвати не можу. У мене буває етапами. На якомусь етапі це Мел Гібсон або Роман Поланські, на якомусь Стівен Спілберг або Пол Томас Андерсон. Я можу дивитися як великобюджетні фільми, так і дуже камерні історії. Я обожнюю фільми "Чоловіки і жінки", "Любовний настрій", мені подобається "Царство небесне" або "Хоробре серце", "Гра престолів" або "Мир Дикого Заходу". Мольєр говорив: "Я беру натхнення там, де його знаходжу". Я далеко не Мольєр, але згоден з цим постулатом.
- Наостанок, як ви вважаєте, чого не вистачає українському кіно зараз?
- З одного боку, все, що не говори, все не вистачає. Але ситуація кардинально змінилася в кращий бік за кількістю фільмів завдяки фінансуванню з боку держави. Але дуже плачевна ситуація з кількістю кінотеатрів. Напевно, треба думати про те, щоб на законодавчому рівні робити все для того, щоб збільшувати кількість кінотеатрів, особливо в маленьких містах. Деяку нішу заповнює пересувний кінотеатр. Але це не замінює можливості відвідування кінотеатру.
Звичайно, це і формування сценарної школи. Я, наприклад, мрію про те, щоб такий драматург, як Наталя Ворожбит, набрала курс і вчила хлопців. Це, звичайно, і продюсерська школа. А найголовніше, хто повинен їх вчити.
Тому, я б сказав, що це комплекс питань, які не є новиною, але над цим потрібно постійно працювати. Виділяти одну проблему, це перебільшення, тому це ціла поліфонія питань.
Нагадаємо, в першій частині інтерв'ю Ахтем Сеітаблаєв розповів про роботу над фільмом "Захар Беркут", знімальний процес, акторську майстерність і роботу з співрежисером Джоном Винном.