ТОП цитат Богдана Ступки: Головне дотягнути до 70, а потім живи, скільки хочеш

Сьогодні виповнюється рівно 4 роки з дня смерті відомого українського актора Богдана Ступки.

Актор з 14 років грав на сцені. У 1961 році Ступка закінчив драматичну студію при Львівському театрі ім. М.К. Заньковецької, а потім навчався на філологічному факультеті Львівського державного університету ім. Івана Франка.

Крім того, Ступка закінчив театрознавчий факультет Київського театрального інституту ім. І.К. Карпенко-Карого за фахом "театрознавство".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Він активно грав в театрах і знімався в кіно. Виконавши близько 100 ролей на кіноекрані і більше 50 на сцені театрів, до кінця життя він став символом української нації.

Актор був одружений з балериною, випускницею Бакинського хореографічного училища Ларисі Корнієнко. У них є син – Остап Ступка, який пішов по стопах батька і став актором.

У Богдана залишилися троє онуків – актор Дмитро Ступка, внучка – Устина і внук – Богдан.

Сайт Сегодня. ua зібрав ТОП кращих цитат Богдана Ступки про життя, любов, війну, роботу та творчість.

1. Якщо ми створили цю державу і продовжуємо створювати, значить, на таку річ, як кіно, треба виділяти багато грошей.

2. Роби справу чесно, з душею – і твоє до тебе прийде. Це не означає, що завтра з'являться золоті гори. Треба бути терплячим, але істину золотих слів для нинішнього покоління закривають золоті гори.

3. Завелося така кількість зірочок в кіно і з такою гординею, що не знаєш, як до них підступитися. Нічого не зробили, очі наліво, направо скосили, але вже подавай їм космічний корабель.

4. Я людина без слабостей. Курити кинув, поїсти ніколи особливо не любив, п'ю помірно. Одним словом, сала не люблю, горілку не вживаю. Нудно навіть.

5. Головне дотягнути до 70-ти, а потім живи, скільки хочеш.

6. Я не люблю війну, тому що з дитинства боюся стрільби. Мені було всього три роки, але я добре її пам'ятаю. Пам'ятаю, як німці давали дітям шоколад. Як попереджали: зараз тут почнеться битва, йдіть з будинків. І тепер все життя мене переслідує страх. Цей страх іноді змушував мене битися, йти проти великих людей. Може бути, саме через нього я і пішов в кіно. Адже в кіно ти легко можеш сховатися – це не ти, це завжди хтось інший.

7. Український глядач – найкращий глядач у світі, і його вдячність і оплески є кращою нагородою для акторів і меценатів. Ми – громадяни однієї країни, і обов'язок кожного зберегти її культурне багатство. Вважаю, що люди, які допомагають в цьому, – патріоти України.

8. Я розраховую на публіку, тому що для себе можна сісти в туалеті – і грай собі, скільки хочеш.

9. Я впевнений: щоб людині дурниці в голову не лізли, її завжди треба завантажувати роботою так, щоб вона мертвою додому приходила.

10. Все наше життя – суцільна імпровізація, а значить, все наше життя – це джаз.