Репер Ярмак: "Як можна любити людину за її національність?"

Шкільна Анна

– Олександр, розкажіть, хто ваші бтьки? Чи допомагали вони вашому становленню як артиста?

– Моя мама – бухгалтер, батько – інженер-енергетик, також був музикантом в молоді роки. Жили ми все життя в средньому достатку, бували і дуже тяжкі часи, півдитинства я провів у бабусі з дідусем, саме вони виховли в мені, в основному, честь та порядність. Моє творче життя батьки практично ніколи не підтримували, вони хотіли, щоб я став інженером і пішов працювати в аеропорт. Батьки допомогли мені вирости хорошою і порядною людиною, дали відчути різні емоційні стани, були сльози, були моменти щастя і, може, завдяки цьому мої тексти завжди наповнені душею та серйозним змістом, що допомогає людині замислитися, піднятися і йти далі.

– Хто ви за освітою? Є у вас мрія отримати якусь серйозну професію?

– За освітоюяінженер-механікз обслуговуванняповітряних суден.Вважаю,щокожна людина, якахоче чогосьдосягтив житті,повиннаотримативищу освіту.Цедорослашкола життя,явчився погано,оскільки постійнозаймався тількитворчістю,але завждиз повагою ставивсядо гіднихвикладачів,які такожлюблятьсвою справувсієюдушею,якясвою.

– Ви найпопулярніший молодий репер в Україні (7 млн переглядів кліпів на YouTube), але співаєте переважно російською мовою. Після подій в країні не було бажання перейти в своїй творчості виключно на українську мову?

– Навітьпісля всіх цих подійя неперестанулюбити росіян,яперестанулюбитирАсєян.У мене багатоблизькиххорошихлюдейвРосії,не знаю,якможналюбити людинузаїїнаціональність,якщо вонадобра ідоситьпорядна.Моє завданнясвоїмитрекамипробуджуватиякомогабільше сердецьта розумів,дляцього неважливоякою мовою тиговориш,головне,чи сказаноце від душі.

– Знаю, что у вас великий фан-клуб в Росії. Ви намагалисяговорити зі своїмишанувальниками особисто,переконувати,може,в неправильнійінформації,якадо них надходитьз російських ЗМІ?

– Останні 3 місяці я тільки цим і займався. Я був просто в шоці від того, наскільки неправдиву інформацію їм показують, і роблять це настільки якісно, що реально в це можна повірити! У твіттері троли просто намагалися з'їсти мене, купа бруду, купа брехні, купа домислів. З деякими моїми знайомими так погляди і розійшлися, але завдяки цим подіям я дійсно зрозумів, хто є хто. Ті, кого я поважав, так і залишилися з мізками і чіткою позицією, решта не мають сенсу в моєму житті. Моя музика не зав'язана чисто на зароблянні грошей, якщо мене більше не захочуть бачити в Росії, я не приїду, але я знаю, що там ще залишилися світлі голови, з якими ми по життю рухаємося в одному векторі.

– Серіал "Як гартувався стайл" ("НЛО-ТВ") знімається про ваше життя. Назвіть конкретні сцени, взяті з вашої біографії? Що є найнезвичнішим для вас на цих зйомках?

– Насправді все, що взято з мого життя, це життя в гуртожитку та ще деякі моменти, пов'язані з моєю творчістю. Наприклад, випуск альбому, коли ми виявили, що на диску записаний трек, якого не повинно було бути в альбомі, хоча якась партія дисків вже пішла в народ. Інше все було додумано, щоб зробити серіал максимально гумористичним. Більше правди з мого життя чекайте в другому сезоні. Незвично так багато зніматися і так багато фарбуватися ) А так взагалі все круто, вся знімальна група – це ті ж хлопці, з якими ми починали, які знімали мені перші кліпи, тому атмосфера на майданчику завжди дуже крута.

– Ви один з перших виконавців, хто відреагував на події, пов'язані з Павличенками. Особисто з ними знайомі?

– Нещодавно телефонував Сергій Павличенко і запропонував зустрітися. Дуже хочу побачитися, поспілкуватися. Радий, що ми довели, що за справедливість можна боротися і перемагати.

– Про пісні. Що пишете спочатку -  текст чи музику? Вашмінімум імаксимумза часом написанняоднієї пісні?Місця,де найчастіше,як кажуть,відвідуємуза?

– Музикураніше робивсам,зараз немає часу,восновномукупую.Є дуже багатоталановитих хлопців,які роблятьу себе вдомакрутумузикув моємужанрі.Наприклад,бітпідтрек"22" меніприславСашаТищенкоз містаУсінськ,ценапівночі Росії.Пишупорізному,буваєшвидко,такяк зтреком"22"було,коли словапростозривалисяз душіна папір,буває,напишуодинкуплет,потім черезмісяць щеодин.Пишутількина самоті.

– Є плани записати з якимись відомими артистами дуети? Хто взагалі ваші кумири в музиці?

– Я взагалі не люблю робити спільні роботи, я вже кілька разів намагався і завжди якось довго це все відбувалося, постійне нестикування графіків і іноді поглядів на те, як це повинно в кінцевому результаті виглядати. Роблю спільні роботи тільки зі своїми хлопцями з нашого творчого об'єднання київських хіп-хоп виконавців "Стольний Град". Ми завжди цілодобово на студії, завжди на одній хвилі і роблять вони все крутіше наших "зірок". Мої кумири це Володимир Висоцький, Валентин Гафт, це люди з неймовірно сильною позицією. З таких, я вважаю, потрібно брати приклад. З реп-виконавців поважаю Басту, сильна людина, неймовірний трудяга, Касту, яка робить зараз дуже цікаві речі, не змінюючи традиціям, добре ставлюся до творчості Макса Коржа, хороший хлопець, не з чуток. Для мене мало бути хорошим виконавцем, потрібно бути ще й людиною достойною. Але найбільший кумир – це пан Eminem .

– Про Майдан, в якому ви були активним учасником. Щонайстрашнішевамдовелосяпережити заці три місяці?

– Мене, на жаль, не було в період з 18 по 20 лютого в Україні, за що себе дуже картаю. 11-го числа, перед моїм вильотом до Грузії, мені подзвонили з Майдану і запросили ще раз виступити, я сказав, що відлітаю і обов'язково виступлю відразу після прильоту, на що мені дівчина Аліна з "Нічна варта" сказала: "Може, ми до того часу вже переможемо!)", я чесно кажучи не думав, що все відбудеться так швидко і закінчиться саме так. Я був присутній практично на всіх найжорсткіших подіях на Грушевського, а 18-го числа хлопці туди поїхали без мене, вони всі підготовлені, хто служив у десанті, хто професійний спортсмен, в житті бачили багато, але кажуть, що після тих подій просто дуже довго тряслися руки. Найстрашніше, що я побачив, це сльози матерів, це неймовірно страшно. Упевнений, тим хлопцям, які загинули, було не страшно, вони знали, що вони стоять за правду і свободу свого народу.

– Особисто ви як думаєте, що чекає Україну в найближчому майбутньому?

– Я впевнений, что Україна в найближчі 10-15 років стане могутньою державою. У наспрацьовитийнарод,цікавакультура, велика історія, треба, нарешті, навчитися любитивсе це!Якщо новавлада думає,що вийде ідалі працюватиметакими жметодами,язнаюособистобагатолюдей,які готовіприйтидо нихв гостіі відправитислідомза Януковичем.Я неекстреміст, нерадикал,япросто шаленолюблюУкраїну!