Ганна Ковпак
Редакторка 
Відомий український актор Сергій Радченко зіграв у драмі "Теорія зла", прем'єра якої відбудеться 3 травня о 21:00 на телеканалі "Україна". На знімальному майданчику актор розповів про свого персонажа в 8-серійній картині, а також зізнався, як змінилося його життя за час пандемії.
Сергію, розкажіть, що ж побачать глядачі в "Теорії зла"? Чим цей проєкт зацікавив вас?
Це дійсно цікава історія і я думаю, що глядач оцінить її! Тут хороший формат і небанальна складова картини. Така собі нетривіальна історія про теорію зла, про те, як якісь давні події можуть спливати і якимось чином впливати на тебе і твоє оточення.
Я не роздумуючи погодився брати участь в проєкті, тому що люблю працювати з режисером картини – Олександром Кирієнком. І знову ж таки, цікава історія! Щоправда, мій персонаж не дуже допомагає вирішити існуючі ситуації, навпаки, – всім заважає. Але не через незнання і непрофесіоналізм, а через зашореність і якісь особисті відносини з оперуповноваженим Олегом.
Отримуючи роль, актори починають вивчати своїх персонажів і творити нову людину. Як підійшли до створення Мельника ви? Яким він вийшов?
Справа в тому, що він виписаний як такий досить отруйний, токсичний персонаж. У ньому багато сарказму, іронії. Але ми з режисером вирішили робити його м'якшим. Звичайно, він зберігає свою структуру трошки отруйного чоловічка, але це скоріше професійні прояви – коли людина довго в подібній професії, стає цинічнішою. Я його бачу як жертву своєї професії. Але мені дійсно подобаються такі персонажі – іронічні й неоднозначні.
У вас велика фільмографія, ви зіграли величезну кількість різних характерів. Які з них вам цікавіше втілювати? Можливо, якийсь персонаж вплинув на вас?
Переважно актори намагаються вигнати з себе якихось демонів і знайти стикання з персонажем. А для того, щоб персонаж дійсно вплинув на актора, потрібні тривалі, великі проєкти. Тоді буває таке, що персонаж починає проявлятися в тобі і в побуті, і в спілкуванні.
Але цікавіше все ж грати негативних персонажів – вивчати їх, виправдовувати дії, копатися в їх минулому.
Уже рік триває карантин. Це якось вплинуло на кількість роботи?
Боюся, що це ніяк не вплинуло. І є такий фактор – якщо менше роботи, значить, більший голод до роботи. Тому що складно пережити той період, коли ти простоюєш. Але у мене є театр, де я можу реалізовувати себе і бути в творчому процесі.
Як ви заповнювали цей простій? Чим займались? Можливо, більше знімали відеопроб, посилали відеовізитки до країн СНД?
Ні, до Білорусі не посилав, а тим більше до Росії. Як заповнював? Ніяк, вдома сидів і чекав, коли все це закінчиться.
Театр теж не може функціонувати на 100%. Чого вам не вистачало більше: зйомок чи сцени?
Не було такого, щоб я сидів повністю без роботи. Я міг би порівняти це з почуттям голоду. Знаєте, коли починає підложечка нити. Ось приблизно такий стан. Але його теж потрібно використовувати. Тому що, коли ти повністю в роботі – не залишається часу на книги, фільми і т.п. А акторам же ж обов'язково потрібно розвиватися і бути в курсі всього, що відбувається в світі. І ось у мене з'явився час підготуватися до прийдешніх проєктів, почитати літературу.
З того, що прочитали або переглянули, що могли б виділити?
Фільми так відразу не назву, а ось з книг – "Нічний паром в Танжер" ірландського письменника Кевіна Баррі – дуже сподобалася. Зараз зупинився на книзі "Нормальні люди", автора Саллі Руні, а потім хочу переглянути однойменний серіал.
За цей час не виникло бажання щось вчити чи розвивати? Можливо, відкрити власний бізнес або ж знімати відеоблог, типу уроків акторської майстерності або на інші теми?
Були думки. Але ось з блогінгом у мене поки не склалося. Я зрозумів, що цього треба вчитися окремо. А взагалі, чесно скажу, замислювався не раз, але поки не маю уявлення, чим міг би займатися, крім акторства.
Тим часом стало відомо, хто буде наступною героїнею шоу Холостячка-2.
Читайте також:
Головні теми