Головна Сьогодні

Інтерв'ю з професором режисури Романом Ширманом: "Розумне ТБ – доля одинаків, про яких заговорить світ"

Автор книг про ТБ – про те, чому передачі про культуру дивляться лише п'ять людей зі ста в усьому світі, у чому успіх документальних фільмів Парфьонова і як запалити інтерес режисерів до "розумних" зйомок

Про те, чи може ТБ бути розумним і пізнавальним, ми дізналися в кінорежисера, заслуженого діяча мистецтв України, професора, автора книг з режисури, майстер-класів, а також праці "Розумне телебачення" Романа Ширмана.

- Романе Натановичу, ви дійсно вірите в те, що сучасне телебачення може бути розумним?

- Думка про те, що відсутність телевізора стає ознакою інтелігентності, вже сувора реальність. І особливо мене засмучує, що я бачу підтвердження навіть у колі колег – професійних режисерів і викладачів. Якось у бесіді я запитав думку свого колеги про новий телефільм, на що він відповів: "А я телевізор не дивлюся". Це сказав мені режисер телебачення! Це дуже сумно.

- А радянське телебачення можна вважати прикладом розумного ТБ?

- У жодному разі! Так, там були хороші програми, наприклад, "Кінопанорама", "Клуб мандрівників", "У світі тварин", яку робив чудовий режисер Олександр Згуріді (я вчився в його майстерні у ВДІКу), ще кілька передач, але на цьому список "розумних" програм радянського ТБ закінчується. Особливого вибору на тих двох-трьох каналах, які дивилися у всьому СРСР, не було. Прикладом розумного ТБ у наш час я б назвав "Плюси" 20-річної давнини: Олександр Роднянський зібрав сильну команду професіоналів, у тому числі з "Київнаукфільму", найкращої у той час студії України. Вони створювали безліч тонких, розумних і цікавих програм у різних формах: мініатюрах-розповідях, діалогах, суперечках. "Плюси" різко відрізнялися від усього, що було раніше, і швидко стали популярними.

- Нині передачі про культуру і мистецтво ставлять після 12-ї ночі...

- За статистикою, зі 100% глядачів лише 5% (максимум 6,2%) – ті, хто хоче дивитися програми про науку, культуру, мистецтво по ТБ. І це не тільки у нас, а у всьому світі. Але є низка європейських телеканалів, які орієнтовані саме на ці 5% відсотків (наприклад, французький канал Arte або британський BBC). Вони мало заробляють на цьому і чудово розуміють, що у них не найбільша за розмахом аудиторія, але зате такою аудиторією можна пишатися. Є проекти іміджеві, а є – грошові. Розумні передачі – іміджеві. Їх не так багато, але треба вміти їх робити.

- Чому тоді канали так мало уваги приділяють іміджевим проектам?

- У керівників своя шкала цінностей. Волати до них, як і до держави – це стрясання повітря. Свою книгу і спецкурс "Розумне телебачення" я писав для тих, хто готовий займатися пізнавальними й інтелектуальними програмами. Адже іноді їх все таки знімають, наприклад, під дату великого письменника або важливої події. Але замість радості творчості режисери часто демонструють якусь приреченість, немов вони на "Титаніку". І замість яскравих програм про культуру виходить благородна туга, від якої спати хочеться. Мало хто вміє знімати це цікаво. Чудовий приклад – фільми Леоніда Парфьонова про Гоголя, Пушкіна, винахідників ТБ. Це теми, від яких зазвичай відмахуються. Парфьонов не просто журналіст, а й чудовий режисер і актор.

Духовність насильно впихати не можна. Зараз ніхто не буде дивитися програму тільки тому, що це корисно. У нас немає смаку до цього, і смак цього треба прищеплювати. Наприклад, Сергій Маслобойщиков багато років тому зняв чудовий фільм "...Від Булгакова", де життя письменника обговорювала компанія Воланда. Подивіться серіал ВВС "Сила мистецтва" або фільм Пітера Грінуея "Рембрандт: Я звинувачую". Як думаєте, чому в РФ потужно фінансується канал "Культура"? Тому що вони пам'ятають про імідж. Адже у нас є своя "Культура", але там працюють просто подвижники, у яких немає ані можливостей, ані обладнання.

- Тепер модні гумористичні шоу. Чи є вони, на ваш погляд, частиною розумного ТБ?

- Гумор та іронія – це ознака інтелекту. Я не маю на увазі сміх від лоскоту, якого на ТБ предостатньо. Пам'ятаю, коли мені запропонували зробити фільм про Параджанова, я перед тим подивився, що зробили про це в Росії. Це був трагічний фільм про муки, смерть і загибель. Я його дивився, і всередині мене визрівав протест: адже, крім того, що Параджанов тяжко хворів, в його житті було безліч позитивних подій! Пам'ятаю, Роман Балаян розповів історію про те, як Параджанов приїхав на нагородження 10 найкращих режисерів світу в Амстердамі. Щоб вилетіти з Тбілісі, де йшла громадянська війна, він п'ять днів спав в аеропорту на якихось мішках. Звичайно, вигляд у нього був настільки... специфічний, що організатори злякалися: "А де ж ваш смокінг? Адже буде королева!". У підсумку на церемонії всі режисери вийшли на сцену у смокінгах, а Параджанов – у якійсь куртці, на шиї в нього висіла табличка "No smoking", яку він відірвав у ліфті. Ось з таких сюжетів і було зіткане життя найдотепнішої людини, яка діставала радянську владу по повній програмі. Про це був мій фільм "Небезпечно вільна людина". І я бачив, як були вдячні глядачі, а сам фільм отримав багато нагород і премій.

- Які перспективи в українського розумного ТБ?

- Я не вірю, що уряд найближчим часом скаже: "Все, ми відкриваємо і фінансуємо спеціальний телеканал". Але в телеокеані програм завжди будуть острівці культури. І вже якщо є можливість це зняти, то потрібно зняти це гранично цікаво, а не за рецептами 40-річної давнини – зі свічками, фіранками, що розвіваються, колесами воза і закадровим голосом. Але це доля творчих одинаків, про яких говоритиме світ. Потрібно просто прищепити нашим телережисерам смак до розумних зйомок. Хороший фільм або програма, зроблені дотепно і професійно, обов'язково прорвуться до глядача.

ПОРАДА ШИРМАНА: ТОП-5 телефільмів, які варто побачити кожному

"Сегодня" попросила Романа Натановича назвати кілька фільмів, які допомогли б нашим читачам переконатися, що ТБ може знімати розумні й тонкі телефільми про науку, мистецтво та культуру.

"Рембрандт: Я звинувачую"

1_46
1_46

Пітер Грінуей з'ясував, що знаменита картина "Нічний дозор" насправді – про вбивство.

"Сила мистецтва"

3_30
3_30

Це такий високий клас кінематографа! Кожна серія вирішена по-різному. Приголомшливі зйомки, операторська робота.

"Птах-Гоголь"

2_40
2_40

Сила фільмів Парфьонова в тому, що він не тільки режисер і документаліст, але і прекрасний актор.

"Я та інші"

4_24
4_24

Режисер "Київнаукфільму" вчив, що фільм має бути цікавим, а вже потім – пізнавальним і духовним.

"Небезпечно вільна людина"

5_16
5_16

Суть генія Параджанова розкривається через комічні ситуації, в яких він опинявся

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися
Читайте Segodnya.ua у Google News
Джерело: Сьогодні

Новини партнерів

Популярні статті

Новини партнерів

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти