Короткозорість – це вада зору, при якій людина поблизу бачить добре, а вдалині – погано. Існує міф, що короткозорість з'являється, якщо людина багато і за неправильних умов читає. Раніше ми писали про популярний метод врятувати зір: всі ризики лазерної корекції. Але проблема короткозорості виявилася в іншому – в кількості часу, який люди проводять на вулиці. У Сеулі, де школярі проводять менше години на вулиці, короткозорість до 95%, а ось в Австралії, де діти гуляють більше трьох годин, тільки третина 17-річних короткозорі. Таким чином, все просто – чим більше у дворі, тим менше короткозорості, повідомив у Facebook лікар, кандидат медичних наук Андрій Бєловєшкін.
Про популярні міфи короткозорості – дивіться відео:
Він розповів про єдиний працюючий спосіб запобігання короткозорості.
За його словами більшість вчених ще давно помітили, що короткозорість пов'язана з часом перебування на вулиці. Хтось приписував захисний ефект загальному рівню освітленості, хтось фізичній активності, хтось спектральним особливостям сонячного світла. Врешті правими виявилися останні.
"Справа в тому, що в світлодіодному світі практично повністю відсутні хвилі 290-420 нм. Навіть в лампі розжарювання вони є в невеликій кількості (свічка, сонце і лампа розжарювання – це безперервний спектр, все інше – дискретний спектр). Для активації захисної дії дофаміну в сітківці потрібні хвилі саме такого спектру", – пояснив Андрій.
Тобто самі дієві механізми – це сонце і дофамін. У сітківці є свої дофамінові нейрони і чим вище рівень дофаміну, тим менше ризик короткозорості. "Дофамін є тим фактором, який гальмує фібробласти і зупиняє надмірне зростання очного яблука. Вчені навіть вивели мишей зі зниженим дофаміном у сітківці, у яких розвивається міопія без жодного читання. Активація дофамінових D2-рецепторів запобігає розвитку короткозорості, а препарати, що знижують рівень дофаміну, знижують і захисний ефект світла", – пояснив учений.
Але Бєловєшкін зазначив, що не тільки світло має значення. Дуже цікавим і несподіваним виявився факт, що дофамінова активність сітківки пов'язана і дофаміном мозку.
"Це означає, що падіння дофаміну у підлітків (вимушена поза, нудні завдання та ін.) можуть посилювати прогресування дофаміну. Несподіваним фактом виявилося, що вимірюючи активність сітківки (електроретінографія), ми отримуємо дані, що відображають дофаміновую активність мозку", – говорить Андрій.
В експериментах, 40-хвилинна активність за межами школи призвела до 25% зниження кількості хворих на короткозорість протягом трьох років.
"Фінальна порада така – не менше трьох годин на день на вулиці! Тому веселощі на свіжому повітрі – це найкращий науковий спосіб профілактики короткозорості і уповільнення її прогресування", – підсумував Бєловєшкін.
Тим часом ми з'ясували, як кава впливає на організм людини.