Матеріал підготовлений журналістом segodnya.ua у співпраці з Тетяною Юзвенко, д. мед. н., професором, старшим науковим співробітником, лікарем-ендокринологом вищої категорії, заступником директора з науки в Українському науково-практичному центрі ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, та Любов’ю Соколовою, д. мед. н., лікарем вищої категорії, старшим науковим співробітником, керівником відділу діабетології Інституту ендокринології та обміну речовин ім. Комісаренка НАМН України.
Пацієнти із цукровим діабетом можуть жити повноцінним життям і мати мінімальний ризик ускладнень. Для цього потрібно досягти компенсації захворювання. "При цьому глікований гемоглобін має бути <7%. Парадокс у тому, що більшість пацієнтів в Україні не знають цього і, на жаль, багато лікарів вважають таку мету недосяжною", – говорить Тетяна Юзвенко, д. мед. н., професор, лікар-ендокринолог вищої категорії, заступник директора з наукових питань Українського науково-практичного центра ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України. Саме в цьому, на думку експерта, полягає основна причина того, чому 90% пацієнтів із цукровим діабетом в Україні не досягають компенсації. Але мати компенсоване захворювання – абсолютно реально. І про це свідчить історія Романа Власенка.
Тридцять років із цукровим діабетом
Діагноз "цукровий діабет 1-го типу" Роман почув, коли був шестирічною дитиною. І ось вже 30 років він живе із цією хворобою. Роман розповів, як йому вдалося компенсувати цукровий діабет. Найперше, що робить чоловік, – не менше 4-5 разів на день вимірює рівень цукру в крові. По-друге, використовує для лікування сучасний аналоговий інсулін. "Я його отримую безкоштовно за рецептом лікаря, який зараз беру раз на три місяці. Нічого доплачувати не треба, адже показники глікованого гемоглобіну в мене – менше 7%. Це – головна умова для безкоштовного отримання препаратів для лікування цукрового діабету", – коментує Роман Власенко. По-третє, Роман постійно знаходиться на зв’язку з кількома лікарями-ендокринологами і намагається мінімум раз на рік на 10-14 днів лягати в денний стаціонар для проведення обстежень. "Це мені потрібно, щоб розуміти, в якому стані знаходиться організм, чи є ускладнення, чи прогресують вони", – пояснює він.
Також важливе місце в його житті займає помірна фізична активність – Роман дуже любить велопрогулянки. І, звичайно, він старанно стежить за своїм раціоном. Перш за все він веде ретельний підрахунок вуглеводів (або так званих хлібних одиниць). Людина із цукровим діабетом має це знати для того, щоб розуміти, яку дозу інсуліну необхідно ввести. Чим більше вуглеводів, тим більша доза інсуліну потрібна. "Якщо інсуліну буде більше, ніж з’їв вуглеводів, виникає такий стан, як гіпоглікемія, – розповідає Роман. – Серед її симптомів – слабкість, тремор кінцівок, можна навіть втратити свідомість. Якщо вчасно не надати допомогу, то людина може отримати серйозні ускладнення або померти. Тому дійсно важливо зберігати баланс між тим, що з’їли, які були фізичні навантаження і тим, яку дозу інсуліну ви ввели".
Роль лікарів у процесі досягнення пацієнтами компенсації
На думку лікаря-ендокринолога Тетяни Юзвенко, роль лікаря у компенсації цукрового діабету ключова. "Він має вчасно поставити пацієнту діагноз цукрового діабету, визначити лікування та його ціль – досягнення показників глікованого гемоглобіну менше 7%, – пояснює експерт. – Дуже важливий активний діалог пацієнта з лікарем". Так, наприклад, Роман Власенко постійно консультується з кількома лікарями-ендокринологами. "Спочатку медики пояснювали мені, що таке діабет, як із ним жити, чому потрібно постійно вимірювати рівень цукру та робити ін’єкції інсуліну, – розповідає він. – Зараз я звертаюсь до лікарів, коли, наприклад, роблю все як завжди, але все одно тримається високий рівень цукру або виникають часті гіпоглікемії. Вони консультують, які потрібно у таких випадках зробити аналізи і що означають їх результати. Можуть порадити змінити дозу препарату або, можливо, взагалі схему лікування".
Критерії лікування цукрового діабету
"Сьогодні в Україні для лікування пацієнтів із цукровим діабетом існує кілька міжнародних протоколів, які лікарі можуть використовувати у своїй клінічній практиці, та протоколи, які у 2012 році були розроблені українськими спеціалістами та затверджені Мінздравом", – розповідає Любов Соколова, д. мед. н., лікар вищої категорії, керівник відділу діабетології Інституту ендокринології та обміну речовин ім. Комісаренка НАМН України. І вони, за словами експерта, потребують оновлення. Адже за останні 8 років, які минули з моменту затвердження національних протоколів, наприклад, з’явилися нові цукрознижувальні препарати. "Вони відповідають сучасним вимогам лікування пацієнтів із цукровим діабетом і їх потрібно додати до цих протоколів", – коментує Любов Соколова. Про те, що українські клінічні протоколи потребують оновлення, говорить і Тетяна Юзвенко.
Чи підходить призначене пацієнту із ЦД лікування чи ні, лікар-ендокринолог бачить, аналізуючи наступні критерії:
- рівень цукру натщесерце повинен бути 4,4-7,2 ммоль/л;
- цукор через дві години після прийому їжі повинен бути менше, ніж 10 ммоль/л;
- глікований гемоглобін для більшості пацієнтів із цукровим діабетом повинен бути менше 7%.
"Ці критерії написані в рекомендаціях Американської діабетичної асоціації, і вони дійсні і в Україні, – пояснює Любов Соколова. – Якщо стан пацієнта відповідає їм, значить, його цукровий діабет компенсований. Отже, лікування призначене правильно, і пацієнту потрібно дотримуватися тих рекомендацій, які дав йому лікар, тобто самостійно контролювати свій стан".
Роль пацієнта, лікаря, держави: що потрібно зробити, щоб вирішити проблему некомпенсації діабету
Терапію завжди слід починати з пояснення пацієнту, навіщо лікуватися, впевнена Тетяна Юзвенко. "Людина мусить розуміти, навіщо щось міняти у житті. Бо без мотивації немає дії, – пояснює експерт. – Звичайно, що внесок у лікування має зробити не тільки лікар, який повинен поставити діагноз, призначити лікування, а також мотивувати людину. Пацієнт також має свідомо підійти до лікування, зайнявши активну позицію".
"Пацієнту із цукровим діабетом необхідно нести відповідальність за своє здоров’я. Якщо він не буде дотримуватися рекомендацій, які йому надав лікар, йому не вдасться компенсувати діабет. Потрібна персональна відповідальність. Лікар не буде замість пацієнта вимірювати показники глікемії, чи робити ін’єкцію інсуліну, чи ходити у спортзал", – коментує Любов Соколова. "І держава має впровадити навчання пацієнтів із цукровим діабетом. Адже це також фактор успіху лікування. В інших країнах це врегульовано", – розповідає Тетяна Юзвенко. Також, на думку експерта, поточній системі реімбурсації не вистачає чітко прописаного алгоритму: коли, на якому етапі лікування лікар повинен переглянути схему лікування свого пацієнта та змінити її, якщо поточне лікування неефективне – обрати інший вид інсуліну або відкоригувати дозу інсуліну.
"У нас є програма відшкодування вартості інсулінів, це так звана система реімбурсації. Це – дуже прогресивно і відповідає світовим практикам. У неї входять всі інсуліни, які є в інших країнах світу. Ця система включає ціноутворення інсулінів, у ній чітко прописано, які групи пацієнтів можуть безкоштовно отримувати інсулін, а які мають доплатити, – коментує Тетяна Юзвенко. – Але, на жаль, система не включає критерії ефективності лікування пацієнтів інсулінами. Тобто пацієнт може отримувати безкоштовно інноваційний інсулін, але в системі в нього не визначена ціль, до якої він має йти разом із лікарем, щоб бути компенсованим. Такий пацієнт може ходити і отримувати безкоштовний інсулін багато років і в той же час не бути компенсованим, отримуючи неефективну дозу інсуліну. Адже майже ніде не спрацьовують "дзвіночки".
Роман Власенко доповнює, що людина із цукровим діабетом повинна раз на три місяці проходити тест на визначення рівня глікованого гемоглобіну, щоб підтвердити ефективність лікування. "Згідно із Постановою КМУ від 25.03.2016 №239 для безоплатного отримання аналогів інсуліну (= інноваційних ліків), рівень глікованого гемоглобіну у пацієнта має становити менше 7,5% що і є одним із найважливіших критеріїв ефективності лікування, – уточнює Роман Власенко. – Щодо решти інсулінів – дійсно, критерії відсутні". Тому в нас близько 90% пацієнтів, які безкоштовно чи за невелику доплату отримують від держави інсуліни, є некомпенсованими. Експерт розказала, як це реалізується в інших країнах: Польщі, Словаччині, Угорщині. Там у системі реімбурсації чітко прописаний алгоритм. Наприклад, пацієнт отримує інсулін. Якщо через 3 місяці він не досягає компенсації, лікар має зробити корекцію терапії. Завдяки цьому рівень компенсації цукрового діабету в цих країнах набагато кращий, ніж у нас.
"Зараз якраз відбуваються зміни в системі реімбурсації. У наступному році її мають передати в Національну Службу здоров’я України,– розповідає Тетяна Юзвенко. – І ці критерії необхідно врахувати. У цю систему будуть включені сімейні лікарі, не тільки ендокринологи, як зараз. Для них теж необхідно чітко прописати: які мають бути критерії ефективності лікування, коли вони мають направити пацієнта із цукровим діабетом до ендокринолога".
Отже, визначення критеріїв лікування для лікарів на законодавчому рівні, включення їх у протоколи лікування, принесе користь і пацієнтам, і лікарям, і державі. Лікар отримає механізми, що дозволять зробити терапію більш ефективною та безпечною для пацієнта. Пацієнт зможе досягати компенсації захворювання за допомогою сучасних препаратів та запобігти ускладненням, які зокрема можуть привести до непрацездатності. А отже таким чином знижується економічне навантаження на державу, заощаджуються кошти на лікуванні ускладнень від цукрового діабету та їх наслідків.
Дізнатися більше інформації про те, як повноцінно жити з цукровим діабетом, а також задати своє питання ескпертов можна тут
Головні теми