Природа людини: як людьми керують гени

Чим частіше вчені відкривають нові гени, тим більша спокуса перекласти на них відповідальність за свою поведінку. Ну про яку моногамність, наприклад, може йти мова, якщо від дідуся онук успадкував ген схильності до зрад! Всі претензії – до родового геному! Все і справді так. Та тільки гени контролюють поведінку лише наполовину. Решта 50% – наше волевиявлення. Але в яких випадках людина сама приймає рішення, а в яких – підпорядковується голосу предків? 

Генетичні розборки

Ступінь контролю генами нашої поведінки вчені втиснули в коридор 28-50%. Максимальна залежність від генів – майже 50% – це рівень інтелекту. Саме від генетичного багажу залежать феноменальність пам'яті і концентрація уваги. Але навіть якщо людина отримала в спадок ген геніальності – не факт, що він проявиться. Якщо вона буде творити і пізнавати – ген прийде на допомогу. А проваляється все життя на дивані – задатки генія зачахнуть.

З фінансовою спроможністю схожа історія. Але тут Олексій Кашин, генетик Медичного дослідницького центру Hoffman LaRoche, робить ремарку: у успішних в грошових справах людей є генетична схильність до ризику. Причому ген ризику відноситься до домінуючих – тих, що проявляються в будь-якому випадку.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У меншій мірі гени контролюють 5 "універсальних" властивостей особистості: впевненість в собі (48%), інтелектуальну гнучкість (45%), тривожність (41%), свідомість (38%), дружелюбність (34%). А решта залежить від середовища і самої людини. 

Сила генів

Хоча деякі дослідження доводять: часто перевага на боці генів. Приклад: розлучені відразу після народження близнята виховувалися прийомними батьками з різним рівнем інтелекту і товщиною гаманця, і ніколи не зустрічалися один з одним. Через 30 років дослідники, що спостерігали за ними, з'ясували: набір звичок у близнюків схожий. Особливо вразила пара близнюків, які, не домовляючись, стали пожежниками!

Приклад №2: американські дослідники 40 років спостерігали за двома групами сиріт. В першу входили діти алкоголіків, усиновлені благополучними сім'ями. У другу – діти з пристойних родин, осиротілі після нещасних випадків. Виявилося, діти з хорошим генотипом пробивалися до успіху, навіть якщо установки сім'ї тягнули вниз. А з поганим – часто йшли по стопах біологічних батьків.

Читайте також:

"Для українців характерне переважання серця над розумом": інтерв'ю з психологом

За інтелект – спасибі мамі

У жінки дві статеві Х-хромосоми (ХХ). У чоловіка – одна Х від матері, а друга – Y від батька. "Цікаво, що Х-хромосома набагато більша за розміром, ніж Y. І містить до 6% всього геному людини, – розповідає Анна Бичкова, к. м. н, завідувач лабораторії медико-генетичного консультування відділу медгенетікі Інституту експериментальної радіології ННЦРМ. – Саме вона несе в собі гени інтелектуальних здібностей і особливостей психіки. Так що рівень IQ і душевні якості разом з Х-хромосомою хлопчик отримує від матері. У дівчинки ж дві Х-хромосоми: одна – материнська, друга – батьківська (бабусі по батьковій лінії). Але з двох Х-хромосом "працює" тільки одна, друга – блокується. Яка саме, можна здогадатися по фігурі. Якщо фігура у дівчинки мамина, то активна мамина хромосома, якщо бабусина по татовій лінії – значить, за розум і характер спасибі бабусі. Відштовхуючись від зовнішньої схожості, також можна прикинути, за чиїм сценарієм – маминим або бабусиним – будуть проходити пологи, наступатиме клімакс і протікатимуть "жіночі" хвороби.

Як увімкнути хороші і вимкнути погані гени

Раніше вчені дивилися на гени, як на рок долі, щось непорушне і статичне. Сьогодні погляди змінюються: з'являються дослідження, які доводять, що гени пластичні, мінливі і дуже чутливі до впливу зовнішнього середовища. Його вивченням займається така наука, як епігенетика. І ключове слово у вивченні – активність: інформація, закладена в генах, нікуди не дівається. Але сам ген, в залежності від ситуацій, може або включитися, або так і промовчати все життя.

Взяти ті ж хвороби. Наприклад, в генах записано: "Хворіти тобі, Іване Івановичу, на цукровий діабет - і дідусь твій хворів, і мама, так що на тобі в спадок ген цієї гидоти". Але Іван Іванович – затятий прихильник здорового способу життя: солодке не їсть, не п'є, не курить, на ніч не наїдається, бігає вранці і живе в екологічно чистому передмісті. Ось ген цукрового діабету і мовчить в ганчірочку все життя.

"Вплив генів на розвиток хронічних хвороб становить не більше 15%. Решта 85% – заслуга нашого способу життя, – вважає Олексій Кашин. – Включиться "поганий" ген або промовчить, залежить від шести головних чинників: їжі, режиму харчування, фізичної активності, рівня стресу, шкідливих звичок і екології".

Вмикати і вимикати психічні гени, виявляється, теж можна. "Свого часу мене вразили досліди на вагітних мишах, – ділиться Олексій Кашин. – Одній групі мишей включали приємну класичну музику, іншій групі – різку, агресивну, а потім вимірювали генну активність потомства. Виявилося, різні мелодії активували різні гени. Спокійна музика пробуджувала гени, відповідальні за активність і схильність до навчання: мишенята народжувалися міцні і допитливі. Малюки, які слухали в утробі важку музику, навпаки, відставали у розвитку. У людей працюють ті ж механізми. Сьогодні на Заході дуже популярні школи допологового виховання – коли за допомогою музики, арт-терапії та різних позитивних емоцій мати впливає на включення і виключення у дитини певних генів ще до народження і стимулює прояв закладених талантів".

Нагадаємо, нещодавно "Сегодня" розбиралися з безглютеновым хлебом и безлактозным молоком. Вже доведено, що глютен і лактоза протипоказані далеко не всім.