Євген Опанасенко
редактор розділу Техно 
Після 16 років вірної служби науці, NASA ухвалила рішення вимкнути космічний телескоп "Спітцер" (Spitzer). Обсерваторія зробила велику кількість новаторських відкриттів про Всесвіт з моменту її запуску в 2003 році, починаючи із зображення деяких з найстаріших зірок у Всесвіті і закінчуючи виявленням світла, відбитого екзопланетами.
Дивіться також в сюжеті про те, як відрізнити космічне тіло від звичайного каменю:
Раніше планувалося, що Spitzer вийде з ладу в 2018 році, але він продовжував працювати через перенесення запуску наступного телескопа NASA. З наближенням завершення будівництва космічного телескопа Джеймса Вебба плідна місія "Спітцера" добігла кінця.
З іншого боку, телескоп Джеймса Вебба мав стартувати не раніше березня 2021 року, навіщо було відключати "Спітцер" так рано? Причина проста – у NASA банально немає грошей на утримання старого космічного апарату. У 2017 році космічне агентство взялося до пошуку приватних організацій для фінансування "Спітцера", вартість експлуатації якого в 2018 році склала приблизно 11 мільйонів доларів. Пошук інвесторів успіхом не увінчався, тому було ухвалене рішення вимкнути "Спітцер" назавжди.
Незважаючи на те, що телескоп вимкнений, він все ще може допомогти вченим зробити більше відкриттів в майбутньому. Дослідникам ще належить величезна робота з вивчення величезного архіву отриманих даних зі "Спітцера". Можливо, в деяких записах знаходяться нерозгадані великі відкриття.
"На вивчення всіх даних, які ми отримали зі "Спітцера", піде не одне десятиліття", – розповідає Луїза Ребулл, науковий співробітник місії NASA.
"Спітцер" – один з чотирьох космічних телескопів, керованих NASA, відомих як Великі обсерваторії. Його компаньйонами є Комптонівська гамма-обсерваторія, Чандровська рентгенівська обсерваторія і знаменитий космічний телескоп Хаббла. У сукупності чотири телескопа призначалися для спостереження за надххолодним далеким Всесвітом на максимально можливій кількості світлових хвиль – від видимого світла, який ми можемо бачити, до невидимих для людського ока діапазонів спектра.
Завданням Спітцера було спостереження в інфрачервоному світлі – людина не може його побачити, але здатна відчувати як тепло. Це вкрай корисно, тому що в космосі існує багато об'єктів, таких як екзопланети і коричневі карликові зірки, які занадто тьмяні, і оптичні телескопи не здатні розгледіти їх у видимому світлі.
Об'єднавши інфрачервоні дані "Спітцера" із зображеннями видимого світла з космічного телескопа Хаббла, вчені можуть сформувати якнайповніше уявлення про Всесвіт. Інфрачервоні датчики Spitzer також допомогли йому проаналізувати міжзоряний пил. Впродовж величезного проміжку часу гравітація зближує ці частинки, в решті утворюючи зірки і планети. Аналіз хімічного складу цього пилу допоміг NASA дізнатися більше про їх склад і походження нашої власної Сонячної системи.
Телескоп був здатний "бачити" крізь гігантські хмари пилу, щоб спостерігати за об'єктами, які можуть ховатися усередині них. І одне з найбільших відкриттів "Спітцера" – виявлення гігантського кільця Сатурна, яке раніше було непомітним.
Однак, щоб переглядати холодний Всесвіт, телескоп сам повинен бути охолодженим, щоб тепло корпусу не заважало спостереженнями. Таким чином орбіту телескопа вивели подалі від Землі, а сам апарат забезпечили спеціальним теплоносієм з рідкого гелію, який допомагав "Спітцеру" і його приладів працювати при холодній температурі -273 градусів за Цельсієм. Однак у 2009 році теплоносій випарувався, що викликало його нагрівання, і апарат більше не міг вести точні спостереження і останні роки вів спостереження в "щадному" режимі.
Нагадаємо, що раніше вчені розглянули поверхню Сонця "поблизу". А на початку 2020 року гігантський телескоп FAST почав шукати життя у Всесвіті.
Головні теми