Інтерв'ю з актрисою Іванною Сахно: "Я не можу не стежити за ситуацією в Україні"

Актрису вразила книга Світлани Алексієвич "Чорнобильська Молитва"

Головна героїня серіалу "Чорна квітка" Іванна Сахно (23 квітня, спеціально до 30-х роковин аварії на ЧАЕС канал "Україна" покаже прем'єру 4-серійного фільму) в ексклюзивному інтерв'ю розповіла про свою нову роль, про те, як підтримувала льотчицю Надію Савченко та режисера Олега Сенцова на фестивалі в Каннах і про життя в США.

- Цього року 30-річчя аварії на Чорнобильській АЕС. Картина "Чорна квітка" якраз оповідає про ті страшні події. Чим Вас зацікавив цей проект і чому погодилися зніматися в ньому?

- Тема Чорнобиля для мене дуже важлива, тому що це одна з наймасштабніших екологічних катастроф. Я народилася в Києві – в місті, який знаходиться досить близько до Чорнобиля. Ми повинні якомога частіше нагадувати людям про те, що сталося. Це нагадування старшим поколінням і послання тим, хто не застав цю трагедію. Картина розповідає про любов і мужність звичайних людей, об'єднаних бажанням врятувати і бажанням врятуватися.

3_48

Фото: канал "Україна"

- Розкажіть про свою героїню. Яка вона?

- Мені здається, що не варто розкривати характери героїв до того, як глядачі подивляться картину. Краще дати їм шанс самим проаналізувати і відчути те, що відбувається.

- Як Ви готувалися до цієї ролі? Дізнавалися чи, яке було життя в Прип'яті до вибуху? Можливо, читали якусь літературу по цій темі?

- Мене ця тема завжди щиро цікавила... Дуже вразила книга Світлани Алексієвич "Чорнобильська Молитва". Спогади людей в ній настільки яскраві і глибокі, що назад майже неможливо виринути і не думати про те, що сталося. Після цієї книги живеш, порівнюєш, аналізуєш все, що відбувається навколо. І розумієш, наскільки ми дурні і недосконалі.

- У головних ролях серіалу "Чорна квітка" досить багато зарубіжних акторів. Чи працювали Ви раніше з кимось із них?

- Ні, це був наш перший спільний проект.

- Чи були Ви знайомі з режисером-постановником серіалу Романом Барабашем до початку роботи над картиною?

- З Романом Барабашем ми до цього не були знайомі. Він дуже глибока і цікава людина. Це так прекрасно, що ми зустрілися.

- Який він режисер на Ваш погляд: вимогливий, суворий, що дає свободу імпровізації?

- Вимогливий, що дає свободу імпровізації, але не суворий (сміється) І це саме так. Він дуже добре відчуває матеріал і намагається максимально втілити своє бачення. Тримаю кулаки, щоб у нього все вийшло так, як він це бачить.

2_99

Фото: канал "Україна"

- Серіал "Чорна квітка" – це 4-серійна картина. Де і коли проходили зйомки?

- Зйомки проходили в Києві та Київській області з грудня по січень. Я прилетіла за кілька днів до початку зйомок і навіть не встигла добре відчути зміну часових поясів, оскільки знімальний день починався дуже рано.

- Ви народилися в Києві. Чи близька комусь з Вашого оточення тема Чорнобильської аварії?

- Я думаю, що ця тема близька кожній людині з мого оточення. Багато друзів моєї сім'ї в цей період теж перебували в Києві. Кінооператор нашої картини Сергій Борденюк у віці 24-х років проводив зйомки з вертольота над Чорнобильською АЕС одразу після аварії.

- У свої 18 років Ви вже багато встигли. Розкажіть, як починалася Ваша акторська кар'єра?

- Я народилася в сім'ї кінематографістів, але при цьому в дитинстві мріяла бути таксистом і фігуристкою. Я просто бачила, наскільки складна робота у тих, хто на знімальному майданчику. А таксисти здавалися мені тими людьми, хто постійно подорожує. У віці трьох років я була в серйозному пошуку себе (сміється). У той період я взагалі не замислювалася про акторську кар'єру. Вперше серйозно на мене звернули увагу продюсери Юлія Чернявська та Олег Щербина, коли мені було 9 років. І зараз я знову зустрілася з ними в картині "Чорна Квітка".

- Зараз Ви живете в Америці і знімаєтеся в фільмах голлівудських режисерів. Як Ви потрапили в цей світ?

- На початку 2013-го я потрапила на майстер-клас одного з провідних кастинг директорів Голлівуду, яка працювала з такими режисерами, як Стівен Спілберг, Френсіс Форд Коппола, Тім Бертон, Рон Ховард, Девід Лінч і відкрила світові Леонардо ДіКапріо, Тома Круза , Джулію Робертс, Алека Болдуїна, Мета Деймона, Емму Уотсон і інших прекрасних акторів. Якщо коротко, після цієї зустрічі я і переїхала в Лос-Анджелес.

- Ви переїхали в Америку ще до того, як Вам виповнилося 18 років. Поїхав з Вами хтось із рідних? Як спочатку складалася Ваше життя там?

- Спочатку я переїхала з мамою. Це було не дуже просто, оскільки сім'я жила на дві країни, адже у батьків були свої кіно-проекти в Україні. Я почала ходити в Beverly Hills High School і паралельно зустрічалася з агентствами, ходила на кастинги.

- Ви навчалися в Інституті театру і кіно Лі Страсберга в Лос-Анджелесі. Розкажіть, як це вчитися в інституті, серед випускників якого такі відомі актори, як Аль Пачіно, Роберт де Ніро, Анджеліна Джолі?

1_187

Фото: канал "Україна"

- Лі Страсберг – дійсно відомий інститут, але найкращий вчитель – це знімальний майданчик. Дуже важливо з ким ти працюєш, і який матеріал тобі потрапляє в руки. При підготовці до одного з фільмів мені пощастило зустрітися і працювати з Іваною Чаббак – прекрасним майстром, учнями якої є такі номінанти і володарі премії Оскар, як Бред Пітт, Холлі Беррі, Сильвестр Сталлоне, Джаред Лето і багато інших.

- Давайте поговоримо про мовне питання. Чи не було у Вас проблем з англійською спочатку? Акторська кар'єра, все-таки, вимагає добре поставленої мови.

- Звичайно, спочатку було не легко, так як до того, як приїхати в Лос-Анджелес, у віці 13-ти років я без батьків поїхала вчитися в звичайну канадську школу у Ванкувері й одразу ж потрапила в англомовне оточення. Бувало, що цілими ночами робила уроки і плакала від того, що нічого не розуміла. Але у мене був великий стимул і чітке розуміння того, навіщо я там знаходжуся. Я завжди відчувала любов і віру моєї сім'ї, за що я їм дуже вдячна.

- Ви відомі тим, що підтримали льотчицю Надію Савченко і режисера Олега Сенцова на червоній доріжці Каннського кінофестивалю. Чи стежите Ви за подіями в Україні?

- Я не можу не стежити за ситуацією в Україні – це мій біль і вона часто не дає сконцентруватися на інших питаннях. Так сталося і в Каннах. Я в черговий раз почула з українських ЗМІ про Надію і Олега і зрозуміла, що західні засоби масової інформації недостатньо розкривають цю проблему в своїх новинах. Я прекрасно розуміла, що Каннський кінофестиваль не підтримує політичні акції, але в той же час і не забороняє їх. За годину до червоної доріжки я побігла в найближчий друкований кіоск і роздрукувала на звичайному форматі А4 слова #FreeSavchenko і #FreeSentsov. В той момент я чітко усвідомила, що повинна саме так вчинити. Дуже хотілося зробити більш вагомі кроки з мого боку, оскільки кращі люди знаходяться за гратами. Боляче усвідомлювати, як багато патріотів засуджені за любов до своєї країни і засуджені до позбавлення волі. Мені тоді було сімнадцять і це все, що я могла зробити в той момент. Зараз мені вісімнадцять і я постійно ставлю собі запитання, як боротися з цією лавиною, яка обрушилася на український народ.

- Все-таки, більшу частину часу Ви проводите в Америці. Як часто буваєте в Україні?

- В Україні я прилітаю часто: по роботі і просто в гості до рідних. Одна бабуся у мене живе в Карпатах, а інша – в Криму. Так що у нас Захід і Південь об'єдналися в одній родині.

- Розкажіть про свої хобі. Чим ще захоплюєтеся?

- Як не дивно звучить, моє хобі – це мій розвиток, оскільки я приділяю йому весь свій час. Розвиток в повному розумінні цього слова – не тільки кар'єрний ріст, а й духовне самовдосконалення. Я люблю медитувати, розмовляти з рослинами і бути одним цілим з нашого Всесвіту.

- Ви не їсте м'яса і виступаєте проти натурального хутра. Чи перебуваєте Ви в якихось організаціях по захисту тварин?

- Офіційно я ні в яких організаціях не перебуваю, але тваринам намагаюся допомагати якомога частіше. Я вже вісім років не вживаю м'ясо і роки два назад відмовилася від молочних продуктів, яєць і меду, будь-яких продуктів тваринного походження. Цей перехід у мене стався цілком природно, і я просто прислухалася до свого організму. Я люблю тварин і вважаю, що всі істоти на цій планеті заслуговують на повагу і любов: будь це корова, восьминіг або цуценя. Ми живемо на одній планеті і повинні прислухатися один до одного.

- Чи любите Ви подорожувати? Яке місто Вам запам'ятався найбільше?

- Я полюбила Нью-Йорк. У кожного, хто відвідує це місто, складаються певні взаємини з ним. Хтось в нього шалено закохується, а для кого-то він дуже урбанізований. Мені здається, що у Нью-Йорка настільки сильна душа, що він сам вирішує, кому подобатися, а комусь ні. Я там жила протягом двох з половиною місяців, коли знімалася у фільмі цього літа. Цей фільм, як і два інших, поки в виробництві і з цієї причини я не можу говорити про нього.

- Багато молодих дівчат вважають, що акторське життя – це суцільні розваги, подорожі та слава. Чи так це насправді?

- Щиро Вам кажу, що акторське життя – це дуже багато зусиль і роботи над собою. Буває, що я місяцями не бачу своїх друзів. Це правда, титанічна праця. Запитайте будь-якого актора, і я впевнена, що ви почуєте таку ж відповідь. Я ще тільки на початку шляху. Моя цілеспрямованість – це бажання йти вперед, реалізовуючи свої мрії, але при цьому, не ступаючи по головах інших, як це часто прийнято в кіноіндустрії. Дай Боже кожному завжди робити правильний вибір.

Реклама
Найважливіші та найцікавіші новини завжди під рукою
Life Сьогоднi в telegram-каналi Life Сьогоднi на Google News
Гороскоп
Твій гороскоп на Сьогодні
Читати гороскоп
Спецпроект
Календар лайфхаків
Червень
Лайфхаки за календарем
Гороскоп
Твій гороскоп на тиждень
20 - 26 червня
Читати гороскоп
Найдорожчий спецтопік
Дорожче просто не знайдеш
Вечеря за ₴200 000 в Києві
За що такі гроші?
Хронометраж
12
дній
01
годин
38
хвилин
46
секунд
6 - 18 червня

74-й Каннський кінофестиваль

Перейти на спецтему
Just do it
Корисна порада на Сьогодні
Зробити в перебігу дня 4000 кроків
Тренуватися
Лайфхак дня
Як швидко і компактно зібрати валізу у відпустку
Хакнути

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти