Ганна Педан
редактор розділу Wellness 
Дискінезія жовчовивідних шляхів – комплекс клінічних симптомів, які розвиваються внаслідок порушення рухової функції жовчного міхура або жовчних проток без ознак їхнього органічного ураження (запалення, утворення каменів і т. ін.).
Які продукти допоможуть зберегти молодість. Дивіться в нашому сюжеті.
Застій жовчі
Серед рухових порушень жовчовивідних шляхів виділяють дисфункцію жовчного міхура і сфінктера Одді. При цьому збій в роботі жовчного міхура – це порушення його скорочувальної здатності, внаслідок чого жовч нерідко застоюється, перенасичена холестерином. Зазвичай дане явище супроводжується болем типу жовчної кольки. Дисфункція ж сфінктера Одді – порушення скорочувальної здатності замикаючого механізму загальної жовчної протоки і протоки підшлункової залози – клінічно проявляється порушенням роботи цих органів.
До того ж, дискінезії можуть відрізнятися за функціональним станом, тобто супроводжуватися як підвищеною, так і зниженою руховою активністю жовчовивідної системи. Фахівці в цьому випадку говорять про порушення за гіпер- або гіпокінетичним типом.
Симптоми і причини дискінезії
Больові напади при дискінезії жовчного міхура за гіперкінетичним типом ("жовчна колька") виникають періодично, на тлі повного благополуччя, частіше через сильні емоції, стреси, рідше при значному фізичному навантаженні. Болі при цьому обумовлені спастичним скороченнями жовчного міхура. Характеризуються як переймоподібні, короткочасні, толерантні. Нерідко проходять самостійно, але особливо добре купіруються спазмолітиками (но-шпа, дуспаталін і т.і.).
Дисфункція жовчного міхура за гіпокінетичним типом має складніше походження. Вона виникає через дефіцит гормону холецистокініну, який відповідає за скорочення жовчного міхура. До зниження ж вироблення цієї важливої речовини призводять зміни слизової оболонки дванадцятипалої кишки, що виникають з різних причин. Наприклад, при підвищенні рівня естрогену в крові (при вагітності, в другій фазі менструального циклу, при прийомі гормональних протизаплідних засобів). Або при малорухливому способі життя. Або таких захворюваннях, як цукровий діабет, цироз печінки, ожиріння і ін. До того ж, проблема може мати й харчове походження: розвиватися за нерегулярного харчування з тривалими інтервалами між прийомами їжі або за невиправдано тривалого дотримання дієти "на честь" захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки.
Основні клінічні прояви цього виду дискінезії – почуття розпирання або постійні, тупі, ниючі болі, періодичні посилюються (частіше після прийому їжі) і дедалі менші після дуоденального зондування, зокрема "сліпого". Часто біль супроводжують диспепсичні явища: погіршення апетиту, відрижка повітрям, їжею, нудота, запори.
Лікування дискінезії
Основна мета лікування будь-якого виду дискінезії – відновлення нормального струму жовчі і секрету підшлункової залози по протоках. І величезну роль в цьому відіграє дієта! По-перше, дотримання принципу дрібного харчування (їжа приймається часто – 5-6 разів на день, але малими порціями). І по-друге, вживання відповідних в даному випадку страв.
Наприклад, при підвищеній активності жовчного міхура особливо показані "заспокійливі" продукти, що містять магній: гречана крупа і пшеничні висівки, пшоно і капуста. При зниженій функції, навпаки, рекомендуються стимулюючі жовчовиділення неміцні бульйони з нежирних сортів м'яса, яйця на м'яко, рослинні олії. До того ж, для нормалізації випорожнення (а зрештою зменшення внутрішньочеревного тиску) в меню включаються буряк, морква, гарбуз, кабачки, зелень. А на солодке – чорнослив, курага, кавуни, дині. Овочі та фрукти краще використовувати термічно обробленими (у відвареному і запеченому вигляді), особливо в період загострення.
Виключити ж з раціону (особливо в період погіршення) слід алкоголь, газовані напої, смажені і жирні страви і приправи тощо. Ці продукти можуть викликати спазм сфінктера Одді. Також не рекомендується зловживати тваринними жирами, здобою, горіхами.
Головні теми