Головна причина раннього клімаксу - генетична схильність
За частотою виникнень, аднексит (або сальпінгоофорит) – запалення яєчників і /або придатків матки – займає перше місце серед всіх гінекологічних захворювань. Причиною його виникнення можуть бути різні фактори: інфекції, переохолодження і навіть ... сидячий спосіб життя! Детальніше про аднексит розповість гінеколог Марина Степнова.
Як правильно лікувати цистит. Дивіться в нашому сюжеті.
Симптоми аднекситу
Хоча фахівці знають випадки безсимптомного розвитку аднекситу, до лікаря "жертв" цього захворювання зазвичай приводить біль. Переймоподібний, що підсилюється від час руху, він, як правило, локалізується внизу живота і в спині – в районі крижів. При цьому неприємні відчуття тимчасово стихають, якщо згорнутися калачиком під ковдрою, і наростають з новою силою, варто піднятися або повернутися на інший бік.
Приблизно у 2/3 жінок виникнення таких симптомів супроводжується ще й підвищенням температури тіла (до 38-39 °С), нудотою і блювотою. А у кожної четвертої пацієнтки спостерігаються білі – виділення з піхви. При важкій формі захворювання виділення стають гнійними, погано пахнуть.
Хронічний аднексит
Але навіть в тому випадку, коли захворювання має так звану стерту картину, при якій крім дискомфорту внизу живота жінку ніщо не турбує, візит до лікаря обов'язковий. Хронічний уповільнений аднексит порушує роботу яєчників і викликає збої в менструальному циклі, стійке і тривале порушення функції яєчників веде до розвитку ендокринного безпліддя, а хронічний запальний процес в маткових трубах – їх непрохідність і високий ризик розвитку позаматкової вагітності. Саме тому не можна втрачати дорогоцінний час, відкладаючи відвідування лікаря або відмовляючись від лікування. Пам'ятайте: у разі "захоплення" гострого процесу ймовірність повного одужання складає 90%. Тим же, хто пізно потрапляє до лікаря, лікуватися і справді доводиться важко і довго.
Діагностика аднекситу
Постановка остаточного діагнозу при аднекситі – непросте завдання. Величезне значення тут має і гінекологічний огляд, і лабораторні дослідження. Так, наприклад, в крові хворої визначається підвищене число лейкоцитів і підвищення ШОЕ. Крім того, лікар обов'язково бере вагінальні мазки для визначення мікрофлори і виявлення можливих збудників хвороби. Широко застосовується і ультразвукова діагностика (в тому числі вагінальним датчиком для оцінки стану яєчників), хоча, на жаль, точних ультразвукових критеріїв аднекситу не існує. Під час ультразвукової діагностики чітко визначаються змінені маткові труби і порушення функції яєчників – відсутність овуляції.
І тільки після збору необхідних даних і всебічної оцінки стану конкретної хворої лікар може вибрати для неї індивідуальний курс лікування.
Лікування аднекситу
Лікування аднекситу може проводитися як в стаціонарі, так і в амбулаторних умовах. Але і в тому і в іншому випадку воно повинно бути комплексним! Для цього застосовуються найрізноманітніші препарати, починаючи з антисептиків і знеболюючих засобів, закінчуючи призначенням антибіотиків широкого спектру дії (вони підбираються з урахуванням того, який мікроорганізм послужив причиною запалення) і препаратів, що стимулюють роботу імунної системи. Крім того, для лікування запалення яєчників і придатків матки широко використовують і фізичні фактори: сірководневі, радонові, йодобромні, вуглекислі води.
Рецидив аднексита
Хоча навіть повномасштабний курс протизапальної терапії не є гарантією довічного позбавлення від аднекситу. У 20-25% жінок репродуктивного віку бувають рецидиви хвороби. Тому жінка, яка перенесла аднексит, повинна змінити своє життя таким чином, щоб звести до мінімуму ризик повторних захворювань. Мабуть, саме цей факт служить причиною неможливості приховати проблему від статевого партнера і тим більше чоловіка. Адже під час лікування, наприклад, лікар може порекомендувати пацієнтам утриматися від близькості. Або ж зобов'язати чоловіка користуватися презервативом. Крім того, при аднекситі інфекційного походження (як, втім, в разі розвитку будь-яких інфекцій статевих шляхів) необхідне лікування, щоб уникнути ризику повторного зараження, повинні пройти обидва партнера одночасно.
Факторами ризику при розвитку аднекситу є будь-які маніпуляції, що полегшують шлях мікробів до матки і придатків. Це, наприклад, все внутрішньоматкові втручання (в тому числі введення внутрішньоматкових спіралей або операції з хірургічного переривання вагітності), наявність декількох статевих партнерів, секс без бар'єрних методів контрацепції і під час менструації. Свою роль відіграють також стрес і перевтома.