Наталі Портман розповіла про "темні часи" у Гарварді

Наталі Портман відвідала день відкритих дверей у своєму рідному Гарвардському університеті, де виголосила промову, яку студенти ще довго не забудуть.

Актриса зізналася перед багатотисячним натовпом, що час, проведений в університеті було далеко не з легких: "Коли я тільки прийшла в університет в 1999 році, то мені здалося, що це якась помилка. Мені здавалося, що я недостатньо розумна, щоб бути в такій компанії, а кожен раз, як я відкривала рот, мені доводилося доводити, що я не просто дурна актриса".

За словами Наталі, як тільки вона пристосувалася до життя в університеті, то для неї настали "темні часи". "Зараз, звичайно, дуже легко романтизувати всю ту обстановку, яка мене оточувала тоді. Але, у мене були і складні часи теж. Коли тобі 19 років, коли тобі вперше розбили серце, коли ти вперше починаєш приймати протизаплідні таблетки і не знаєш про те, що побічний ефект – депресія... Весь світлий час на другому курсі я провела в темних думках", – розповідає Портман.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Бували випадки, коли я починала ревіти прямо перед викладачами. Іноді навіть не могла підняти себе з ліжка", – додала актриса. "Проте, для Наталі Портман це послужило важливим життєвим уроком, який вона використовує і в своїй акторській кар'єрі". "Ти можеш не бути кращим. Єдине, в чому ви можете стати кращими – це пізнання і розвиток самого себе. Ніколи не сумнівайтеся в собі. Адже коли ми стаємо старшими, то стаємо реалістами. А реалізм ласку нам не робить", – уклала Портман.

Наталі закінчила Гарвардський університет з дипломом бакалавра в області психології в 2003 році. Актриса допомагала відомому американському адвокату Алану Дершовіцу в його дослідженнях, що було відзначено в його книзі The case of Israel. У 2002 році Наталі стала співавтором дослідницької роботи під назвою "Активність лобової частки мозку при об'єктній сталості".