До Великодня залишилося п'ять днів. І поки всі готують святкове меню, легендарна українська співачка Ніна Матвієнко розповіла про свої сімейні цінності і великодні традиції.
Крім того, співачка взяла участь у фотосесії, для якої зробила яскравий макіяж і приміряла сукні-вишиванки українського бренду Foberini.
Про великодні традиції
Ми завжди відвідуємо всеношну службу в церкві, відстоюємо страсний четвер, винос плащаниці. Після народження моєї молодшої онучки Ніни Арсен і Тоня відвідують всеношну службу по черзі і по черзі доглядають за донькою. Вранці я накриваю святковий стіл.
Перш ніж приступити до їжі, ми читаємо молитву, обов'язково вмиваємося свяченою водою, в яку опущене червоне пасхальне яєчко. Ця традиція була в нашій родині ще коли я була маленькою.
Про піст і святковий обід
Під час посту я намагаюся не їсти м'яса. Ну а головне, чого я намагаюся дотримуватися в цей період – очищатися морально. Від поганих слів, поганих думок.
На Великдень же ми накриваємо великий стіл. Це завжди різні ковбаси, буженина, і обов'язково холодець. Звичайно ж, свячені паски, яйця (фарбую їх тільки в лушпинні цибулі), варю узвар. Свекруха пече сирну бабку. До речі, за українськими традиціями на великодньому столі повинна бути саме сирна бабка, а не звична для нас паска.
Про обереги сім'ї Матвієнко
Обереги нашої сім'ї – ікона, молитва, свята вода. У нас багато ікон. Одна з них – Покрова Святої Богородиці (я народилася на Покрову), також Володимирська ікона – одна з перших робіт мого сина. Але головний оберіг в будь-якій сім'ї – спокій в будинку, взаєморозуміння і радість.
Про любов до вишиванок
Вишиванки полюбила ще багато років тому, коли стала солісткою Хору імені Г.Г. Верьовки. Ми постійно виступали в національних костюмах, але своєї вишиванки у мене тоді ще не було. Одного разу я поїхала в Решетиловку Полтавської області, і купила там свою першу вишиванку. Як зараз пам'ятаю – полотно було таким тонким, навіть прозорим, і вишивка була білим по білому.
Коли я приміряла на себе ту вишиванку, я відчула, як змінилася. Тому я завжди вибираю вишиванки дуже скрупульозно: мені важливо не тільки щоб орнамент і колір були до лиця, а й щоб морально мені було комфортно в вишиванці.
Я багато подорожую і помічаю, що іноземці дуже дивуються з того, яке розмаїття національного одягу в нашій країні. Кожному регіону України притаманний свій особливий візерунок в вишивці, свої кольори. Закордоном часто підходять, просять дозволу помацати вишивку. Багато раніше навіть не знали, що таке Україна – і через вишиванку і народну пісню знайомилися з нашою країною.
Про виховання внучок
У мене дві внучки, і я намагаюся брати участь у вихованні обох. Старша, Уляна, виховувалася в будинку свого батька, він прищепив їй більше мужності. Молодша, Ніна, живе в моєму будинку і кожен день чує музику. Їй все дозволено! (Сміється) Але у кожної з них щасливе дитинство, кожна оточена нашою увагою.
Я думаю, головний принцип виховання – тільки своїм прикладом. Не потрібно нічого говорити – потрібно діяти. Споглядаючи за нашими вчинками і діями, наші діти беруть з нас приклад. Практично неможливо виховати в новому поколінні молоді ті звичаї, яким не дотримувалися в їх сім'ях – у мене, наприклад, діти виховані на іконі, автентичній вишиванці, на українській народній пісні. Тепер так само я виховую своїх онуків.