Точка болю: як допомогти підлітку визначитися з професією

Підлітки після закінчення школи ставють перед вибором – здавати ЗНО, або їхати вчитися за кордон, працювати або організувати власний стартап. На будь-якому освітньому порталі на старшокласника "накидається" реклама кількох вузів і запрошення на дні відкритих дверей. А статті на тему затребуваних професій підштовхують вибирати, керуючись престижністю і майбутнім доходом, а не велінням серця. Підліток не хоче, щоб на нього тиснули, але і сам вибрати не може. Батькам в цей момент важливо не тиснути на дитину, а стати найближчими людьми, які допоможуть йому знайти себе і правильне рішення.

Що говорять психологи

Шістнадцятирічний підліток – дуже важкий вік для батьків, адже це поворотний пункт у розвитку дитини, коли її найбільше цікавить, ким вона стане в майбутньому. Для підлітка немає нічого важливішого, ніж самопізнання і самореалізація.

"Необхідність швидко вибирати вганяє підлітка в стрес, а тиск суспільства або батьків, навіть з добрими намірами, може тільки погіршити ситуацію. Дитина буде змушена зробити вибір і знайти для нього неправдиву аргументацію. Далі йде гонка на п'ять років і порція непотрібної інформації. Куди важливіше дати дитині можливість розібратися зі своїми бажаннями і спробувати себе в різних ролях. Може здаватися, що час буде витрачено даремно, але насправді це позбавить від помилкових сподівань і розчарувань, а часом – і від зламаноог життя", – вважає Макс Бакшаєв, педагог, дослідник дитинства і освіти, наставник дітей-тінейджерів.

Що вимагає ринок праці

У пострадянському суспільстві досі живий стереотип, що після школи потрібно відразу ж вступити до інституту. Саме вища освіта вважається запорукою кар'єрного зростання, стабільності та успіху в житті. Статистика HeadHunter каже, що в Україні 68% випускників вищих навчальних закладів не працюють за фахом, а кожен третій змінює професію після закінчення вузу. Це означає, що підлітки вступають до інститутів заради "корочки", не знаючи себе і своїх можливостей.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

До того ж сучасний світ швидко змінюється, і тепер бути фахівцем вузького профілю вже недостатньо. Згідно з дослідженням NEA, в майбутньому успішні люди повинні володіти так званими навичками 4К – критичне мислення, комунікація, кооперація і креативність. Сьогодні цього не вчать в школах, а система вищої освіти не встигає так швидко перебудуватися на новий лад. Зараз цю нішу заповнює неформальна освіта.

Які рішення існують в світі і Україні

За кордоном поширена практика підготовки випускників шкіл до нового життя. Це формат gap year – річна пауза перед вступом до вузу, під час якої діти подорожують, пробують себе в різних сферах і ролях, намагаються зрозуміти, які виклики стоять перед людством, щоб в результаті осмислено вибрати свою професію.

Вперше цю практику застосували в Великобританії в 70-их роках минулого століття як спробу заповнити період між випускними іспитами і початком занять в університеті. В Україні теж набирає популярності аналог gap year. Наприклад, заклад неформальної освіти Українська академія лідерства (УАЛ). Випускникам шкіл пропонують не просто зробити паузу перед вступом, в академії вони можуть розвинути свою особистість в трьох напрямках: інтелектуальному, емоційному та фізичному.

Для формування критичного мислення студенти вивчають більше 30 різних дисциплін, серед яких управління проектами, історія, фінансовий і комунікаційний менеджмент, етикет, англійська мова та філософія. За 10 місяців студенти підкорюють найвищі вершини України, відвідують країни ЄС і Ізраїль, зустрічаються з видатними українцями, експертами в різних областях, і світовими лідерами. Студентів постійно направляють молоді наставники, які можуть поділитися досвідом і знаннями.

"Такий підхід допомагає молоді навчитися ставити цілі і досягати їх. Наприклад, Іванна Гребеняк після закінчення УАЛ наважилася піти за мрією і поступила в Лондонський університет мистецтв, а Ілля Мальцев став студентом відразу двох вузів НАУКМА та IT-школи UNIT Factory, – розповідає Роман Тичковський, керівник Української академії лідерства. – Але мова не тільки про навчання в університетах. Є студенти, які вирішили стати морськими піхотинцями або відкрити кафе. Допомогти підлітку знайти своє покликання – одна з наших головних завдань".

Нагадаємо, всі активні випускники шкіл і коледжів віком від 16 до 18 років зможуть поборотися за грант на навчання в Українській академії лідерства.