Оксана Ткаченко
В Україні відбулася світова прем'єра одноактного балету "Children of the Night" або "Діти ночі". Балет створено хореографом і артистом Staatsbalett Berlin Олександром Абдукарімовим для української прими-балерини Катерини Кухар і прем'єра Національної опери України Олександра Стоянова. За лаштунками "Сегодня" вдалося поспілкуватися з Катериною Кухар. В інтерв'ю "Сегодня" прима-балерина розповіла про свій райдер, щільний гастрольний графік і ексклюзивний подарунок чоловіка.
- Катерина, вітаємо вас з прем'єрою, які найближчі плани?
- Ми вже показали спектакль в Києві, Одесі, Дніпрі. На черзі Харків. А вже в новому театральному сезоні 2018-2019, який починається восени, плануємо гастролі по Європі і США.
- На сцені ви віддаєте глядачеві частинку себе, а відчуваєте емоційне повернення?
- Кожен раз, коли ти виходиш на сцену, ти немов з'єднується з глядачем – виникає тонка невловима нить, яку ти відчуваєш на рівні енергетики. Але емоційний зв'язок зі злом завжди різний. Іноді буває, що люди можуть сидіти в приголомшливій тиші протягом всієї вистави, і тільки потім, в кінці вистави, вибух емоцій. Іноді глядач реагує на кожен твій вихід, стрибок, протягом всієї вистави дарує оплески – і це теж добре. Кожен глядач реагує по-різному і кожна емоція, для мене, як для актриси, шалено важлива. Я, якщо так можна сказати, харчуюся тим, що віддає мені глядач. Так виходить, що я – йому, а він – мені. Синергія з'єднання вона заряджає глядача і дає сили артисту на майбутнє.
- Що має бути у вас в гримерці?
- Обов'язково повинна бути негазована вода. Люблю сухофрукти, особливо фініки, вони повинні бути великими, м'якими, в'яленими. У моїй гримерці завжди горить аромосвічка. Залежно від вистави, я вважаю за краще різні аромати. Аромасвічки – це моя любов! Перебуваючи за кордоном, я першим ділом здобуваю аромасвічки. У мене велика колекція ароматичних свічок з США, Франції, Німеччини та інших країн.
- Нещодавно ви повернулися з Франції, де провели 44 вистави. Українців на спектаклях часто зустрічаєте?
- У цьому році ми були два місяці у Франції. Цікавий нюанс. У цьому році на нашому спектаклі було багато глядачів саме з України. Вони нерідко очікували нас після вистави біля службового входу. Це було дуже зворушливо, хтось з жовто-блакитними кольорами, хтось зізнавався, що дивився "Танці з зірками" з моєю участю. Одна жінка підійшла до мене після вистави і сказала зі сльозами на очах, що вона все життя прожила в Україні, але жодного разу не ходила на балет. І зараз, коли вона вже живе у Франції, побачивши нашу афішу, що приїжджає балет з України – перший раз в житті прийшла до нас на балет. У неї був захват, градом котилися сльози. Заради таких емоцій, варто жити. Людям необхідне джерело сил і позитиву – балет це якраз місце для натхнення. Артист присвячує цьому все своє життя.
- А дочка з сином приходять до вас на спектаклі?
- Дочку ще не водимо, рано. Але син приходить. Йому подобається приводити своїх однокласниць. Він розквітає, коли дівчатка просять його провести їх за куліси. Іноді син виходить на сцену, щоб подарувати мені квіти. Він гордий, що дарує дівчаткам (однокласницям) свято.
- Перед прем'єрою ви, напевно, особливо обережні. Як бережете сили і здоров'я?
- Перед прем'єрою було багато стресу, фізичного навантаження. Тільки з одних гастролей приїхали, а вже збираємося в інші. Репетиції проходили по всьому світу, і в Києві, і в Берліні, і навіть по скайпу у Франції. Хореограф Олександр Абдукарімов надсилав нам відео, ми по ньому вчили хореографію, потім відправляли йому відео з нашим танцем, він щось коригував. Перед прем'єрою дуже хвилювалися. У день вистави я зазвичай закриваюся як черепашка, вся в собі, накопичую сили і емоції. Вдома намагаються мене не чіпати в такі дні. Вдень, якщо є можливість, я сплю, а діти ходять навшпиньки, знають, що у мами спектакль.
- Що найчастіше привозите з гастролей?
- У мене є традиція з кожної країни привозити ялинкові іграшки. Останнім часом стала колекціонувати цікаві речі з музеїв. Наприклад, в грудні ми з Олександром були в Амстердамі, на виставці Ван Гога, дивилися на його знамениті іриси і соняшники. Там, в музеї мені сподобалася ексклюзивна брошка, з дрібними перлинами у вигляді гілки сакури, тепер вона в моїй колекції.
- А що найчастіше глядач запитує про Україну?
- Кілька років тому активно цікавилися ситуацією в нашій країні. Якщо, наприклад, років десять тому Україна асоціювалася з Кличком і Шевченком, то останнім часом почали питати про внутрішню ситуацію. Люди в усьому світі висловлюють співчуття Україні. Бажають, щоб у нас був мир і спокій. Щоб наша країна процвітала. Наша країна – багата талантами, творчими людьми, самородками, яких цінують і люблять у всьому світі. І ми щасливі, показувати всьому світу досягнення саме нашої української школи. Прем'єра вистави Children of the Night насамперед відбулася в Україні і тільки потім ми покажемо її Європі і США.
- Чи були складнощі у підготовці вистави?
- Так, при створенні сценічних костюмів (посміхається). Спочатку ескізи до костюмів розробляла художниця з Staatsballett Berlin Юлія Даниленко. За задумом костюми повинні бути мінімалістичні, що імітують оголені тіла. Але шили костюми ми в Києві, довірили роботу Назару Дідику, і ось на цьому етапі ми зіткнулися з тим, що у нас в Україні не було абсолютно тканин, які планувала використовувати художник. Доводилося багато їздити, шукати щось подібне у нас. Виникали складнощі.
Нагадаємо, Леонід Колосовський (зняв "Шльопанці" для Олі Полякової, "Все пучком" і "Стиль собачки" для Потапа і Насті) в інтерв'ю "Сегодня" розповів про натхнення, унікальні фішки, співпрацю з артистами і зйомки кліпів у різних країнах.
Головні теми