Поїздки за кордон, та ще й з користю для навчання – приваблива можливість для студентів. Багато хто хотів би пройти практику за своєю спеціальністю в інших країнах. Набір за державною програмою відправки студентів і аспірантів на наукове стажування за кордон поки припинений, але багато вузів забезпечують таку можливість завдяки власним договорами з іноземними університетами та компаніями. Майбутні аграрії, будівельники, юристи, інженери та студенти інших спеціальностей можуть отримати перший досвід роботи під час літнього стажування в різних країнах світу. Для цього необхідно бажання, хороше знання іноземних мов і профільних предметів.
Ми з'ясували, як налагоджена робота з відправлення студентів на практику за кордон у найбільших вузах нашої країни.
Документи для поїздки
Для кожної програми стажування або практики є свої вимоги до переліку документів. Для подачі заявки на стажування потрібно скласти резюме та мотиваційний лист іноземною мовою, надати документ, що підтверджує рівень знання іноземної мови, рекомендації від викладачів університету, довідку від університету про статус студента, копію паспорта.
Також треба зробити офіційний переклад документів потрібною мовою і заповнити в університеті реєстраційну форму програми. Природно, для поїздки за кордон буде потрібен закордонний паспорт – його студенти зазвичай роблять за свій рахунок. У деяких випадках потрібно мати водійське посвідчення, а також надати медичну довідку. Детальну інформацію слід дізнаватися в кожному конкретному вузі.
Студенти – юристи
У Національному університеті "Одеська юридична академія" кожен студент, незалежно від спеціальності, може пройти стажування за кордоном. У числі вимог – хороша успішність, знання іноземних мов, соціальна активність. Тривалість стажування варіюється від 2 тижнів до семестру. Це не тільки розширює кругозір, але і допомагає набути практичного досвіду для майбутньої роботи в Україні.
"Студенти Національного університету "Одеська юридична академія" регулярно проходять практику на базі зарубіжних компаній, з якими у нас укладені договори про співпрацю, – розповідає начальник відділу міжнародних зв'язків університету Вадим Барський. – Це можуть бути юридичні бюро, благодійні фонди, видавництва юридичної літератури, ЗМІ, навчальні та освітні установи Ізраїлю, Італії, Іспанії, США, Німеччини, Швейцарії. Більшість програм розраховані на студентів 4-5 курсів".
Витрати на проживання та харчування бере на себе приймаюча сторона. Як правило, студенти самі оплачують проїзд до місця проходження практики.
ОБМІН ДОСВІДОМ. "Крім того, наші студенти активно використовують пропозиції таких мережевих студентських організацій, як Європейська асоціація студентів-правників (ELSA) та Асоціація генеральних штатів студентів Європи (AEGEE), – говорить Вадим Барський. – Зміст програми стажування залежить від спеціалізації. Наприклад, студенти, які проходять стажування в юридичних бюро в Швейцарії, не тільки знайомляться з досвідом роботи швейцарських колег, а й готують презентацію про особливості правового регулювання тієї чи іншої сфери в Україні".
Щорічно за кордоном практикуються не менше 20 осіб від ВНЗ. Для участі в програмах кандидатів просять представити резюме, мотиваційний лист, 1-2 рекомендації від викладачів, мовні сертифікати та документи, що підтверджують досягнення у навчанні, науковій діяльності, соціальну активність.
Практика на курортах
В Одеській національній академії харчових технологій є спеціальності, які відносяться до готельно-ресторанному бізнесу. З першого курсу студенти, які навчаються на цих спеціальностях, можуть пройти практику в готелях і ресторанах Туреччини, Греції, Франції. За останні два роки за кордоном встигли попрацювати більше 70 студентів. Практика зазвичай проходить в літній період, триває 2-5 місяців. Приймаюча сторона оплачує витрати за переліт, проживання, харчування та навчання. Для більшості програм потрібне знання англійської мови. Ця умова є непринциповою тільки для Туреччини. "У цій країні дуже багато російських туристів, тому готелі і ресторани зацікавлені в російськомовних співробітниках", – пояснили нам у вузі. Крім того, враховують успішність кандидата: двієчників і трієчників з "хвостами" на практику не беруть.
ЗАКОРДОННІ БУДНІ. Перші два тижні після прибуття в Туреччину або Грецію студенти живуть в готелях, відвідують заняття, а потім здають іспити керівництву компанії. Після теоретичної підготовки студентів розселяють по курортах. З 3-4 тижня перебування студенти отримують робочі візи і починають повноцінну роботу в якості трансферменів (зустрічають гостей в аеропорту, на вокзалах), готельні гіди або аніматори. Завдяки офіційному оформленню студенти можуть отримувати зарплату – від $ 300.
У Франції студенти роблять ту ж роботу, але проживають у сім'ях роботодавців-власників кафе, готелів. Практика триває 2-3 місяці; якщо студенти працюють більше двох місяців, вони отримують мінімальну зарплату (від 8 євро на годину). Практиканти працюють п'ять днів на тиждень.
ЗА ОБМІНОМ. У Нацуніверситеті харчових технологій (Київ) студенти 4-5 курсів проходять 14-30-денне стажування: у вуза є 28 договорів із зарубіжними вузами про стажування на профільних підприємствах різних країн світу – від Нідерландів до Китаю.
Інженери та IT- фахівці
Студенти технічних вузів теж можуть попрактикуватися за кордоном. Наприклад, щороку близько 200 студентів НТУУ КПІ стажуються в інших країнах. У цілому за три останні роки кількість студентів університету, які виїжджають за кордон, зросла в 2,5 рази.
ОСНОВА. "Як правило, практика за кордоном відбувається в рамках навчання студентів – або обміну, або програми подвійного диплому, – говорить керівник відділу студентської мобільності університету Тетяна Кучинська. – Студенти третього курсу їдуть влітку на виробничу практику до іноземного університету на два-три тижні. Де буде проходити стажування, залежить від приймаючого університету – у кожного є свої контакти з підприємствами. Кожен рік ці компанії можуть змінюватися. Так, з французькими вузами ніколи не знаєш, куди тебе направлять: в рамках програми подвійного диплому людина може вчитися у Франції, а проходити практику чи стажування в Бельгії".
ПО ВСЬОМУ СВІТІ. Вибір країн досить великий. Наприклад, студенти механіко-машинобудівного інституту, інженерно-фізичного, зварювального факультету, факультету електроніки можуть навчатися і проходити практику у Німеччині. У Корейську Республіку направляються практиканти з Інституту прикладного системного аналізу, Інституту енергозбереження та енергоменеджменту, теплоенергетичного та ряду інших факультетів. Зварювальний факультет налагодив співпрацю з університетом в Бразилії, а інженерно-хімічний відправляє практикантів до Словаччини. Також для студентів різних спеціальностей діють програми, які відкривають можливість попрактикуватися у Франції, Німеччині, Болгарії, Чехії, Японії, Норвегії та Швеції. Найбільше студентів направляється до Франції і Німеччини.
Критеріями для відбору стають успішність (середній бал – вищий чотирьох), хороше знання іноземних мов. "Після бакалаврату студенти ще рік навчаються у нас, а потім – на 6 курс – виїжджають до Німеччини, – розповідає директор центру міжнародної освіти КПІ Борис Циганок про програму подвійного диплому з Технічним університетом Дрездена. – Там вони виконують наукове дослідження, готують магістерські роботи за темами, які замовляють різні фірми, захищають їх там і тут. Щоб на шостому курсі відправитися до Німеччини, з третього студенти починають додатково вивчати німецьку. Охочих зазвичай 10-12 осіб з потоку. До іспитів доходять 5-6, з них 3-4 здають добре. Іспити досить серйозні – і з мови, і з профільних предметів. Природно, німецькою". До Бразилії теж їдуть одиниці, оскільки там потрібна португальська мова. А от для навчання і практики в скандинавських країнах, Японії та Корейській Республіці досить добре знати англійську.
ВИТРАТИ. Всі програми передбачають фінансову підтримку для студентів. Саме навчання зазвичай безкоштовне, але потрібно покривати витрати на проїзд, проживання та харчування. Виняток – програма з університетом Індіанаполіса в Афінах: тут кожен навчальний модуль коштує 800$. Саме ж перебування за кордоном обходиться студенту приблизно в 600-700 євро на місяць. Як правило, претенденти намагаються виграти стипендії, які покрили б витрати на проживання та харчування.
При кожному факультеті існує міжнародний офіс, в якому студентів консультують з приводу міжнародних програм. Ті, хто добре володіє мовами, мають всі шанси виграти конкурс одразу за кількома програмами і вибирати, яка їм більше подобається.
Також студенти беруть участь в проектах освітніх програм Європейського Союзу – таких, наприклад, як Темпус (трансєвропейська програма взаємообміну між університетами). У КПІ ведеться робота по 10 проектах, і три з них передбачають короткочасні стажування студентів у країнах Європейського Союзу – від одного до трьох місяців. Витрати покриваються за рахунок фінансування проекту.
Аграрії
Національний університет біоресурсів і природокористування України (Київ) відправляє практикантів до Німеччини, Франції, Фінляндії, Швейцарії, Данії, Голландії, Чехії, Польщі. Стажування триває зазвичай близько 3 місяців і проходить влітку, як правило, це сільгоспроботи на зразок збору врожаю. Деякі програми покривають всі витрати, в інших випадках практиканти оплачують оформлення документів та проїзд. Ціни дуже різняться, фіксованих немає: все залежить від країни, вартості проїзду, оформлення документів та інших факторів. При відборі перевагу мають студенти технологічних спеціальностей з хорошою успішністю і знанням мови.
Студенти Сумського Нацагроуніверсітету, які володіють англійською мовою, можуть поїхати на стажування до Польщі, Швеції, Данії, а ті, хто володіє німецькою – до Німеччини і Швейцарії. Є короткострокові літні програми на 3-4 місяці, а є довші – на півроку, рік, півтора. До третього курсу студенти зазвичай їздять "на полуницю" на ферми Німеччини та Польщі, а потім вже відправляються на тривалі стажування для виконання більш кваліфікованої роботи за фахом. "Місце стажування підбирається залежно від спеціальності, – розповідає координатор з англомовним програмами університету Дарина Комендантова. – Студенти з біолого-технологічного або ветеринарного факультетів їдуть на тваринницькі ферми, агрономи – на рослинницькі. Рідше студенти потрапляють на виробничі підприємства. Якщо їдуть надовго, оформляють в університеті академвідпустку".
Всі програми платні. Найдоступніші стажування – у Польщі, вони обійдуться в 2-3 тисячі гривень. Студентам виплачують приблизно по 300 євро стипендії, з яких віднімається плата за проживання та харчування. Програми в Швеції, Данії, Швейцарії коштують 1000-2000 євро. Але заробітки там високі: за два місяці можна повернути всі витрати, так що їхати на півроку вигідно.
Майбутні зодчі
У Придніпровській державній академії будівництва та архітектури (Дніпропетровськ) найкраще налагоджені зв'язки з французькими партнерами. Найчастіше на стажування за кордон виїжджають студенти франко- і англомовних філій. У них навчається приблизно 500 студентів – близько 10% від загальної кількості.
СПЕРШУ ВИВЧИТИ МОВУ. "Для роботи на іноземному виробництві має бути хороша мовна підготовка, – пояснює проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв'язків Борис Дикарьов. – Тому на молодших курсах вони їздять на мовні стажування у Францію, Німеччину, Великобританію, Італію. А вже на старших курсах – на виробничі. Є декілька можливостей. Перша – це наші договори про співпрацю з іноземними вузами, за якими ми направляємо студентів для роботи в науково-дослідних лабораторіях. Друга – програми Федерації обміну Франція-Україна. Студенти їдуть жити в сім'ю, а стажування проходять на прилеглому підприємстві промислової індустрії, наприклад, на цементному заводі або в архітектурному бюро (залежить від спеціальності). Потім привозять свої проекти, звіти про роботу. Ми почали співпрацю з Францією ще в 1989 році і орієнтуємося в основному на цю країну. Крім того, наші студенти навчаються і займаються науковими дослідженнями за програмою обміну в Болгарії, Австрії, Німеччині, Нідерландах, Канаді, а стажування проходять в Іспанії, Італії. Одна дівчинка їде зараз на переддипломну практику в Орлеан (Франція): вона везе зразки бетонних з'єднань і буде досліджувати їх у лабораторії політехнічного інституту".
Виробничі стажування, як правило, проходять влітку. Вони тривають від місяця до трьох. Щороку на стажування їде більше 100 осіб. Програми коштують близько 600 євро (якщо студент не виграв стипендію від міжнародних організацій). Частково витрати з утримання практиканта бере на себе приймаюча сторона.
РОБОТА ЗІ СТАРОВИНОЮ. "Деякі студенти проходять місячне стажування в місті Лімож (Франція), а після цього їдуть на два місяці до Іспанії, – каже Борис Миколайович. – Там вони займаються дослідженням будівель і споруд старовини. Наприклад, розвалюється якийсь замок. Студенти дивляться, міряють, як іде усадка, описують тріщини і так далі. В Іспанії та Франції дуже велику увагу приділяють старовинним пам'ятникам. На ці роботи виділяються гроші, на цьому студенти і вчаться".
Майже всі студенти франко- і англомовних філій за час навчання мають можливість з'їздити на стажування 1-2 рази.
ПОЧАТОК КАР'ЄРИ. "Був у нас один студент на архітектурному факультеті, – розповідає проректор. – Спочатку до іноземних мов ставився несерйозно, але коли потрапив на мовне стажування до Франції, зрозумів, що вчити їх треба. Рік посилено вчив французьку, а потім поїхав уже на виробничу практику. Потрапив в сім'ю архітектора і почав працювати в його бюро. У нього добре виходило, і в результаті він після третього курсу створив проект реконструкції залу в мерії міста Сент-Етьєн, який був реалізований. В якості бакалаврської роботи захищав проект театру під відкритим небом в Гаврі, потім продовжив навчання в Клермон-Феррані, отримав там диплом. Цього року він повернувся в Україну і викладає архітектуру нашим студентам, збирається відправити чотирьох на виробниче стажування у Францію".
Головні теми