Фізики на Великому адронному колайдері (ВАК) виявили розпад на два гамма-фотона частинки масою близько 700 гігаелектронвольт. Знахідка вчених може вказувати на існування другого бозона Хіггса, пророкує суперсиметричних розширеннями Стандартної моделі (СМ). Про можливе відкритті на ВАКу повідомив, зокрема, ізраїльський астрофізик Маріо Лівіо на своїй сторінці в Facebook і акаунті в Twitter. Повідомлення вченого поки не отримало офіційного підтвердження.
Статистична значимість відкриття дорівнює трьом стандартним відхиленням (тобто ймовірність помилки дорівнює приблизно 0,2 відсотка). У фізиці елементарних частинок відкриття вважається зробленим, якщо статистична значимість дорівнює п'яти стандартним відхиленням (тобто ймовірність помилки дорівнює приблизно 0,00005 відсотка). Розпад одночасно виявили колаборації CMS (Compact Muon Solenoid) і ATLAS (A Toroidal LHC ApparatuS).
На 15 грудня 2015 року призначена прес-конференція колаборацій ВАКа, на якій якої планується розповісти про перші результати експериментів після перезапуску коллайдера. У період з 17:00 по 17:40 московського часу про відкриття CMS розповість Джим Олсен з Прінстонського університету (США), а з 17:40 по 18:20 результати ATLAS представить Марумом Кадо з Лінійної прискорювальної лабораторії при Університеті Париж-південь 11 (Франція).
Конференція транслюватиметься в прямому ефірі на сайті ЦЕРНу. Підтвердження інформації, представленої Лівіо та іншими фізиками, може означати наявність у природі скалярної частинки масою близько 700 гігаелектронвольт і вихід вчених за межі СМ. Сучасні теорії, наприклад, мінімальна суперсиметричних СМ (МССМ), пророкують існування таких частинок. Їх роль відіграють додаткові бозони Хіггса (крім уже відкритого в 2012 році бозона масою близько 125 гігаелектронвольт).
У МССМ є п'ять бозонів Хіггса, а кожній частинці СМ ставиться у відповідність її суперсиметричних аналог – суперпартнери. Вчені також можуть пояснити природу виникнення потенційного бозона Хіггса. Так, він може бути народжений за участю більш важких (і ще не відкритих) часток, деякі з яких можуть бути суперсиметричних і мають масу близько двох тераелектронвольт.
Виявлення бозона Хіггса і підтвердження СМ було головною метою першого етапу експериментів на ВАК. Завданням другого етапу є пошуки фізики за межами СМ (зокрема, додаткових бозонів Хіггса, суперсиметричних частинок і проявів прихованих вимірів). Дискусія про можливі результати експериментів на ВАК нагадує обговорення, що мало місце в 2011-2012 роках до і після оприлюднення попередніх даних про виявлення схожої на бозон Хіггса частинки і підтвердження даних в 2013 році.
ВАК є найбільшою в світі прискорювальною установкою. Вона розташована в ЦЕРНі (Європейської організації з ядерних досліджень) на кордоні Франції та Швейцарії. На ВАКу був відкритий бозон Хіггса СМ. 14 лютого 2013 року коллайдер був закритий на реконструкцію. 5 квітня 2015 у ВАКу був проведений пробний запуск. В даний час установка здатна розганяти пучки протонів до енергій в 13 тераелектронвольт (в системі центру мас).
Головні теми