Коментатор Євробачення Тимур Мірошниченко: "Після жартів про Кончіту Вурст були проблеми"

Коментатор Євробачення Тимур Мірошниченко розповів "Сегодня" про закулісся конкурсу, схеми підкупу, участніків-"фріків", коментаторські будки на рівні десятого поверху, ексклюзивні корпоративи, весілля Ані Лорак і особисте життя.

— Тимуре, про те, що ви не будете причетні до нацвідбору на конкурс "Євробачення", ви дізналися минулого року з преси, хоча раніше були його ведучим. Цього року були якісь переговори?

— Цього року аналогічна ситуація: я знову все дізнався з преси (посміхається). Взагалі я вважаю так: якщо вже заявили, що відтепер національний відбір на "Євробачення" – спільний проект, то він і повинен бути спільним. Звичайно, ресурси UA:Перший і СТБ непорівнянні – і технічні, і матеріальні. Але якщо ми робимо проект в кооперації, то все повинно бути логічно: і провідні представлені обох каналів, і так далі. Принаймні, мені б так дуже хотілося. З іншого боку, – СТБ виробляє шоу завжди європейського гідного рівня, найвищі. І результат чудовий.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

— На ваш погляд, відповідає вибране місце – МВЦ на Лівому березі – такому масштабному заходу?

— Безумовно, питань багато. У Виставковому центрі дуже складно зробити хороший звук: окрема частина витрат виділена на звукоізоляцію. Але це взагалі комплексна проблема – у нас реально немає концертних майданчиків. І не тільки для проведення "Євробачення" раз на 12 років, а для хороших, масштабних заходів. У нас є "Олімпійський", але це все-таки літня історія - коли тепло і ти впевнений, що півтора місяця не буде дощу. У нас взагалі у всій країні немає класної, сучасної майданчика! Коли ми з інспекцією їздили до Одеси, до Дніпра, розглядали їх пропозиції, то зрозуміли, що Палац спорту в Києві – руїна, яку потрібно знести і збудувати наново. А в Одесі взагалі немає закритого великого майданчика – єдине цікаве, що там пропонували, – це "накрити" "Чорноморець". І це не орендне, а покупне рішення – все б це залишилося місту. Але коли було голосування, то за Одесу підняли руку лише дві особи з майже п'ятдесяти. Хоча пропозиція була дуже яскрава і барвиста, і місто брало на себе левову частку витрат.

— І чому ж тоді зупинили вибір на столиці?

-— Як не крути, а Київ наразі має краще розвинену інфраструктуру. Безумовно, МВЦ – це буде не найкраща арена "Євробачення", але й не найгірша. Є багато прикладів за останні десятиліття, коли конкурс проходив просто в справжніх сараях, ангарах, доках... Є інформація, що станцію метро "Лівобережна" реконструюватимуть, ці роботи оцінили в 25 мільйонів гривень. Вся зона проходу від "Лівобережної" до МВЦ буде облагороджена: там все побілять, висадять кущі, квіти (посміхається)... Місцевість буде симпатичною, наскільки вона може бути привабливою. І це не найгірший варіант, це ж не десь на Окружній. Потім: нам обіцяють пустити річковий трамвайчик!

— Коли я спілкувалася з музичним критиком Артемієм Троїцьким, він сказав, що конкурс "Євробачення" нічого спільного з музикою не має. Як вважаєте ви? Що для вас цей конкурс?

— Я б сказав, що "Євробачення" – це головне сімейне шоу Європи. Аудиторія збирається в барах, по домівках, великими компаніями. Люди просто дивляться якісне шоу. Особисто я називаю це чемпіонатом Європи зі співу. Це не Сан-Ремо, не "Нова хвиля" – це, насамперед, розвага. Пам'ятаю, років 12 тому, коли "Євробачення" тільки увірвалося в нашу країну, на конкурсі кожен другий був фріком. Дивитися було весело, хоч це було нісенітницею і маячнею. Зараз все по-іншому: знайти відвертого фріка практично неможливо, навіть бородаті жінки і кучеряві хлопчики співають. Музична складова є – як не крути, це все-таки пісенний конкурс. Але не потрібно сидіти з розумним виглядом біля телеекрану і міркувати, що той чи інший артист взяв не ту ноту. Тут потрібно судити про все в комплексі.

З напарницею. Коментують шоу разом з Тетяною Тереховою

— Як людина, яка багато років перебуває за лаштунками "Євробачення", можете сказати, місце підкупу є?

— Офіційно ні про які підкупи ніхто, звичайно, не говорить. За всю історію конкурсу про куплену перемогу говорили тільки одного разу – коли виграв Діма Білан, а наша Ані Лорак посіла друге місце. Плюс-мінус одну і ту ж суму мені озвучували люди з різних країн. Я не знаю, хто і кому платив: однозначно, що платили людям, які впливають на результат. Були ще прецеденти, але не підкупу, а, скоріше, схеми – вирушав десант по всіх країнах, який бухає і веселиться весь час шоу, і тільки ось ці 10-15 хвилин відправляє з різних номерів СМС-ки за потрібного артиста. Навіть було якесь розслідування, яке так ні до чого і не привело. Це було в проміжку між 2011-м і 2012-м.

— Як працюють коментатори безпосередньо на фіналі шоу? Це схоже на трансляцію футбольного матчу – у кожного своя кабінка, і збоку здається, ніби ви один одного перекрикувати?

— Майже так (посміхається). Дійсно, у кожного своя кабінка – залежно від того, де відбувається конкурс. Якщо це якийсь умовний Палац спорту, де спочатку позначені коментаторські позиції, тоді це стаціонарні облаштовані місця. Але, зазвичай, це якісь збірні конструкції, які споруджують де-небудь далеко під стелею. Наприклад, в Дюссельдорфі це все відбувалося на "Еспріт Арені", там ці місця зібрали аж під самим куполом, і, щоб потрапити до коментаторських, потрібно було повністю обійти весь стадіон. Потім – піднятися на самий верх пішки, бо ліфтів теж там не було, а це рівень десь десятого поверху! Тому треба було заходити на позиції десь за годину до старту, щоб встигнути перевести дух. І до туалетів треба було бігти десь поверхів сім вниз, тому доводилося не пити і терпіти, щоб докоментувати все до кінця (сміється).

— Тобто щороку – новий екстрим?

— Іноді й щастило. Найкрутіші коментаторські у нас були в Сербії 2008-го, коли конкурс проходив на "Белград Арені". Всього повинно було бути десь 50-60 позицій, тому що в деяких країнах трансляція йде на кількох каналах, є ще окремо радіотрансляції. Так ось: коментаторських не вистачало, і нас розмістили ... у віп-ложі. О, що це було! (Сміється). Про таке можна було тільки мріяти: у мене в коментаторської були душ, кухня, можна було пити каву, курити, їсти канапки, це ж було прекрасно. Там ще були місця, які виходили на арену, так половина нашої делегації прийшли до мене, накрили там галявину, стежили за конкурсом, фестивалили, і мені довелося їх втихомирювати, а то заважали мені працювати (посміхається). Але цей випадок – подарунок долі. Зазвичай це якась збірна конструкція – метр на метр, в якому стоїть стіл, на столі – два екрани, і там неймовірно тісно.

— Не заважаєте один одному?

— Звичайно, звукоізоляція є. Але якщо поруч іспанці – це така корида, такі пристрасті! Вони і кричать, і стрибають, і п'ють – у них постійний фестиваль.

— Коли ви коментуєте те, що відбувається на ЄВ, не обходиться без жартів – відчувається ваше кавеенівськн минуле. Гумор у вас гранично тонкий, але все ж таки – не перепадало за це все від керівництва?

— Регулярно влітає, щороку! (Посміхається). Щороку мене викликає керівництво після шоу, а в останні роки – і до ефірів. Кажуть: "Тільки давай цього разу спокійно, без ось цього всього". Тут також варто зазначити, що жарти-то ці всі не прописані – тільки те, що я бачу і відчуваю в даний момент. У нас немає сценаристів, принаймні, у нашої команди – ми самі собі прописуємо ключові моменти і візитки учасників: як їх звуть, скільки років, трохи цікавої інформації про них. А решта нічого не прописуємо, і я вважаю, що це дуже чесно перед глядачем. Тож всі шпильки і жарти народжуються по ходу. Звичайно, порівняти те, як я жартував і що собі тільки не дозволяв 10 років тому, і те, що я говорю зараз, – це небо і земля (посміхається). Хоча приємно, коли говорять або пишуть: "Чувак, спасибі тобі за те, як ти ведеш, тільки завдяки тобі можна було дивитися це все". Насправді, я намагаюся бути чесним: ну якщо це відверто смішно або дивно, чому б про це не сказати? Звичайно, я не "мочитиму" учасника прямим текстом, але постараюся якось акуратно це помітити. Аналогічно, якщо я чую щось класне і гарне, то ніколи не обкладатиму людину неприємностями.

— Через якісь колючі коментарі вам влетіло найбільше?

— О, безумовно через жарти про Кончіту Вурст... Я б не сказав, що саме влетіло, але ажіотаж був божевільним! Я відразу говорив, що мені і пісня подобається, і все просто чудово. Але бородата жінка – це ж ненормально! Який би ви орієнтації не були, у жінки не повинно бути бороди (сміється), або бородата жінка не повинна видавати себе за чоловіка! Словом, на тій трансляції я відірвався як міг. Я кілька разів підкреслював і підкреслюю: тут немає нічого особистого, і вже тим більше – ніяких зауважень з приводу творчості, але борода зробила все. Після цього ефіру я отримав неймовірну кількість повідомлень на всілякі види зв'язку, і 90% з них були типу: "Молодець, красавчик, так здорово було", а ось решта – це месиджі від представників всіляких меншин з докорами, погрозами і тому подібним. Деякі були кумедними, я навіть собі їх скринив і зберігав. Але цим все не закінчилося: наступного року пішли петиції і листи на телеканал, щоб "цього гомофоба відсторонили від ефіру". Одним словом, були проблеми, виявилося, що багато людей претендує на моє місце... До речі, особливо, мені подобається теперішня ситуація, коли справа дійшла до конкурсу провідних фіналу Євробачення: багато, хто раніше критикували цей конкурс з різних сторін, раптом опинилися дуже натхненні ідеєю провести шоу.

— У мережі, особливо на російських ресурсах, неймовірна кількість новин, що Україна може втратити право на проведення конкурсу, або, наприклад, що збираються відправити Йосипа Кобзона. Які ваші прогнози на цей рік в контексті участі Росії? Чи будуть якісь провокації?

— Напевно, будуть. При тому, що ці неприємності будуть не від офіційного каналу-мовника, а від інших журналістів. Ось, наприклад, останні кілька місяців мені надзвонюють різні російські новинні агентства і портали, – не знаю, правда, де вони беруть мої телефони, – і питають: "А ось з'явилася інформація, що "Євробачення" може пройти в Росії. Як ви можете це прокоментувати?". Я кажу: "А з якої це радості ви вирішили, що в Росії?". Адже немає такого пункту, який так говорить. Навіть якщо гіпотетично уявити, що Україна відмовляється або позбавляється такої можливості, то це не означає, що це право переходить Австралії або Росії, які зайняли друге і третє місце. У Європейського мовного союзу є свої запасні аеродроми. Ну, гаразд, добре, я розумію: дуже хочеться, дуже завидно. Взагалі Росія – великий любитель відібрати щось у України (посміхається). Але був дзвінок, який мене взагалі порвав! Дзвонить російська журналістка і каже: "Нам стало відомо, що настоятель Української греко-католицької церкви категорично проти "Євробачення" в Україні, і конкурс знову під загрозою зриву!". А я кажу: "Звідки ?! Звідки ви це взяли взагалі?". Мені починають доводити, мовляв, там поруч біля МВЦ – храм, і настоятель категорично проти. Я думаю: хлопці, що ви взагалі курили? (Сміється).

— Крім роботи на телебаченні, ви ще ведете різні заходи, від Нового року на головній ялинці країни до елітних корпоративів. Який корпоратив у вашій кар'єрі був дивакуватим?

— Так, щомісяця, крім зйомок, я веду 10-15 заходів. Іноді стою на заході і думаю – що я взагалі тут роблю? Вчора був на інавгурації президента, а сьогодні щось таке дивне веду... (посміхається). Одного разу мене запросили провести конкурс краси (не говоритиму назву). Кажуть: "Діма Коляденко мав працювати, але у нього чогось не виходить". Ну, я погодився, чого вже там. Це все відбувалося в заміському комплексі, дуже дорогому і красивому. З'їхалося майже 50 учасниць з усієї країни, від 16 до 24 років – це був півфінал. Тобто купа дівчаток, багато запрошених артистів... Мені заздалегідь скинули сценарій, я його прогледів – він був дуже серйозним, значним, я ще подумав, мовляв, пишний захід буде. У підсумку: приїжджаю я туди, заходжу в зал – і розумію, що щось тут не так. І тут до мене доходить, що в залі розташований всього один стіл, причому так в напівтемряві, щоб глядачів не було видно, і за цим столом стоять два стільці. Тільки тут з'ясувалося, що цей конкурс краси проходив всього для двох осіб! А антураж такий, ніби це десь в "Медісон-сквер-гарден". Воно, звичайно, прикольно, навколо 50 дівчат, але що ж робити? Я випив кави, трохи отямився від цього первинного шоку. А потім думаю: ну що робити, вестиму, ніби тут дійсно тисяча осіб. І так прикольно вийшло, ми так всі загорілися, ніби відбувається щось неймовірно помпезне! Ті двоє осіб, для яких це все затівалося, навіть потім після шоу підійшли і подякували за роботу, мовляв, так все здорово, пишно і весело було.

— Крім цього, ви ведете і весілля, але непрості: наприклад, у Ані Лорак. Вона була вередливою нареченою?

— Абсолютно ні. Очевидно, вона настільки тоді витала в любові і романтики з Муратом, що їй, за великим рахунком, було все одно, що й до чого. Більш того – вона адже працювала зі спеціальним агентством, яке вирішувало всі питання. Ну а до мене окремих або виняткових побажань не було взагалі. Нас всіх дружно привезли до Туреччини, туди приїхало багато гостей-артистів, і по суті весілля більше нагадувала хороший збірний концерт. Єдине – за весь вечір мені не видалося поїсти, і я був страшенно голодний. Коли все закінчилося, всю їжу забрали! Мене врятувало те, що я подружився з балетом, і ми після заходу вирушили разом продовжувати банкет (посміхається).

— Така завантаженість – 15 заходів, зйомки, постійні від'їзди – напевно накладає певний відбиток на особисте життя?

— Звичайно, ось сьогодні ми з вами зустрілися на Winter Romantik Fest в Яремче і це восьма за рахунком поїздка за останні 10 днів. Я постійно в дорозі і це грає свою роль. Ось мені вже 30, а я все ще не одружений. У мене були всього одні тривалі відносини – майже чотири роки були разом, жили. Але все одно всі взаємовідносини, що були, в тому числі і ці, закінчувалися одним і тим же: "Тебе постійно немає вдома". Чому вдалося нам пробути з тією дівчиною чотири роки – вона була артисткою балету в однієї відомої співачки, і теж мала такий же графік, як я, оскільки багато гастролювала. А коли співачка завагітніла і припинила на півроку гастролі, почалися проблеми: спочатку було все більш-менш, дівчина якось намагалася прийняти мої роз'їзди, але з часом все закінчилося так, як я описав. Тобто, напевно, у моєї половинки повинен бути такий же графік, як і у мене, тоді, можливо, вона поставиться до цього з розумінням.