Головна Сьогодні

Роботодавці створюють стандарти робітничих професій

Щоб не переучувати фахівців, компанії зайнялися їх освітою

Українська система професійно-технічного навчання переживає не найкращі часи. Незважаючи на те, що випускників технікумів, коледжів та вузів чимало – близько 160 тисяч в рік – роботодавці часто стикаються з необхідністю повністю переучувати або неабияк доучувати молодих фахівців, витрачаючи і час, і гроші. Очевидно, в такому випадку диплом робочої спеціальності перетворюється у формальний документ, який не передбачає наявності у випускника актуальних практичних навичок. Однак вихід все-таки знайшовся: компанії, що набирають людей з технікумів, училищ, коледжів та вузів, самі ініціюють новий порядок роботи з навчальними закладами. "Сегодня" розібралася в роботі галузевих рад, які стверджують стандарти для робітничих професій, і дізналася, наскільки ефективною може бути подібна робота.

Галузеві ради вуглепрому і електроенергетики недавно затвердили ще три профстандарти для робітничих професій. Найближчим часом вони перетворяться в держстандарти профтехосвіти в Міносвіти країни. Це "машиніст підйомної машини", "машиніст гірничих виїмкових машин" і "машиніст котлів". У розробці профстандартів активну участь брав потенційний споживач і роботодавець випускників профтехучилищ – енергокомпанія ДТЕК.

Все це зроблено для того, щоб представники цих професій могли навчатися так, як того вимагає сучасний світ. "Багато українських роботодавці зіткнулися свого часу з низькою якістю підготовки випускників профтехучилищ і вузів, – пояснює директор Академії ДТЕК Євген Бондаренко. - Їх знання лежали в теоретичній, а не в практичній виробничій площині. Перепідготовка випускників вимагала витрат часу, і це був перманентний процес. Тому ДТЕК ініціював розробку профстандартів у вугільній галузі та енергетиці, які дозволяють випускати фахівців, підготовлених відповідно до вимог роботодавців".

Всього ж за 2014-2015 роки за участю ДТЕК було розроблено ще вісім професійних стандартів, на основі яких Міністерство освіти і науки України затвердило освітні стандарти. Це підземний гірник, машиніст-обхідник з котельного обладнання, електромонтер з експлуатації розподільних мереж, машиніст підземних установок, гірник очисного забою, прохідник, електромонтер з обслуговування підстанцій та електромонтер з експлуатації електролічильників.

По суті, роботодавці взяли на себе відповідальність за формування вимог до професій – це ініціатива, ефективність якої підтверджується вже протягом останніх трьох років.

"Міністерство освіти і науки України дуже цінує співпрацю з роботодавцями, зокрема з ДТЕК, який дуже багато робить. Ми повинні говорити про освітні стандарти, а професійні нам формувати складно, і це повинні робити роботодавці. Тим більше що професійні стандарти в зв'язку з розвитком технологій досить швидко змінюються. І потрібно бути готовими до цих змін", – зазначив заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей на конференції "Майбутнє робітничих професій: нові вимоги – нові підходи".

Випускники технікумів і училищ готові підтвердити: фахова освіта сьогодні далека від ідеалу. "Спочатку я вчився в технікумі, потім довелося переучуватися в філії Академії ДТЕК, – каже електромонтер оперативно-виїзної бригади ДТЕК "Дніпрообленерго" Ігор Шпак. - Різниця істотна. Разом з техдіпломом я отримав якийсь базис, який встиг застаріти. Ми вчилися по старій літературі, деякі теоретичні речі більше неактуальні. Не можу сказати, що немає зовсім нічого спільного з роботою, але не вистачало багатьох важливих деталей, які я отримав потім в Академії – інструкції, правила, навички, потрібні для роботи. Загалом, ті моменти, які допомогли покращити продуктивність".

Його колега Володимир Постольника підтримує: "На підприємстві профіль більш вузький, тому і до навчання підходити треба більш предметно".

Якщо раніше основним замовником робітничих спеціальностей було держава, то зараз в цій якості виступають роботодавці – підприємства, у яких зовсім інші вимоги до рівня претендентів.

Роботодавці наполягають на серйозні зміни в підході до визначення вимог до робітничих професій. "Нові стандарти – це важливе питання. Діюча система спецосвіти розроблялася ще за радянських часів. Якісь доповнення вносилися, але глобальних змін не було. Говорячи умовно, проходила модернізація раз, скажімо, в двадцять років. Перейшли з твердопаливних котлів на газові – отже, вимоги помінялися, значить, починаються зміни, уточнення, перенавчання. Відбулась зміна кваліфікаційних вимог, і це був загальнодержавний питання. Зараз же замовник – це роботодавець, який може впливати на формування вимог до професії. В принципі, освітні установи могли б переорієнтуватися в підготовці, їм же це теж вигідніше, туди б йшли студенти", – говорить директор з економіки та фінансів ДП "Львіввугілля" Олександр Горовий.

Підприємство "Львіввугілля" входить в галузеву раду вуглепромислового комплексу, який разом з аналогічним радою в енергетиці стверджує впроваджувані профстандарти. У галузеві ради входять представники підприємств галузі, профспілок, академічних кіл, вищих навчальних закладів, в тому числі Київського, Львівського і Харківського політехнічних інститутів.

Інші члени рад підтримують Олександра Горового і підкреслюють: стандарти – це в тому числі і захист самого працівника. "Нові стандарти ширше розкривають підходи – не тільки до робочих обов'язків, а й до кваліфікаційних умов, і робочих місць, і умов праці, і соціальних гарантій, – пояснює заступник голови правління ПАТ "Черкасиобленерго" Надія Братанич. - У нас в планах, наприклад, запропонувати нові стандарти Черкаському політехнічному технікуму, щоб вони відразу розуміли, яких саме фахівців необхідно готувати, що міняти в навчальних планах".

Представники освіти впевнені: стандартизація не просто необхідна, вона допоможе і самій системі в цілому. "Якщо взяти цивілізований світ, – підкреслює завкафедрою електромеханічного обладнання енергоємних виробництв Інституту енергозбереження НТУУ "КПІ" Степан Шевчук, – то Європа, Захід виконали цю роботу і мають конкретні вимоги до компетентностям кожної спеціальності. В Україні ця робота виконувалася приватними структурами – тією ж компанією ДТЕК. Вони відчували потребу в стандартизації робочих кваліфікацій, тому почали розробляти профстандарти за свої кошти. Що стосується освітніх установ, то зараз йде процес, в ході якого знання, вміння і навички інтегруються в компетентності. Це більш глибокі вимоги до якості підготовки фахівця. Кожна установа повинна сама зрозуміти, як їх досягти – це допомагає включатися масового творчості".

Співпраця освітніх установ і роботодавців в розробці кваліфікаційних вимог допоможе в значній мірі вирішити проблему відтоку студентів, які вважають за краще здобувати освіту на Заході. Впровадження стандартів, що містять вимоги потенційних роботодавців, допоможе українській освіті стати більш затребуваним. Правда, існує проблема в перепідготовці самих викладачів, підвищення їх кваліфікації. Але представники вузів і технікумів заспокоюють: якщо є розроблені стандарти, то викладачі будуть готові
.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися
Читайте Segodnya.ua у Google News
Джерело: Сьогодні

Новини партнерів

Популярні статті

Новини партнерів

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти