МОН скоротить перелік спеціальностей в українських ВНЗ: чим загрожує операція "укрупнення"

Нещодавно МОН заявило про намір скоротити перелік спеціальностей в українських вишах. Деякі з них залишаться тільки у вигляді спеціалізацій і будуть вивчатися як поглиблене занурення в предмет. За словами фахівців, причин для цього декілька: студентам тепер буде простіше переводитися в закордонні виші, а у випускників зникне проблема того, що їх вузька спеціальність не потрібна роботодавцям. Звичайно, нововведення залишає і багато питань: якщо з першокурсниками все просто, то із змінами програм для хлопців, які вже відучилися рік або два і встигли здати частину іспитів, ще все вирішується і буде оприлюднено найближчим часом.

"ВПИСАТИСЯ" В ЄВРОПУ

Спроба урізати спеціальності з 150 до 60-80, спочатку заявлених МОН, не вдалася. За словами першого заступника міністра освіти Інни Совсун, скоротили їх тільки до 109. "Перед нами стояло завдання зрозуміти, наскільки відрізняється програма зі схожими спеціальностями і чи зможемо ми вже в майбутньому навчальному році переформатувати навчальний процес. Наприклад, у вишах України ми нарахували рекордну кількість IT-спеціальностей – 12, але при цьому чим відрізняються, скажімо, "комп'ютерні науки" від "інформатики", ніхто відповісти не може. Злиття спеціальностей також чекають такі напрямки, як "Електрична інженерія", "Виробництво і технології", "Сфера обслуговування" тощо. Порівнюючи програми, ми бачили, що серед них були такі, де два-три курси викладають одне і те ж, і тільки в останні роки навчання програма розходиться. Ось з таких спеціальностей і чекала робота по злиттю, переформатування кафедр тощо. Випускникам, які вивчилися за "злитою" спеціальністю, видаватиметься диплом більш узагальненого варіанту, а сама спеціальність, швидше за все, стане спеціалізацією – вивчати її будуть з третього курсу", – розповідає Інна Совсун.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Совсун. "Укрупнення спеціальностей схвалили МОН та роботодавці"

БЕЗ ПРОБЛЕМ. Подроблені спеціальності були проблемою для українських студентів. "Роботодавець найчастіше відмовляє вузькопрофільному фахівцю, якщо, припустимо, його профіль тимчасово не затребуваний", – пояснює директор HR-департаменту однієї з київських компаній Ольга Орленко. Друга причина укрупнення – можливість вчитися і шукати роботу за межами України. "Багато наших спеціальностей іноземцям незрозумілі – у міжнародному класифікаторі їх немає. Укрупнення спеціальностей – можливість "вписатися" в Європу", – пояснила експерт.

ДЕРЖАВА ЗЕКОНОМИТЬ

До обговорення скорочення спеціальностей МОН привернуло економістів, бізнесменів, роботодавців тощо. Всі прийшли до висновку, що "спресовувати" спеціальності потрібно, і у всіх були свої аргументи. "Приймаючи на роботу вузького спеціаліста, роботодавець програє: крок вліво – крок вправо може виявитися новачкові не до снаги. Для нас укрупнення означає, що ми будемо отримувати всебічного фахівця", – зазначили в Асоціації роботодавців України.

А ось кого така перспектива, м'яко кажучи, не порадувала, так це самі вищі навчальні заклади. Там злякалися масових скорочень і, треба сказати, цілком обґрунтовано. "Через те, що в деяких вишах спеціальності були створені штучно, під кафедри, професорів та наукові навчальні ради, одну і ту ж лекцію читають кілька викладачів у різних групах замість того, щоб її провів один викладач, але для більшої аудиторії. Тому скорочення неминучі. Викладачам це загрожує в меншій мірі, а ось завідувачі кафедрами постраждають, адже нинішньої кількості кафедр вже не буде", – пояснює Совсун. За словами заступника міністра, цей захід дозволить не тільки заощадити кошти, але і залишити тільки найсильніших викладачів.

ПРІОРИТЕТНІСТЬ ВИШІВ

Ще одна зміна, яка очікується в новому навчальному році: вступ до вишів відбуватиметься на підставі певних абітурієнтом пріоритетних спеціальностей. У МОН пояснюють, що так хочуть перемогти плутанину при зарахуванні нових студентів. Тепер до питання вступу доведеться підходити з максимальною відповідальністю. "Вступник визначає пріоритетність вишів, і йому підбирається максимально вигідний варіант (із зазначених ним 15) того, куди він може вступити. При цьому інші відсікаються, і абітурієнт роздумувати вже не зможе. Наприклад, якщо для нього пріоритет номер один – факультет права університету Шевченка, і він проходить туди по балах, то його чекають саме там, навіть якщо він пройшов ще в 5 вишів. Якщо в Шевченка абітурієнт не проходить, зате пройшов у другий за пріоритетністю виш, то всі інші відсікаються (і так до 15-го). Ми зараз працюємо над програмним забезпеченням, щоб здійснити цей принцип і студентам не довелося блукати в 15 списках. При системі трьох хвиль зарахування був бардак – при ній хто перший куди добіжить, той і вступив. Було багато випадків, коли діти з більш високими балами бачили, що зарахували когось з більш низькими, оскільки вони прийшли першими або дали хабар. Нова модель створена, щоб знайти оптимальний варіант, а всі інші відмінусувати", – розповідає Совсун.

НОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Зараз формуються програми на навчальний рік 2015-2016. "В основних параметрах програм прописано, що повинен знати і вміти студент. Ця частина залишиться незмінною, а ось освітньо-професійні програми (з переліком предметів та дисциплін, які потрібно читати по спеціальності) діяти перестануть. "Ми дамо вишам можливість самим скласти перелік, який конкретно в своєму навчальному закладі вони вважатимуть більш раціональним і розумним. Крім того, нововведення допоможе і знизити навантаження на викладачів – ставку скоротять до 600 годин (могло бути і 800, і 900 – у всіх по-різному). Це, звичайно, не 200-300 європейських, але все ж. Штучно роздувати дисципліни вишам буде невигідно, тому що у них бюджет обмежений", – розповіли в МОН. Ще одне нововведення – скорочення самих дисциплін. "Протягом року студент повинен слухати не більше ніж 16 дисциплін (зараз – 20-25) і не більше ніж 8 на семестр (зараз – 10-16)", – пояснила Совсун. Крім цього, розробляється механізм, що дозволить студентам вибирати чверть з цих дисциплін.