Руслана Писанка розповіла, як наздоганяла потяг, а Ольга Сумська пила на сцені

У листопаді Одеський академічний український музично-драматичний театр імені Василя Василька відзначає свій 90-річний ювілей.

Столичні знаменитості вирішили привітати одеських колег, вони записали пісню "Буде свято" і зняли на неї кліп-відеозвернення. Ініціатором зоряного хору виступила корінна одеситка, внучка Леоніда Утьосова, продюсер Олена Палашек. Вона написала слова і музику до майбутнього хіту і зібрала іменитих друзів. Першою ініціативу підхопила зірка театру і кіно Руслана Писанка. Серед учасників зоряного хору співак Олег Гаврилюк, народна артистка Ольга Сумська, актори Віталій Борисюк та Олексій Богданович.

Одеський позитив приніс задоволення зіркам, які відразу згадали смішні історії зі свого театрально-гастрольного життя. "Грали ми якось разом з Віталієм в Одесі французьку комедію "Боїнг-Боїнг", – згадує Ольга Сумська. – За сюжетом він повинен наливати мені в келих алкоголь... Колеги домовилися і вирішили трохи наді мною пожартувати. Граємо сцену. Я беру келих, випиваю і... відчуваю, що це справжній коньяк, а не чай, який зазвичай наливає реквізитор. Мені вдалося дограти до фіналу..." Ольга не залишилася у боргу і відігралася на чоловікові на спектаклі "Ведмідь і Пропозиція", по Чехову. Герой Віталія в сцені знайомства з героїнею Сумської випиває цілу склянку горілки... Звичайно, завжди в склянку наливали воду, а тут Оля попросила колегу, актора Олексія Вертинського, налити справжньої "біленької"... Звичайно, одесити тоді нічого не помітили, але колеги за лаштунками сміялися від душі!

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

А ось Руслана Писанка розповіла про фобії, яка з'явилася у неї не так давно. Після однієї з поїздок зірка боїться запізнитися на потяг. "Справа була в Знам'янці, – розповідає актриса. – Привезли нас організатори гастролей годин о 12-й ночі на вокзал, а наш потяг повинен бути о 2-й ночі. Причому потяг проходить і стоїть всього 1 хвилину. Ми пішли в кафе, взяли чай, тістечка. Раділи, що не спізнилися, все чудово, розповідали анекдоти і тут оголошують наш потяг, який прибуває на третю колію. Ми виходимо з кафе і о жах: на першій колії стоїть потяг – довгий 25 вагонів! І ніодного переходу на інші платформи. Нам нічого не залишалася, як згадати, як ми колись у школі здавали норми ГТО. Хлопці хапають мої валізи і я зі швидкістю дикої лані або рисі, яка женеться за цієї ланню, біжимо вздовж потяга, щоб по коліях через рейки потрапити на третю колію. Я себе відчула бігуном з перешкодою. З криком "Зачекайте!" я на ходу вистрибувала в вагон, а слідом закидали мої валізи. З тих пір я завжди завчасно цікавлюся, з якої колії відходить потяг!".