Ганна Ковпак
Редакторка Бути щасливою мамою реально, якщо жінка буде знаходити час на себе, свої хобі, доглядати за собою і робити те, що приносить задоволення, не відчуваючи при цьому провини. Сьогодні.Lifestyle розпитали відомих жінок, що для них означає материнство і як, попри всі клопоти, залишатися щасливою мамою.
Героїнями нашої спецрубрики Happy mama вже стали керуюча ресторанами "Сім'ї Діми Борисова" Олена Борисова, письменниця Ірина Говоруха, дизайнер Катя Сільченко, українська модель Таня Рубан, блогер Аліна Шаманська.
Сьогодні про свій досвід материнства розповіла хореограф і мама сина Олексія – Олена Шоптенко.
Олена, у вас є однорічний син Олексій. Як його народження змінило ваше життя?
Безумовно, народження мого сина Олексія, якому вже майже два роки (буде через два місяці), змінило моє життя кардинально. Це, напевно, друга така кардинальна зміна в моєму житті. Перша була 12 років тому, коли я перемогла в українському телешоу і прокинулася раптом в абсолютно новому світі. І це – зовнішня обставина, яка змінила мене і моє життя.
А з народженням сина я дуже змінилася внутрішньо. Відповідно, змінився і мій спосіб життя, мій світогляд, поведінка і навіть мій характер. Безумовно, помінялися мої пріоритети, погляди на життя, на себе, і з'явилася колосальна мотивація розвиватися, жити, бути кращою версією себе, щоб бути прикладом для сина.
Як швидко ви повернули форму після народження дитини і чи були у вас із цим проблеми?
Я б сказала, що моє повернення до форми після пологів було занадто стрімким навіть для мене. Через місяць після народження дитини мені потрібно було вийти на роботу, а в той час я була головним хореографом проєкту "Танці з зірками" (2018-й рік), і на мені була величезна відповідальність. Коли я була в пологовому будинку, мені висилали кастинги танцюристів на затвердження, і я навіть примудрялася їх переглядати.
Тому, звичайно ж, з народженням сина на мене чекала купа роботи. Із цим пов'язані мої особисті переживання: для мене було важливо не випасти з робочого ритму і довести, що народження дитини не уповільнює темп життя. Зараз я на це інакше дивлюся.
З народженням сина я дуже змінилася внутрішньо. Відповідно, змінився і мій спосіб життя, мій світогляд, поведінка і навіть мій характер
Але вже в кінці цього сезону я сама вийшла на сцену, тобто через три місяці після народження дитини я виступала на сцені й виконувала дуже складні елементи та підтримки. І через це у мене є дві проблеми: перша – у мене розходження м'язів живота, які тепер, напевно, неможливо повернути до колишньої форми. Тим не менше це не заважає мені жити. А друга проблема – я шкодую, що тоді, коли багато працювала, я недосить часу провела з малюком. Хоча я звичайно ж примудрялася за цей час встигати все: і укладати дитину спати, і годувати грудьми. Ніколи не забуду ці нескінченні зціджування в залах і туалетах. Сина годувала грудьми до 11 місяців.
Я все це пережила, це був крутий досвід, і тепер я можу давати майстер-класи щодо того, як народжувати дитину і відразу виходити на роботу. Але я не скажу, що пишаюсяцим. Це був якийсь юнацький максималізм або гормони. Це я пережила і перегорнула цю сторінку.
А проблем з поверненням до форми не було. Я не могла дуже схуднути, поки годувала. Щойно я перестала годувати сина грудьми, моментально повернулася у свою колишню форму і стала навіть ще худішою. Справа у гормонах.
Ви із чоловіком самі справляєтеся з дитиною чи у вас є помічники?
Оскільки мені довелося вийти на роботу через місяць після народження дитини, безумовно, у мене є помічник. Тоді це була няня Іра, яка змушена була піти від нас за станом здоров'я. Зараз, як я вважаю, мені втричі пощастило: моя свекруха за професією няня. І зараз у моєї дитини є улюблена бабуся, яка ще й чудовий педагог. Звичайно ж, вона дуже допомагає мені у вихованні дитини. У неї колосальний досвід, і вона дуже прогресивна. Я вдячна долі, що у моєї дитини таке оточення – тільки найближчі люди.
Що вас робить щасливою?
Про щастя я можу говорити нескінченно, тому що, народивши дитину, подорослішавши після цього серед іншого, я зрозуміла, що щасливою мене може зробити що завгодно. Раніше я думала: якщо у мене буде щось, чого я дуже хочу, то стану щасливою, занадто багато думала про майбутнє і про матеріальне. На це витрачалося безліч ресурсу, а значить, не вистачало сил жити сьогоденням.
Коли в моєму житті з'явилася маленька людина, маленький чоловік, то я зрозуміла, що він робить мене щасливою постійно
Будь-який його новий рух, нове слово роблять мене щасливою. Але головне – помічати це і бути в моменті.
Мене робить щасливою перебування тут і зараз: чашка кави, наприклад, моя сім'я, якась цікава подія в житті. І я вважаю, що так і має бути, так жити набагато легше і продуктивніше. Але йшла я до цього відчуття дуже довго. Виявилося, що бути в ресурсі та радіти маленьким речам дуже складно.
Крім танців, у вас є заняття, хобі, яке допомагає вам перезавантажитися?
У мене є хобі, яке, на жаль, дуже специфічне і вимагає багато часу й різних чинників. Як мінімум для нього потрібен океан, тому що моє хобі – це серфінг. Я колись давно навчилася, і це стало моєю любов'ю. Правда, давно вже не серфлю, тому що була вагітна, потім народила, а далі не було змоги виїжджати. Але я дуже скучила за цим. Я навіть не знаю, які емоції відчуватиму, коли наступного разу буду на дошці – це неймовірне відчуття і задоволення, коли ти підкорюєш хвилю. Це хобі досить витратне і за часом, і за коштами.
А якщо говорити про хобі в домашніх умовах, особливо зараз, в період карантину, – я почала читати дитячі книжки. Мені стало щиро цікаво перечитати всі казки, які переглядає мій син. Він до нестями любить читати книги, гортати їх – це просто обов'язковий ритуал. Він навіть може на 20 хвилин "пропасти" з книжками, і в нас їх дуже багато.
Тому я почала їх перечитувати. Скажу, що деякі казки дивують мене до божевілля, я навіть не уявляю, як можна дітям їх читати. Колись я навіть зроблю добірку дитячих казок і книг, які рекомендую для читання і які не рекомендую.
Олено, ви сувора мама? Яких основних методів у вихованні сина дотримуєтеся?
Я навряд чи сувора мама, але я при цьому проти вседозволеності. Я вважаю, що дитина повинна знати межі, які вона постійно перевіряє. Потрібно твердо стояти на своєму, щоб не розбалувати дитину. Плюс, хоч і прозвучить трохи застаріла думка, але є різниця у вихованні хлопчика та дівчинки. Хоча психологи говорять зовсім протилежне, але щоб виховувати чоловіка, потрібно використовувати інші методи виховання, і я зараз не кажу про покарання – у жодному разі.
Я вважаю, що хлопчика потрібно хвалити за якісь старання, дії, а дівчаток можна хвалити за все що завгодно. Хлопчику потрібно показувати, що досягати чогось потрібно зусиллями
Я мама, яка шалено любить свого сина. Мені здається, що у матері з сином особливі стосунки. Але, можливо, якщо у мене колись народиться дівчинка, я інакше буду думати.
Суворою мамою мене не можна назвати, але я розумію межі та наслідки недотримання цих меж. Я бачу причинно-наслідкові зв'язки і намагаюся запобігти проблемам.
Моя дитина живе за графіком, у неї є режим, і я вважаю, що це дуже правильно.
Син дуже характерний, прямо дуже. Мені здається, що він узяв усе найнезручніше від нас із чоловіком, і це не можна лишати поза увагою, тому що він просто зламає батьків. Тому із цим потрібно справлятися.
Чи читаєте якусь літературу з виховання дітей або з подругами / психологом радитесь?
Коли дитина тільки народилася, я перечитала всього Комаровського, але повторюся, мені щодо цього дуже пощастило, адже моя свекруха – досвідчена і крута няня. Вона розповідає дуже багато різних штук, рекомендує щось, і ми разом розробляємо стратегію, що мені приємно. Ще на Netflix є серіал Babies, я тільки почала його дивитися, і там дуже багато корисного і розумного.
Крім того, я раджуся зі знайомим психологом, була на курсах з виховання дітей, і дуже хочу потрапити на курси Світлани Ройз, яка проводить їх дуже рідко, але вони просто безцінні за відгуками.
Як справляєтеся з дитиною на карантині в чотирьох стінах? Є вже якісь лайфхаки?
У мене немає проблем, щоб упоратися із сином на карантині в чотирьох стінах. По-перше, він ще маленький і з ним не потрібно робити домашні завдання з дистанційного навчання, від чого зараз всі батьки просто скаженіють. По-друге, ми привчали дитину бути самостійною. Син уміє гратися сам, і це дуже круто, він може сісти і сам читати книжки, робити це довго, зайняти себе чимось. Коли він вимагає уваги, її слід обов'язково приділити, незалежно ні від чого. Він насичується енергією від мами і потім знову може гратися сам.
З ним дуже комфортно, притому що він вибуховий хлопчик, Близнюк за знаком зодіаку. І бувають різні ситуації, з яких потрібно вміти виходити, але всі вчаться. Мені завжди є чим його розважити: ми навчаємося, граємо разом, розвиваємося. І вік у нього зараз дуже цікавий. Я кайфую від нашого часу, тому що, коли багато роботи, ти не проводиш з дитиною стільки часу. А тут я просто використовую кожну хвилину.
- Лайфхак від зіркової мами на каратні – залучати дитину до всіх повсякденних активностей
Якщо я щось готую, він підходить і починає вимагати уваги. Я прошу його принести мені книгу, і він сідає з нею біля мене і втягується в процес. Поки я готую, можу щось коментувати, показувати, підказувати. Або, наприклад, мені потрібно зробити фарш для його ж тюфтельок. Він робить його зі мною – вправляється з м'ясорубкою, запихає спеціальним пристосуванням м'ясо. Перемо разом. Потрібно привчати дітей до всіх побутових речей, адже це і виховання, і гра одночасно. Поєднання приємного з корисним.
Зараз актуальна тема щастя. Ви вважаєте себе щасливою мамою? І як досягти цього стану тим, у кого відбулося "вигорання"?
По-перше, щоб бути щасливою мамою, потрібно прийняти факт, що ви досить хороша мати. Це проблеми, з якими стикаються всі мами, тому що будь-який крик дитини вони сприймають як камінь у свій город: мовляв, мама не справляється зі своїми обов'язками. Про це потрібно забути, тому що діти кричать завжди і всі, це нормально. По-друге, я така, яка я є, – мені комфортно бути тією, ким я є. Я відпустила частково своє почуття провини на тему, що я мама, яка працює.
Мені важливо бути реалізованою, тому що у такий спосіб я можу бути щасливою, а значить, бути хорошою матір'ю для своєї дитини.
Для того, щоб не було вигорання, потрібно просити і приймати допомогу. Це не означає, що ви не справляєтеся. Будь-яка допомога – це можливість перепочити та набратися сил. Тому що дитині потрібна мама в ресурсі – усміхнена і в адекватному стані. Якщо є можливість залучати бабусь, нянь – прекрасно. І чоловіка долучати потрібно, в цьому немає нічого ганебного, не потрібно чоловіків захищати і берегти від догляду за дитиною.
Головне повідомлення в тому, щоб сприймати себе як хорошу матір. Дозволяти собі помилятися, адже з першою дитиною в принципі неможливо не помилятися. І це нормально. І те, що вигорання настає, – це відбувається у всіх, і часто. Просто кожен раз потрібно пам'ятати, що діти – найбільше щастя, це наша опора в майбутньому. Від нас залежить, якими вони виростуть, і частково – чи стануть вони щасливими дорослими. Це дуже сильно мотивує.
Щаслива мати приймає себе такою, яка вона є.
Головні теми