Найкращі українські альбоми 2016

10. Гриби – Дім На Колесах (ч.1)

Дебютний альбом українського гурту, який вийшов 11-го листопада, став чи не головним релізом не тільки України, але і всього СНД – по крайній мірі, вже точно найбільш обговорюваним. "Гриби" – це електрохаус 90-х плюс читка про те, як класно цей самий електрохаус качає на танцполі. Чіпкого біта і нехитрих текстів на кшталт "чики-пики дела, в танце трутся наши тела" виявилося досить для того, щоб опинитися в центрі суспільної уваги і відкатати аншлаговий тур.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

І хоча (ч.1) в назві альбому досить прямолінійно натякає на подальше продовження, навряд чи "Гриби" стануть чимось більшим, ніж герої сьогоднішнього дня. Створені для того, щоб стати мережевим феноменом (навіть кількість треків в альбомі – 9, рівно стільки в сумі з обкладинкою потрібно для посту "Вконтакте"), вони швидше за все ним і залишаться. На жаль, народна любов мінлива, з новим днем приходять і нові герої, а сьогоднішній успіх не гарантує успіх завтрашній.

9. TheElephants – Colors

Перший альбом інших героїв українського Фейсбуку – "попелюшок" The Elephants – вийшов 9-го грудня. У всій цій історії про двох хлопців із Сум, які записали вдома демо-альбом, виклали в інтернет – і о диво! – отримали гори лайків і репостів – насправді важливо лише одне: їх почув Женя Філатов, він же The Maneken, він же засновник лейблу Vidlik Records. Саме Філатов "причесав" досить сире звучання хлопців і спродюсував їх дебютний альбом.

Вийшло просте і душевне поп-інді, класно звучить в українському музичному полі, але нічим не виділяється серед сотень інді-груп по всьому світу. Саме під такі пісні головна героїня голлівудського фільму розуміє, що любить головного героя. Це вдалий дебют для по-справжньому талановитих хлопців, яким ще немає і 20-ти – і саме вік грає їм на руку. Тому що все-таки The Elephants – один з найцікавіших молодих колективів.

8. Blooms Corda – Gigotosia

Другий студійний альбом інді-групи з таємничою назвою Gigotosia вийшов 20-го жовтня. За словами лідера Blooms Corda Данила Галико, Gigotosia – це абревіатура від The grass is greener on the other side (добре там, де нас немає). Через брак коштів мастеринг всіх пісень робив штучний інтелект LANDR (спеціальна онлайн-технологія, розроблена спільно канадськими, американськими та німецькими звукоінженерами).

Пісні про любов, зрозумілі образи, банальні сюжети і приємне сире звучання – цього цілком достатньо для створення ідеального альбому для холодних вечорів та одиноких прогулянок в парку. Трохи меланхолії і розуміння того, що навіть в найбільших містах люди бувають самотні.

7. The Erised – Room 414

Свій перший альбом The Erised готували два роки – і ось нарешті 4-го червня він вийшов. По-перше, потрібно зазначити, що The Erised – свого роду супергрупа, кожен з учасників якої задіяний в іншому досить успішному основному проекті. Вокалістка Соня Сухорукова працює в Москві над кар'єрою поп-співачки, Ігор Кириленко і Ніл Тарасов відомі київським тусовщикам як проект Hidden Element, Данило Марін – він же Detail, а Олександр Люлякін – барабанщик "Бумбокс".

З таким складом фірмовості групі не позичати. Особливо беручи до уваги, що з самого початку The Erised позиціонували себе як спрямований на завоювання західного слухача проект, такий собі український Daft Punk. До надвідомих французів їм, звичайно, ще далеко, але нова платівка – перший крок на цьому шляху.

6. Tik Tu – Shuma

Тернопільське тріо мультиінструменталістів, випустивши свій дебютний альбом 28-го листопада, стало одним з найяскравіших відкриттів української музики цього року. За словами музиканта Лесика Драчука, Shuma – це вигадане слово, яким можна пояснити еклектику альбому, величезна кількість різних задіяних стилів і інструментів, "які разом зліпилися в такій ось шум".

В альбомі змішалися не лише музичні жанри, а й мова текстів: українська, англійська, литовська. Послухати цей альбом потрібно, якщо ви втомилися від однотипного інді, в якому кожна пісня схожа на всі інші разом і окремо одночасно. Це нове, актуальне барокове звучання – легке і безпосереднє.

5. The Maneken – Sale %

Один з найталановитіших електронників України Євген Філатов – він же The Maneken – довго підігрівав інтерес, випускаючи порційно серію своїх "знижкових" ЕР. І нарешті під кінець листопада, 24-го числа, вийшла нова платівка. Половина треків була записана за участю запрошених артистів – Onuka, Brunnetes Shoot Blondes, Гайтани.

За словами самого Філатова, новий альбом став для нього викликом. У записі використовувалися тільки ті інструменти, які були в студії музиканта, – все це було зроблено для того, щоб відкинути непотрібні елементи в музиці. The Maneken хотів побудувати свою музичну машину, здатну переміщати слухача в кінець 70-х, – і на нашу скромну думку, йому це вдалося.

4. O . Torvald – #Нашілюдивсюди

Колись полтавська (тепер уже київська) група O.Torvald обіцяла, обіцяла і таки випустила свій четвертий (за їхніми словами, а насправді шостий) альбом в ніч на 1-е вересня, так що велика частина фанатів групи прийшла на наступний день на свої шкільні/студентські лінійки невиспаними. Після Андрія Хливнюка з "Бумбокс", що став продюсером попереднього альбому, – білорус Кирило Матюшенко з Nuteki. Назва #Нашілюдивсюди – данина тій же армії шанувальників, завдяки якій група нарешті забула про зали на 100 осіб.

O.Torvald відійшли від свого статусу панк-групи – насправді, від нього не залишилося нічого. Модний вилизаний саунд замість гаражної вогкості, більше попу, менше панку – і абсолютна невідповідність тому, чого від них чекали. Єдине, що залишилося від них колишніх – кілька кострубатих і інфантильних текстів і скажена енергетика живих виступів. Вони встали на сходинку масової любові – безликої і приголомшливої. У цьому одночасно і щастя, і трагедія цього альбому.

3. Sinoptik – Interplanet Overdrive

Для донецьких хлопців з Sinoptik цього рік став по-справжньому знаковим – і справа не тільки в що вийшов 5-го квітня другому студійному альбомі. Група, в якій зійшлося все краще від Стоунер, олдскульного року і цифрового інді, напередодні отримала світове визнання – стала кращою молодою групою на фіналі конкурсу The Global Battle of the Bands в Берліні.

За словами учасників групи, Interplanet Overdrive – це свого роду "дорожній фільм" про міжпланетну подорож, пошуку надії і розради в темах космосу. У гітарних рифах, що вводять в транс, сплітаються фантастичні сни і жорстока реальність. Але найцінніше в цьому альбомі – його абсолютна і безумовна музикальність.

2. Panivalkova – Донтворі

Запальні колоритні дівчата з Panivalkova запам'яталися все ще по в'їдливий пісні, присвяченій хлопцеві на ім'я Микита. І ось нарешті 20-го квітня група випустила свій дебютний альбом – не менше в'їдливий і колоритний, ясно зрозуміти, що у панянок великі плани стати, можливо, першим популярним українським жіночим колективом, який не "віагра", а про музику.

Найбільш точний опис альбому – неформатність, що претендує стати через кілька років популярною. Самі дівчата називають свій стиль "чуттєвим мінімалізмом", оскільки, по-перше, в групі їх всього троє, а по-друге, – у них мінімум інструментів. Але ці троє енергійних дівчат з усім своїм мінімалізмом вміють те, що не вдається багатьом чоловічим іменитим поп-рок-колективам, – по-справжньому запалювати.

1. ДахаБраха – Шлях

"Шлях" – вже п'ятий студійний альбом українського етно-хаос гурту, який підкорив цього року глядачів ВВС, вийшов 7-го грудня. Це перша студійна робота після 6-річної перерви. Його продюсером став колишній учасник гуртів "Океан Ельзи" і Esthetic Education Юрій Хусточка.

Як кажуть музиканти, назва альбому дуже символічна, адже шлях його був непростим. У платівці були використані народні пісні з Київської, Полтавської, Рівненської, Житомирської, Луганської та Вінницької областей, а також з Криму. За словами групи, "Шлях" присвячений всім тим, хто захищає нашу країну і йде непростим шляхом вільної людини.

0. Океан Ельзи – Без меж

Головна група країни випустила в цьому році вже 9-й студійний альбом. Але намагатися вписати в рейтинги ОЕ, які вже давно вийшли за їх рамки, або порівнювати з ними "молодих і перспективних" – як мінімум нечесно по відношенню до інших груп. Святослав Вакарчук давно не просто музикант, а "Океан Ельзи" – не просто група. І хоча все частіше звучить думка, що вся ця історія вже давно не про музику, варто послухати хоча б однойменний трек, щоб згадати, за що насправді все колись полюбили цю групу.