Скандального екс-священика з Бортничів оглядають психіатри, а новий настоятель провів у храмі дезінфекцію і молебень

Настоятеля православного храму в Бортничах Миколи Наслудова, через якого розгорівся скандал, днями випустили на волю під особисті зобов'язання. Нагадаємо: у День святого Валентина він викопав з могили на території церкви тіло своєї коханої Тетяни і змушував прихожан на нього молитися. Люди викликали міліцію, вона заарештувала священика за наругу над могилою. Вже після цього стало відомо, що його кілька років тому позбавили церковного сану, але він нікого не пускав до храму: його парафіяни силою виганяли священиків, яких туди надсилали.

У прокуратурі Дарницького району звільнення Наслудова пояснюють просто: він людина хоч і дивна, але не несе небезпеки для оточуючих. Правда, при цьому зазначили, що звільнення з-під варти не означає звільнення від кримінальної відповідальності: "За першим же викликом він зобов'язаний з'явитися до суду чи прокуратури. На цей момент він проходить психічну експертизу. Коли будуть отримані результати, ми направимо справу до суду. Імовірно, через місяць", — розповіли нам в прокуратурі.

Тим часом родичі послідовників Наслудова бояться, що звільнений священик може продовжити свою діяльність в іншому місці. А держава перешкоджати цьому фактично не може — законом у нас передбачено вільне сповідання громадянами будь-яких вірувань і переконань. "Навіть лелеки покинули храм, коли Микола почав чудити. Як тільки стало відомо, що його випустили, ми об'єдналися і склали списки активістів. У випадку, якщо церкву почнуть штурмувати сектанти, ми зможемо дати їм відсіч", — каже Петро Прохоренко, член Ради самоврядування Бортничів.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

До храму. Часто викликали наряди міліції.

ФЕЙС-КОНТРОЛЬ. Зараз на території храму постійно чергує охорона. Близько 10 осіб у камуфляжній формі, озброєних гумовими кийками, патрулюють вулицю. У храм людей пускають строго за розкладом, який вивісили на паркані. Але навіть у дозволений час безперешкодно сюди можуть увійти тільки "свої", а якщо охорона не знайома з охочим помолитися, його ретельно обшукують. Юристи вважають, що у громадських формувань прав на такі дії, як обшуки, немає. "Вони бояться, що ми спробуємо захопити церкву силою", — дивується Петро Іванович, один із послідовників екс-батюшки. Петро разом з однодумцями чомусь називають охоронців храму бійцями "Правого сектора", хоча насправді — це воєнізоване формування ГО "Дарницька Громадська Варта" (ДГВ), що написано навіть у них на шевронах. Договір про охорону території церкви з ними уклала Дарницька РДА. "Після вигнання сектанти вже намагалися проникнути в храм і можуть спробувати знову. Місцеві жителі назвали їх дії рейдерським захопленням, із-за якого вони на довгі роки втратили рідну святині. Тому найактивніші з них написали скаргу владі, і вони запросили сюди нас", — розповідає нам начальник штабу ДГВ Роман Дорійчук.

Якраз під час нашого візиту стало очевидно, що сили ДГВ біля храму не зайві. Двоє нетверезих місцевих жителів почали стукати кулаками в металеві ворота храму, викрикуючи: "Храм божий для всіх! Пустіть нас помолитися!" Охоронці викликали міліцію. Наряд приїхав хвилин через п'ять і пов'язав бешкетників.

Дарина. Не звинувачує Миколу за те, що відкопав її мати.

ЕКС-СВЯЩЕНИК. Микола Наслудов був настоятелем Покровської церкви в Бортничах більше 30 років і має церковні нагороди. Радикалізація його поглядів почалася в 2005 році, згадують місцеві жителі: "Він почав рішуче виступати проти ідентифікаційних кодів, мобільних телефонів, сучасної цифрової апаратури, пластикових карт, нумерації в паспортах. Дітям заборонив ходити в школи і дитячі сади. Я йому казав: "Заспокойся", але він мене не слухав", — зітхає голова мікрорайону Бортничі Василь Савич. Трохи пізніше священик проголосив себе спадкоємцем російського імператора Миколи II, а все царську сім'ю зобразив у вигляді святих над входом до церкви.

Прихильники Наслудова вважають історію з арештом настоятеля боротьбою за землю. "Отця Миколая в 2013 році відсторонили від служби через гроші. У священиків заведено на великі свята, якщо на службу приїжджає священик вище по сану, "відстібати" йому 300 доларів. А наш настоятель платити відмовився: він всі гроші направляв на потреби церкви і проголосив автономію", — розповідає колишній парафіянин Віктор. "Данини ніякої немає — є традиція: якщо єпископ приїжджає в якийсь прихід на службу, його можуть подякувати матеріально або піднести якийсь подарунок. Фіксованої суми нема — це не обов'язок, а свідчення поваги та любові пастви до єпископа. Також є внесок, який кожен прихід повинен платити в бухгалтерію єпархії — 50-100 грн на місяць, в залежності від кількості парафіян. На ці кошти утримуються єпархіальні установи, канцелярія, синодальні служби, благодійні фонди", — розповів "Сегодня" вікарій Київської митрополії єпископ Ірпінський Климент. За його словами, міліція вже давно стежить за діяльністю Наслудова, але щоразу, коли справа доходила до арешту, він давав правоохоронцям хабаря — адже грошей, нібито зароблених на продажі квартир прихожан, у нього вистачало (за даними священнослужителів, послідовники переписали на Наслудова близько 25-30 квартир і будинків).

"Гуртожиток". Тут спали рядами "фанати" екс-священика.

Два роки розжалуваний Микола "тримав оборону" і не пускав на територію церкви священиків, яких направляли йому на заміну. У лютому цього року храм звільнила спецгрупа міліції, і буквально через два дні в приміщенні було проведено молебень новим настоятелем — Володимиром Тукало. "Вперше за багато років служба пройшла відповідно до учення православної церкви, а не вигадок відстороненого батюшки. У всіх приміщеннях була проведена дезінфекція, а також ритуал освячення святою водою", — розповів нам Тукало.

ТЕТЯНА. Покійна Тетяна, труп якої Наслудов назвав священними мощами, 20 років служила матінкою в цьому ж храмі. У церкві все трималося на її плечах, розповіла нам її дочка Дарина Бугаєнко — яку Тетяна, пішовши в храм, залишила на виховання бабусі. "Мама вирішувала хозвопроси і фактично була негласним керівником. Микола відповідав тільки за духовну частину служби. А коли вона захворіла (у неї виявили рак), Микола сприйняв це дуже близько до серця. Він буквально не відходив від її ліжка і обіцяв поховати на території храму — від чого вона відмовлялася, вважаючи себе негідною".

Коли Тетяна померла, Микола виконав свою обіцянку і поховав її на території церкви. Деякі віруючі, втім, виступили проти такого рішення, але він їх швидко поставив на місце — кажуть, священик частенько підвищував голос на парафіян. Тим же, хто так і не прийняв його рішення, він заборонив відвідувати церкву. Серед них була і 78-річна Марія Корбут, яка живе по сусідству. "Я нічого не могла йому сказати — він кричав, що весь храм його! І хоча він не визнавав цифри в паспортах, від цифр на купюрах не відмовлявся", — розповіла нам бабуся. На відміну від своїх братів по вірі вона не захотіла відмовлятися від мобільного телефону і документів з номерами. За це багато її не злюбили, згадує Марія: "Микола вмовляв мене порізати свій паспорт і просив переписати на нього хату — мовляв, це на благо приходу. Але я ж не дурна. Мені діти й онуки дорожчі".

ЧУЖИЙ ВПЛИВ. За словами Дар'ї Бугаєнко, ще коли її мама Тетяна боліла, до церковній громаді прибилася якась Христина. Про неї відомо лише, що її чоловік — американець, а сама вона до цього полягала в церкві свідків Єгови. "Христина вмовила маму повністю відмовитися від лікування. А коли вона померла, увійшла в довіру до Миколи. Вона не хотіла бути рядовий прихожанкою, а хотіла щось вирішувати", — розповіла нам Дарина.

З часом вплив Христини на Миколу росло. Одного разу вона заявила, що їй уві сні з'явилася матушка Тетяна, яка нібито сказала, що спілкується з Богом. Після цього Микола відкопав труп покійної і виставив у церкві: він проголосив жінку святий і змусив людей молитися на її тіло. Багато охоче повірили йому, адже Тетяна померла на церковне свято (14 серпня, на Маковея. — Авт.). "Вона свята, я це визнаю. Коли її викопали, я була в храмі, бачила тіло. 14 днів без холодильника — а запаху у тіла не було. Навпаки — вона пахла медовим ароматом", — запевняє жінка-прихожанка, яка проживає навпроти храму. Але говорячи це нам, вона постійно оглядалася по сторонах — ніби побоювалася, що хтось за нею стежить.

Кинули. Недодрукованих оголошення про чаклунство в світі.

ТІЛО В МОРЗІ? Деякі парафіяни досі вважають Тетяну святою. Навіть її дочка Дарина не розуміє, чому все так обурилися, дізнавшись, що Микола відкопав тіло матінки. Більше того: дівчина знала, що Микола відкопав труп її матері і навіть ходила провідувати її до церкви. "Що поганого в тому, що він її викопав? Звичайним людям, які не живуть вірою, такий вчинок здається диким. Але парафіяни щиро вірили. Вони ставилися до її тіла з трепетом, а не просто як до "жмурик". За що мені їх засуджувати?" — Дивується Дарина і зізнається, що часом і сама сумнівається, а не свята чи її мати. Адже, за її словами, патологоанатом, побачивши тіло, не повірив, що воно пролежало півроку в землі, а потім ще кілька тижнів на повітрі. "У Лаврі лежать мощі і нікому не заважають. Люди регулярно їх відвідують, прикладаються до них... Чому цих людей не відправляють в божевільню або у в'язницю?" — Задається питанням Дарина.

Як запевняє жінка, тіло матері вона нещодавно перепоховала. Але новий настоятель храму Володимир Тукало в цьому сумнівається. За його інформацією, тіло все ще покоїться в морзі, а дівчина чекає, коли з Миколи знімуть звинувачення, щоб відновити поклоніння тілу.

Виїзд. Парафіяни храму.

ВИЇЗД. Зараз послідовники Миколи з'їжджають зі своїх колишніх "келій" — виносять речі у картатих баулах, пакують в машини. В основному вивозять предмети побуту — тазики, посуд, одяг. Хоча, як розповідають місцеві, заїжджали вони сюди фактично з порожніми руками.

Ми побували в приміщенні, де ще місяць тому жило 85 осіб. І не повірили, що ці люди могли поміститися в прибудові площею близько 30 квадратних метрів. Кожен вільний метр в прибудові забитий двоповерховими ліжками з фанери, збитими на швидку руку — причому багато "лежаки" були розраховані на три-чотири людини. Часом, щоб вийти з кімнати, потрібно було буквально лізти по головах інших "постояльців", визнаються жили тут прихожани.

Крім спалень, в прибудові є трапезна — довгі столи і лавки, кімната для молитов і робоча зона. Оскільки сектанти не визнавали цифрову техніку, молитви або оголошення вони набирали на друкарській машинці або писали під трафарет. "Вся країна покрита темрявою чаклунства людей, хто проти системи зменшуються..." — так і залишився стирчати з машинки листок з недописаним текстом.

"ПАРКАН НАВКОЛО ХРАМУ ЗНЕСЕМО"

"В останні роки через що відбувається багато місцевих жителів не могли навіть потрапити в рідну церкву. Їм доводилося їздити в сусідні в Києві. Зараз прихід почав поступово відроджуватися. На останній службі зібралося близько ста людей. І це тільки початок. Багатьох бентежить вся ця історія, люди побоюються приходити. Але ми провели дезінфекцію, освятили приміщення. Коли сарафанне радіо рознесе цю інформацію по окрузі, думаю, наш прихід подвоїться. Проповіді отця Миколая не збігаються зі Святим Письмом, він більше викладав своє бачення. Тому нам належить провести з парафіянами роз'яснювальні бесіди і пояснити, що все це не від Бога. Важливо, щоб вони зрозуміли, що церква не проповідує розрив взаємин з державою, навпаки, ми благословляємо здійснювати ці відносини за законом — наприклад, платити податки. А всі ці хрестові походи проти ідентифікаційних кодів незаконні і заборонені Лаврою. Зі "спадщини" Миколи ми залишимо тільки дзвіницю і капітальна споруда, в якому плануємо облаштувати недільну школу для дітей у Бортничах. Всі інші сараї з фанери знесемо. А разом з ними і залізний паркан — церква повинна бути відкритою. Захоплення ми не боїмося, у нас є охорона", — розповідає "Сегодня" новий настоятель Покровського храму в Бортничах Володимир Тукало.

Володимир Тукало. Новий настоятель.

ЗБИРАЮТЬСЯ У ТАЄМНИХ БУДИНКАХ

Поки з колишнім настоятелем розбираються правоохоронні органи, вірні йому парафіяни таємно збираються в одному з будинків в Бортничах. Причому щоразу в новому, що належить одному з віруючих. Там же тимчасово проживають і ті, хто нібито переписав на Миколу свої квартири і залишився бездомним. "Прибігали до нас недавно їхні родичі, просили, щоб ми пошукали в "келіях" документи на нерухомість, мовляв, раптом десь завалялися", — говорить один з бійців ДГВ.

Тим часом Дарина розповідає, що звільнений Микола вже приєднався до своїх парафіян. Правда, служіння поки не проводить, натомість ходить на риболовлю. Втім, як тільки галас вляжеться, говорить Дарина, він може повернутися до справи, якій присвятив усе своє життя. І його прихильники чекають не дочекаються цього дня. "Треба живих людей боятися, а не мертвих. Микола був моїм духовним батьком і повністю керував моєї духовним життям. Без нього мені важко. Якщо він знову буде правити служби, я обов'язково до нього приєднаюся. Не важливо, в який це буде церкви", — каже одна з парафіянок. Цікаво, що Христину, яка нібито і підбила Миколая на всю цю авантюру, після міліцейської облави ніхто жодного разу не бачив. "Можливо, поїхала до чоловіка в Америку", — припускає Дарина.