Головна Сьогодні

Олег Віннік про поцілунок Насті Каменських: "У неї помада – що треба"

Популярний український виконавець розповів в інтерв'ю, коли вперше його почали впізнавати перехожі

Популярний український виконавець розповів "Сегодня", що саме складне на зйомках "Х-фактора", коли вперше його почали впізнавати перехожі і про те, як одна з прихильниць подряпала йому шию.

- Олеже, розкажіть про ваші відчуття в новому для себе амплуа – судді шоу "Х-фактор" (СТБ)?

- Зізнаюся, мені довелося звикати до своєї нової ролі. Перші дні зйомок виявилися досить напруженими, адже це зовсім інша галузь для мене. Повірте, дуже нелегко говорити людям "ні" – тим самим, можливо, руйнуючи їхню мрію про велику сцену. Найскладніше в моїй новій іпостасі – залишатися раціональним і об'єктивним. Крім того, складно одночасно думати про те, як ти виглядаєш в кадрі і яким тебе чують глядачі. Але я розумію, що не тільки від мене залежить доля виконавців в нашому шоу. А взагалі, в цьому проекті я очікую знайти дійсно унікальну особистість, яка б викликала фурор в українському шоу-бізнесі. Часом важко відшукати в людині родзинку. Але я намагаюся.

- З якою категорією конкурсантів ви перш за все хочете попрацювати: з хлопцями, дівчатами, колективами або з тими, кому за 30?

- З групою працювати цікаво. Але це і складніше, адже в цій ситуації ти стикаєшся з зібранням індивідуальностей. Якщо тебе не розуміє одна людина, набагато простіше з ним знайти контакт і щось пояснити, чим з трьома-чотирма особами. Мені цікаво попрацювати і з дівчатами, і з хлопцями. Хочеться в першу чергу допомогти талановитій людині – а якої вона статі, не так важливо. Я розумію, що мої коментарі деяким можуть здатися іноді занадто жорсткими, але тим не менше я прагну допомогти всім у міру своїх можливостей. Знайти себе – це одне, а навчитися дарувати себе людям – зовсім інше. Кажу зі свого досвіду (посміхається). Чесно кажучи, коли я чую від учасника: "Я співаю для себе", мені відразу хочеться йому сказати: "Тоді співай собі на кухні, не змушуй інших тебе слухати".

- Я помітила, що на шоу багато жінок приходять виключно для того, щоб побачити вас живцем. Ця увага лестить? І скільки за один сольний концерт ви встигаєте роздати своїх поцілунків?

- Звичайно, це приємно. Але погодьтеся, було б нерозумно на моєму місці вважати, скільки за концерт я перецілував жінок (посміхається). Коли ви запитали мене про поцілунки, я відразу подумав про помаду! Знаєте, не дуже приємно, коли жіноча помада залишає сліди на щоках, і мені доводиться весь час її витирати. Між зйомками мене поцілувала Настя Каменських, ось у неї помада – що треба, ніяких проблем (сміється). А взагалі, якщо серйозно, я вже не можу уявити себе на сцені без поцілунків. У поцілунку проявляється вся сутність людини – від якихось глибинних переживань до сексуальної енергії. А чому, власне, ні? Якщо людина мене хоче поцілувати – значить, я їй приємний. Це дуже важливий момент у житті – відчувати, що ти для когось цінний.

- Популярність завжди має наслідки. Бували випадки, коли вам було дійсно страшно за власне життя?

- Бувало, що я і від своїх шанувальниць тікав ... Нещодавно був випадок на великому збірному концерті в Києві. Організатори мені пообіцяли нормальну охорону, тому своїх хлопців я вирішив не залучати. Але в підсумку одна з дівчат вчепилася в мене всіма чотирма кінцівками, коли я намагався покинути зал! Охоронець вчасно не встиг зреагувати, а відривати цю дівчинку було досить неприємно. У підсумку, звичайно, все закінчилося благополучно – її з мене зняли, але шию вона мені таки подряпала і мало не порвала шнурок з натільним хрестиком. Ось такий агресивний фанатизм – дуже непередбачуваний, але це частина моєї професії, і з нею доводиться миритися. Принаймні, це не так уже й погано. Значить, це дійсно народна любов, якщо мене хочуть обійняти, хіба не так?

- Пам'ятаєте день, коли відчули, що стали впізнаваним і що просто так вже по вулиці пройти не вдасться?

- Це було років зо два тому. У мене взагалі цікавий випадок: спочатку популярними стали мої пісні, а тільки потім всі дізналися, хто такий Олег Віннік. Першу незручність я відчув одного разу в ресторані, коли весь обслуговуючий персонал дуже уважно стежив за тим, як я їм. За своєю суттю я відкрита людина. Але це відчуття, коли за тобою спостерігають нишком, не дуже приємна.

- А своєю популярністю ви хоча б користуєтеся?

- Ніколи не користувався і не буду. Більш того, близьких друзів теж попередив, щоб моїм прізвищем не прикривалися (посміхається). У мене був випадок, коли моєму хорошому товаришу потрібна була допомога. Він сам з Тернополя, і йому потрібно було терміново зробити біометричний паспорт, а черга в ОВІРі була страшна. Він взяв мій диск з автографом, підійшов до якоїсь жінки, яка там всім керувала, і сказав їй, що я його друг. Після цього документи швидко прийняли (посміхається). Ось подібні зловживання службовим становищем я не люблю. Але коли людина знаходиться в майже безвихідному становищі (другові дійсно потрібно було терміново виїхати за кордон), я не можу не допомогти! Сам я з бюрократією в нашій країні розбираюся власними силами, і закони не порушую.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися
Читайте Segodnya.ua у Google News
Джерело: Сьогодні

Новини партнерів

Популярні статті

Новини партнерів

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти