Ксенія Капустинська
Редактор розділу Гроші Українці незадоволені якістю продуктів харчування. 2016 року вони направили до Держпродспоживслужби близько 540 скарг на харчові товари. У Держпродспоживслужбі, в свою чергу, запевнили, що план перевірок на цей рік вже складений і контроль за ринком, в тому числі позаплановий, триватиме. Експерти пояснили, чи допоможуть тотальні перевірки прибрати з прилавків неякісну продукцію, і яку їжу найчастіше продають вже зіпсованою, пише UBR.
Хоча частка легального продуктового ринку більше, ніж нелегального, а виробники почали частіше вказувати реальний склад своєї продукції, покупці все ще ризикують наштовхнутися на неякісний товар не тільки в невеликих продуктових магазинах і на ринках, але і в великих гіпермаркетах.
"Грішать" практично всі продавці. Особливу увагу варто приділити "кондитерці" – далеко не завжди зрозуміло, як сформована ціна і з чого насправді зроблений продукт. Та й термін зберігання такого товару дуже обмежений", – зазначив гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.
Як розповіла заступник голови ГО "Громадський контроль захисту прав споживачів" Ольга Котехова, соціально значимі товари теж найчастіше не відповідають заявленій виробником якості. Це молочні продукти, м'ясо, ковбаси, риба, крупи тощо. Не завжди хороший і алкоголь. Причому, найбільша кількість фальсифікату продається на ринках, в тому числі стихійних, і ярмарках.
Для того, щоб сказати, якісний продукт чи ні, контролерам потрібно провести його експертизу. Але в Україні останні кілька років діє мораторій на проведення планових перевірок. Плюс довго тривала реорганізація Держпродспоживслужби.
Мораторій на перевірку бізнесу, зокрема, в сфері реалізації продуктів харчування, спровокував засилля неякісної їжі на магазинних прилавках, вважає Олексій Дорошенко. Експерт сумнівається, що в найближчому майбутньому варто очікувати масових виявлений контролюючими органами неякісних товарів в магазинах і на ринках.
"Про проведення перевірки, відповідно до законодавства, має бути попереджено заздалегідь. Тому продавець може виправити всі недоліки до перевірки. У випадку з ринками – ще складніше. Потрібно знати точну юридичну адресу продавця для відправки попередження про перевірку, але фактично там може нікого не виявитися", – зазначив Дорошенко.
При цьому, як розповіли в самій Держпродспоживслужбі, суб'єкт господарювання має повне право не допускати посадову особу органу державного нагляду до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення.
Водночас, рішення про періодичність планових перевірок приймається в залежності від ступеня "ризиковості" товарів того чи іншого підприємства. Так, суб'єкти з високим ступенем ризику можна перевіряти не частіше ніж один раз на два роки. Тих, що віднесені до середнього ступеня, – не частіше ніж один раз на три роки. А з незначним ступенем ризику – не частіше ніж один раз на п'ять років.
Стосовно позапланових перевірок, то їх не можна ініціювати без скарги потерпілого клієнта.
"Підставою для проведення позапланових заходів є звернення однієї або більше фізосіб зі скаргою про порушення, яке завдало шкоди правам, законним інтересам, життю або здоров'ю, навколишньому середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів або копій, які підтверджують таке порушення", – розповіла в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби Наталія Асатурова.
Нагадаємо, такі обмеження на перевірку бізнесу в Україні ввели в рамках боротьби з корупцією і "терором" з боку контролюючих органів.
Головні теми