Марина Попович
Заступник Подієвого лідера Сьогодні 
Єлизавета Даниловська
журналістка Марина зустрічає нас в своїй квартирі в Києві, і ми відразу піднімаємося на другий поверх, де і розташована фотостудія. Робочий графік Карпій давно заповнений на кілька місяців вперед, вона попереджає, що у неї не більше години на інтерв'ю, адже попереду ще зйомки. Коли ж настане холодний період, вона повернеться до Грузії, де чекає ще одна пристрасть всього її життя – чоловік, Гігі Дедаламазішвілі, лідер групи Mgzavrebi.
На запитання, яке вже сотні разів задавали всім успішним жінкам і через яке розбилося чимало родин, – як поєднувати роботу і родину, а в разі сьогоднішньої героїні і постійне життя на дві країни, Марина тільки знизує плечима, щиро не розуміючи, чому хтось вважає це неможливим. Про те, як їй це вдається, що потрібно знати фотографу-початківцю і як не здатися, коли обставини проти тебе, розповіла одна з найзатребуваніших фотографів України Марина Карпій в ексклюзивному інтерв'ю для Сьогодні.Lifestyle.
Як прийшла в професію фотографа
Фотограф завжди в тіні, та й технічно ця професія складна. Чи були у вас сумніви, чи варто присвячувати своє життя цій справі?
Мені комфортно бути за кадром. Так, я сама фотографуватися не люблю, відчуваю себе дивно. Коли ти знаходиш улюблену професію, то перешкод просто не бачиш. Звісно, свої побоювання теж були: наприклад, весілля. Мені здавалося, що це настільки складно і така велика відповідальність, що я тільки через років п'ять наважуся їх знімати, але все виявилося інакше. Моїми ж першими роботами були портрети – просто знімала своїх знайомих. На той момент вже були популярні соціальні мережі, і я подумала, що це непогана схема: фотографувати безкоштовно своїх друзів, а натомість просити їх підписувати знімки моїм псевдонімом. Тоді я була Todes girl, адже в той період я вчилася в цій школі. Потім я створила сайт на безкоштовному ресурсі, і ось вже у мене і перший замовник з'явився.
Як поставилася родина до вашого вибору професії?
Спочатку мене не підтримували. Батько хотів, щоб я поступила на юриста. Я ж вибрала міжнародні відносини, просто тому, що вони наполягали і вибору у мене особливого і не було. Через два місяці я забрала документи з університету. А сенс там був залишатися? Я ж просто нічого не робила на парах, тільки сиділа фотографувала своїх одногрупників. Я вирішила відправитися на різні курси фотографії.
Виходить, ви стали фотографом без відповідної освіти?
Ні, я її не отримала. Мене завжди лають, коли я говорю, що мені не знадобилося вищу освіту в цій сфері. Я думаю, фотограф – не зовсім та професія, яка обов'язково потребує підкріплення дипломом і відповідними документами, мій диплом – це мої роботи. У мене ще ніхто жодного разу не запитав, яка у мене освіта. У XXI столітті є стільки навчального матеріалу, виставок, робіт відомих художників – бери і навчайся.
А чи не було у вас думки: це не моя справа, раз постійно виникають труднощі, вас же ще й пограбували на старті кар'єри?
Так, я пам'ятаю цей момент. Я зупинилася на дорозі, чекаю друга, до мене під'їхала інша машина, і люди, які там сиділи, почали питати, як проїхати в центр. Поки я докладно пояснювала, злодії вкрали всю техніку, яка була на пасажирському сидінні ззаду, так там і особисті речі були. Я навіть не зрозуміла, що сталося. Усвідомила тільки, коли приїхала на зйомку. Моя депресія з приводу того, що сталося, тривала, напевно, добу, не більше. Я розуміла, наскільки я люблю фотографувати і хочу цим займатися і далі, але я розуміла також, що у мене немає грошей на купівлю нової техніки, а брати в оренду я не вважаю правильним. Тоді мама вирішила продати машину, і ми на ці гроші купили висококласне нове обладнання. Я вирішила думати про цю ситуацію так, що просто настав час для нової техніки. Та й зараз кожна нова камера, об'єктив – це такий потужний заряд натхнення, адже ти отримуєш нові можливості, нову картинку.
Поради фотографам-початківцям від Марини Карпій
Наскільки фотографу-початківцю важливо працювати з хорошою, дорогою камерою?
Я весь час вважала, що взагалі неважливо, але останнім часом поміняла свою думку. Адже щорічно виходить нова техніка, яка допомагає домогтися ще кращої якості фото, так чому б не скористатися цим? При цьому важливо розуміти, що першорядні сама ідея знімка, його задумка, бачення. Навіть найнавороченіша техніка не допоможе, якщо цього немає. Можна зняти кліп за 50 доларів, а можна і за кілька мільйонів, але не факт, що він буде крутіше бюджетного.
Чи є ще правила, як зробити гарний знімок?
Я завжди роблю такі зйомки і кадри і так спілкуюся з людьми, як хотіла, щоб так робили для мене, з таким же завзяттям і віддачею. От і все.
У фільмі-портреті про вас, який називається "Повітря", ви сказали, що можна зробити хороший кадр, коли людина впускає вас у свій особистий простір. Як ви цього прагнете?
Фотограф повинен бути трохи психологом. Важливо ще й навчитися працювати з людьми, входити в довіру. Якщо ви відкритий і позитивний, то вам вже буде легше привернути до себе людину. Соціопат важко працюватиме в цій діяльності точно.
Коли ви зрозуміли – так, у мене все почало виходити?
Справа навіть не в кількості кадрів. Напевно, коли до мене повернулися клієнти вдруге – це означає, що я все роблю правильно і моя робота виконана добре.
Про особистий бренд і бізнес
Як фотографу зрозуміти, скільки він може попросити за свою роботу?
Мій знімальний день коштує 1500 доларів. Коли люди починають сумніватися, я говорю, що краще взагалі не приходити, адже графік дуже щільно розписаний, і краще я приділю більше уваги іншим замовникам. Свою ціну слід вибудовувати залежно від попиту: якщо він великий, ви можете дозволити собі підняти свій прайс.
У вас є райдер?
Так, я надаю його, коли мені потрібно перебувати понад 10 годин на зйомці. Я усвідомила, наскільки він потрібен після одного багатогодинного весілля, коли для мене і команди не було надано навіть їжі. Я не думаю, що це зроблено з зла, просто люди не замислюються про це, значить, потрібно їм підказати. Я також обумовлюю дедлайн – що максимальний час, через який я можу віддати фото, – три місяці, хоча найчастіше, звісно ж, я все виконую оперативніше. Така перестраховка необхідна через величезний обсяг роботи. Коли вам платять гроші, слід пояснити, що люди за них отримують і чого я очікую від іншої сторони. Це двостороння історія, і її необхідно обговорювати заздалегідь.
Чи є інтерес до українських фотографів за кордоном?
Наші майстри вигідно відрізняються від європейських. За кордоном надається набагато гірша якість послуг, але за набагато більші гроші. Я знаю, що іноземні агентства дуже часто запрошують українських професіоналів, тому що знають: наші хлопці підходять до справи з якістю і не потребують захмарних гонорарів.
Як ви будуєте бізнес на дві країни – Україну і Грузію?
Я живу в цих країнах по півроку. В активний знімальний період – з травня по жовтень – я в Україні, а з приходом осені, коли починається поступовий спад, я повертаюся до Грузії. Там у мене вже не такий активний робочий графік, я там відпочиваю, даю собі паузу, щоб скучити за фотографією, і, звичайно, проводжу час з чоловіком і двома дітьми – Лізі і Нікуша.
А яка найкраща реклама для фотографа?
"Сарафанне радіо" найдієвіше. Робіть свою роботу добре – це найкращий старт. Добре виконана робота приносить нову роботу.
Не втомлюєтеся від своєї роботи?
Бували і кризи, але це, скоріше, через фізичну втому. Мені ж доводиться багато говорити, рухатися. До слова, за одну весільну зйомку я можу схуднути на два кілограми! Іноді мені потрібно перестати знімати, виїхати далеко і просто помовчати.
Зйомка, що найбільше запам'яталася останнім часом...
Нещодавно за 10 годин я зняла майже 12 тисяч кадрів. Я працювала з неймовірною парою молодят, вони могли просто мовчати, але їхні погляди були неймовірно виразними!
А екстремальні зйомки були?
Дуже часто! Буває, знімаємо на дорозі. Я йду спиною і не бачу, що відбувається позаду мене. Тому часто прошу, щоб мене хтось підстраховував.
Про проект мрії
Який ваш проект мрії?
На кожну річницю нашого весілля з Гігі ми влаштовуємо фоторекурсію (зображення будь-якого об'єкта або процесу всередині самого цього об'єкта або процесу, тобто ситуація, коли об'єкт є частиною самого себе. – Ред.). Щорічно ми стаємо біля грузинського храму, де нас вінчали, з фотографією, яку ми робили минулого року, і просимо друзів або перехожих нас сфотографувати. Так у нас виходить "фотографія в фотографії".
У мене є маленька амбіція: років через 15 організувати виставку нашої родинної фоторекурсії, показати, як змінювалися ми, наші діти. Я хочу надихнути людей створювати родини і бути щасливими.
А є ті, кому ви довіряєте фотографувати саму себе?
Так вибрати не важко, я ж багатьох знаю, бачила їх роботи. Але ось домовитися з ними буває складно. Вони іноді говорять: "Ні-ні, ми не хочемо брати на себе таку відповідальність". Складно знайти людину, яка погодиться. Я сама, якщо знаю, що зніматиму фотографа, дуже трепетно до цього ставлюся. Хочеться здивувати колегу.
Коли вас фотографують, ви можете втрутитися в роботу?
Ні, я на своєму досвіді знаю, наскільки неприємно отримувати подібні коментарі. У цей момент я намагаюся вимкнути всі свої пізнання в фотографії, намагаюся просто мовчати, навіть якщо мені щось не подобається.
Про особисте
До речі, того дня, коли ви познайомилися з Гігі, ви заявили привселюдно, що саме сьогодні знайдете свого чоловіка. Як вам вдалося так передбачити свою долю?
Не знаю, раніше нічого подібного не заявляла. Ми познайомилися на дні народження подруги, я й гадки не мала, хто він. Потім почала слухати його пісні, мені дуже сподобалося творчість його групи. Коли вже приїхала до нього до Тбілісі, усвідомила весь масштаб його популярності. Не потрібно ніяк по-особливому поводитись або думати, як себе показати. Коли ти щиро закохуєшся, все виходить само собою і тобі не потрібно нічого вигадувати. Просто слід один раз щиро покохати.
Як переносите часті розлуки?
Ми намагаємося цього не допускати, хоча і бувають складності. Зараз через роботу я з малюками в Києві, і чоловік прилітає до нас по можливості. Знаєте, ми просто винайшли для себе таку формулу, що чим далі ми, тим більше сумуємо один за одним. Відстань перевіряє силу почуттів: ти довіряєш партнеру, чи ні. Розлука – це ще вищий рівень у відносинах. Я іноді просто уявляю, що відпустила коханого в море і скоро він повернеться на мій берег.
Читайте також ексклюзивне інтерв'ю із засновницею школи правильного харчування theBODY school, дипломованим нутриціологом Софією Рожко.
Головні теми