Ізраїльські археологи, займаючись розкопками кургану Тель-Ітон, вдалися до нового методу, заснованому на розташуванні кротячих ходів.
Йдеться про виявлення останків великого будинку, який знаходився на вершині пагорба в Іудейській пустелі. Результати розкопок, на думку дослідників, змушують знову підняти питання про реальне існування великого ізраїльського царства під час царів Давида і Шломо.
Археологи запропонували використовувати новий метод картографування археологічних об'єктів по горах землі, які викидають на поверхню кроти.
Питання про характер царювання Давида, а потім і Шломо в Єрусалимі, так само як і питання про саме існування об'єднаного царства, виступає в якості ключового в останні три десятиліття. Воно постійно розбурхує археологічне співтовариство в Ізраїлі, особливо, в плані відповідності біблійних текстів історичній істині.
Скептики кажуть, що досі в Єрусалимі або поруч з ним не було виявлено жодної величної будівлі, яке свідчило б про існування об'єднаного ізраїльського царства, столиця якого знаходилася в Єрусалимі в X ст. до н.е (тобто, імовірно в період царювання Давида і Шломо).
Сім років тому професор Йосеф Гурфінкелі з Єврейського університету оприлюднив результати розкопок, зроблених на руїнах Каяфи, неподалік від Бейт-Шемешу. За його висновками, йдеться про військову фортецю євреїв, безпосередньо пов'язану з Єрусалимом. Сюди ж тепер додаються і знахідки на кургані Тель-Ітон, розташованому приблизно в двадцяти кілометрах від Каяфи.
Проблема полягала в тому, що більшість виявлених в будівлі на Тель-Ітоні артефактів відносяться до більш пізнього історичного періоду, починаючи з VIII ст. д.н.е., в період існування Іудейського царства (окремо від північного ізраїльського царства).
Тут, на думку професора Авраама Фауста, керівника розкопок з університету Бар-Ілан, і заритий собака; інакше кажучи, в цьому криється нездатність його колег правильно інтерпретувати отримані дані про історію об'єднаного царства.
Але повернемося до кротів. Протягом останніх десяти років професор веде розкопки на пагорбі Тель-Ітон. Два роки тому разом зі своїм учнем доктором Яіром Сапіром він опублікував статтю, присвячену новаторському, але досить простому способу картографування місцевості. Фауст і Сапір пояснили, яким чином вони використовували невеликі купки землі, витягнені на світ божий кротами, що живуть на пагорбі і навколо пагорба – з тим, щоб визначити, що ж приховано від стороннього погляду, без необхідності вести спеціальні розкопки.
Кроти виймають землю з глибини від метра до півметра нижче рівня землі, і в ній можна виявити фрагменти кераміки та інші археологічні знахідки. Це може дати інформацію, яку неможливо одержати ніяким іншим шляхом, крім розкопок, як правило, дорогих і таких, які займають багато часу.
"Ми обійшли пагорб, пройшлися по насипу, щоб досліджувати її площу, і виявили, що у викинутих на поверхні купках землі трапляються різні археологічні артефакти, – розповів професор Фауст, – інакше кажучи, кроти підказали нам, що, можливо, є якісь залишки жител там, де ніхто не думав. За допомогою кротів ми знайшли "нижнє городище", розташоване навколо насипу і розташоване біля підніжжя палацу правителя, що стоїть на пагорбі. Поза межами цього городища вся земля, витягнута кротами на поверхню, ніяких знахідок в собі вже не містила.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Дослідники розповідають, що виявили також якусь кількість шлаків та інших промислових відходів, що, можливо, вказує на існування тут печей, де оброблявся метал. Передбачається також, що, швидше за все, будівля правителя була зруйнована ассирійцями; зокрема, на це вказують і знайдені наконечники стріл. Знищення Тель-Ітона може бути датоване 701 роком до н.е.
У статті, опублікованій недавно Фаустом і Сапіром в журналі Radiocarbon, вони сформулювали проблему, через яку утруднене датування і визначення, пов'язані з періодом об'єднаного ізраїльського царства. Вони назвали це "ефектом старого будинку" – за їхніми словами, будинок правителя простояв благополучно дві сотні років, а потім перейшов у володіння Іудейського царства, після чого ассірійська армія, що вторглася в межі Іудеї, і знищила його. Таким же чином, на думку Фауста, йдуть справаи і з рядом будівель в самому Єрусалимі, де спрацьовує все той же "ефект старого будинку".
Стало бути, якщо слідувати логіці дослідників з Бар-Ілана, в X столітті об'єднане царство поширило свій вплив на прибережну рівнину, і в той же час міста і поселення ханаанців увійшли до складу царства.
Однак висновки, зроблені Фаустом і його колегами, приймаються далеко не всіма археологами. Вони вважають, що немає ніяких підстав вважати доведеним зв'язок Тель-Ітона і Єрусалиму.
Про те, як американські вчені друкують фігури з води, дивіться на відео нижче:
Головні теми