Питання про мотивацію найчастіше виникає тоді, коли людина розуміє: потрібно що-небудь робити, але бажання немає і змусити себе важко. Добре б взяти та й включити магічний внутрішній моторчик, що відповідає за ентузіазм. Але сьогодні до звичного стану українців додається розгубленість: якщо моторчик раптом і запрацює, то що робити далі? Чи то на роботу і в інститут ходити, чи то в добровольці записуватися, то бомбосховище облаштовувати. До того ж щоденна рутина здається чимось настільки незначним на тлі драматичних подій, що навіть неохота присвячувати їй час.
Психологи і тренери діляться порадами про те, як подолати розгубленість і націлити себе на заняття корисними речами. "У людей, які дійсно чогось хочуть, питань про мотивації не виникає, – каже психолог, оргконсультант Наталія Скрипник. – Мотивація – це відповідь на потребу, бажання її задовольнити. Люди часто живуть по накатаній, тому що або не розуміють свої справжні потреби, або реалізовують чужі цілі. Тому у них немає ентузіазму. Так що мотивація – це навіть не пошук енергії, а пошук і формування потреби". А якщо ви знаєте, що вам потрібно, то братися за справу стоїть прямо зараз, не чекаючи, поки ситуація в країні стабілізується.
МРІЯТИ НЕ ШКОДИТЬ, ШКОДИТЬ НЕ МРІЯТИ
Перед тим як відповісти на питання: "Як себе мотивувати?", потрібно зрозуміти причини відсутності ентузіазму. Зазвичай їх дві: або у людини нав'язані кимось іншим цілі, або накопичилося багато невдач, і він розчарувався в собі. У будь-якому випадку потрібно просто мріяти – складати собі списки заповітних бажань і регулярно працювати з ними. І бажань має бути багато. Є спеціальні техніки, які дозволяють запустити мрії в життя.
АФІРМАЦІЯ. Це позитивні твердження про бажаний стан, які потрібно собі повторювати. Причому говорити потрібно в теперішньому часі, ніби бажане вже здійснилося, і максимально деталізувати. Власне, фраза "Я найчарівніша і найпривабливіша" з відомого фільму – це і є приклад афірмації. "Це практично самопрограмування, – пояснює старший тренер бізнес-студії BogushTime Людмила Богуш-Данд. – Наша свідомість має взяти якусь програму і запустити її в життя".
ЗАПИСУЄМО БАЖАННЯ. Кожну мрію потрібно детально описати на папері. Якщо ви хочете жити в своєму будинку, продумайте, де він буде розташований, скільки в ньому поверхів, скільки кімнат тощо. Деталі важливі, оскільки підсвідомість може зіграти з вами злий жарт. Наприклад, формулювання "Я люблю і любима" недостатньо точна, оскільки неясно, що той, кого ви любите, і той, хто любить вас – один і той же чоловік. Також всі побажання повинні стосуватися вас, оскільки за іншу людину ви нічого вирішити не можете. Тому не варто писати: "Мої близькі здорові", краще так "Я можу зробити так, щоб мої близькі відчували себе краще".
ЗГОРІТИ НА РОБОТІ
Іноді можна спостерігати ефект вигоряння, коли людина усвідомлено і захоплено займався своєю справою, старався добитися хороших результатів, але з часом ентузіазм зійшов нанівець. В основному це трапляється через смуги невдач, постійних стресових ситуацій, переоцінки сенсу життя. "Потрібно розбиратися, чому так сталося, – каже Людмила Богуш-Данд. – Може, людина робить щось неправильно, або не з тими людьми, або просто невчасно. Все це можна виправити. Потрібно обов'язково аналізувати помилки, тому що накопичені невдачі дуже сильно знижують життєвий тонус. Але сильно "закопуватися" в причинах того, що з вами відбувається, не варто – краще сконцентруватися на тому, як вийти із ситуації. У такі моменти корисно спілкуватися з людьми, більш успішними в тій чи іншій сфері – вони будуть витягувати".
ВИЙМАЄМО ФОКУС
На думку Людмили Богуш-Данд, проблема багатьох людей в тому, що вони зациклюються на собі. Щоб відчути прилив сил, потрібно зайнятися чимось більшим, взяти відповідальність за іншу людину. "Допоможіть кому-небудь, і відразу фокус уваги переміститься зсередини назовні, – радить Людмила. – Адже можливості – теж зовні. Одна жінка мені сказала: "У нинішній ситуації можна зробити тільки одне – йти і допомагати. Якщо хочеш себе почувати нормально, йди працювати волонтером в госпіталь". Людині, що сидить і переживає з приводу своєї маленької невиплаченої зарплати, варто допомогти тому, хто більше потребує співчуття. Тоді він перестане боятися за себе, переступить страх, криза перестане придушувати – людина стане більше його. Тому волонтери зараз почувають себе набагато краще за інших: вони знають, що буде завтра. Вони не знають, чи закінчиться війна, але Васі, якому відірвало ногу, завтра робитимуть операцію. У них є відповідь на те, що таке завтра".
ОРІЄНТАЦІЯ. Вирушайте гуляти по вулицях, свідомо направляючи увагу на великі об'єкти – ті, що явно більше вас і на огляд яких треба час. Давайте собі команди: "Подивися на той будинок, подивися на цей". Така вправа найкраще робити в компанії і досить довго – хвилин 40. Компанія потрібна для обговорення, плюс інша людина зможе звернути вашу увагу на те, що ви самі не помітили. Сенс знову-таки в тому, щоб направити увагу назовні.
ЯК ЗНАЙТИ СИЛИ І НАТХНЕННЯ ПІД ЧАС КРИЗИ
Сьогодні багато скаржаться, що не бачать сенсу в тому, чим займалися раніше. А як почитаєш новини, так і зовсім опускаються руки. На жаль, впоратися з таким станом без зусиль не вийде. "Якщо у людини є улюблена справа, потрібно просто продовжувати ним займатися, враховуючи нові реалії, – вважає бізнес-тренер Микола Вовченко, засновник центру NLP. – Звичайно, нинішній стан справ позбавило людей однієї з основних потреб – стабільності. Для найманих працівників її символ, наприклад, вчасно видана зарплата. А ось люди, які займаються бізнесом, виявилися більш адаптовані до подібних ситуацій – вони розуміють, що стабільності немає ніколи. Якщо вони зупиняться, то втратять прибуток – ніхто, крім них, результату не досягне. Так що підприємці завжди працюють за принципом "зараз погано – завтра буде добре". А наймані співробітники звикли жити в зоні свого комфорту в стані стабільності, і для них це кризовий момент".
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. Таким людям відкладати всі справи "до кращих часів" не варто. Доведеться перебудувати мислення і сформувати нові потреби. "Потрібно думати не в форматі "мені даватимуть", а в форматі "я зроблю, я готовий взяти відповідальність за своє життя, за ті вчинки, які я буду здійснювати", – каже Микола Вовченко. – Якщо найманий співробітник бере відповідальність за результати, то буде по-іншому ставитися до своїх обов'язків. Це вбереже його від скорочень, або ж він дійде висновку, що варто знайти іншу роботу або додаткові джерела заробітку. Необхідно сказати собі: "Навіть у такій ситуації я буду шукати способи, щоб чогось досягти, якось забезпечувати стабільність собі і своїй сім'ї". Тоді людина буде витягувати себе із зони комфорту і створювати щось нове, а не знаходити виправдання в складності становища.
НА НАЙБЛИЖЧИЙ ЧАС. "У ситуації, коли все змінюється, побудувати довгострокові цілі дуже складно, – каже психолог Наталія Скрипник. – Тим більше, коли ти розумієш, що може не скластися. Що в цьому випадку робити? Не переставати рухатися до мети. Просто скласти плани на більш короткий термін: на місяць, два тижні, тиждень. І йти маленькими кроками, дивитися, що помінялося, як можна підкоригувати свою стратегію у зв'язку із змінами".
УНИКАТИ ЧИ ПРАГНУТИ
Є два види мотивації з протилежним знаком: мотивація "від" (уникнення неприємних наслідків) і мотивація "к" – прагнення задовольнити свою потребу. "Ще з Радянського Союзу нас виховували через мотивацію "від", – розповідає Микола Вовченко. – Мовляв, якщо не зробиш, буде погано. І ми діяли не заради нагороди, а щоб уникнути покарання. За моїми спостереженнями, у більшості жителів нашої країни працює саме мотивація "від", тому вони більш пасивні і чекають вказівок. Люди, які до чогось прагнуть, навпаки, дуже активні, самі шукають можливості отримати блага, комфорт, задоволення. Їм потрібно просто показати перспективу".
Розуміння того, до чого прагнути, теж у всіх різне. "Є три глибинних мотиву: мотив влади, мотив досягнення та мотив причетності, – каже Микола Вовченко. – Вони є в кожному з нас, але в залежності від того, який мотив у людини ведучий, він по-різному малює собі перспективи і будує свою мотивацію". Про кожного мотиві тренер розповів докладніше.
МОТИВ ВЛАДИ. Якщо цей мотив у людини ведучий, у нього можна помітити несвідоме прагнення бути першим. Він не любить підкорятися, намагається всіх контролювати, давати вказівки і демонструвати, який він чудовий. Якщо така людина "програє битву", не може показати, який він чудовий в тій чи іншій справі, то скаже, що це взагалі була дурна затія і він навіть не хотів напружуватися. Він може видавати ідеї, але постарається зробити так, щоб реалізовував їх хтось інший. Це внутрішні устремління – вони не залежать від статку, професії, освіти і виховання. Такій людині потрібно давати шанс керувати якимись проектами або, наприклад, кружками в навчальному закладі, брати участь в робочих змаганнях.
МОТИВ ДОСЯГНЕННЯ. Люди з провідним мотивом досягнення – це перфекціоністи. Вони завжди спрямовані на результат, створюють щось нове, часто стають експертами у своїй галузі, люблять копати в глибину. Для людини з провідним мотивом досягнення вкрай важливо розвиток. Якщо у нього не буде умов для розвитку на роботі, він піде шукати іншу, де б йому таку можливість забезпечили. Йому важливо не сидіти без діла, чекаючи чогось, що не випрошувати якісь ресурси, не вирішувати побутові проблеми – він повинен вміти зосередити всю увагу на виконанні конкретного завдання. Також важливо підкидати таким людям нові завдання, щоб їм весь час було цікаво.
МОТИВ ПРИЧЕТНОСТІ. Це ентузіасти, які люблять бути серед друзів. До кожної людини вони ставляться як до потенційного одному, завжди готові допомогти. Їх головне завдання – залучити якомога більше людей. Вони навіть готові виконувати чужу роботу, аби бути в хорошій компанії. У відповідь їм потрібно показувати, як їх люблять і поважають, тоді це будуть найщиріші, кращі товариші і самі лояльні співробітники.
Всі мотиви гарні однаково, оскільки спонукають до чого-небудь прагнути. Люди часто заглушають їх і діють, виходячи з негативної мотивації – щоб уникнути проблем. Якщо ви відчуваєте в собі будь-яке з трьох зазначених спонукань, краще реалізовувати його свідомо. Самому вибирати напрямок, а не уникати палки.
НАЛАШТОВУЄМОСЯ НА ПОТРІБНИЙ ЛАД
Якщо робота чекає, а ентузіазму нуль, можна спробувати один з найдієвіших методів самомотивації. "Потрібно згадати якусь ситуацію в минулому, коли ви були зайняті улюбленою справою, натхненні і повні сил, – каже Микола Вовченко. – Можна намалювати у себе в голові картину в яскравих фарбах або в деталях згадати свої відчуття, пережити ситуацію заново, а краще – і те, і інше. Потрібно повернути себе в той стан, коли ви хотіли щось робити і вам це подобалося. Зберігаючи цей настрій, думайте про справу, за яке повинні взятися зараз. Перенесіть на нього своє позитивне стан. Таким чином можна змінити своє ставлення до задачі з мінуса на плюс".
Головні теми