Ганна Ковпак
Редакторка Рухатися вперед важливо для розвитку будь-якої людини, але далеко не у всіх виходить побороти свої страхи. У такі моменти може відбутися процес самоконсервації і людина загрузне у власній реальності.
Як страх до змін впливає на людину і чим це загрожує, розповіла психолог вищої категорії та арт-терапевт Вікторія Назаревич.
"Один з базових страхів – страх змін. Цей "видовий" страх йде від інстинкту виживання і є у кожного. Чи зможу я вижити в цих нових умовах і не страждати? І ось, щоб зайвий раз не ризикувати, краще не витрачати енергію і нічого не змінювати. Така біологічна логіка страху. І ми консервуємо своє життя, щоб умовно зберегти уявну цілісність, немов у консервній банці", – пояснює Вікторія і перераховує можливі наслідки самоконсервації.
1. Занурюючись в страх змін, ми перериваємо зв'язок з можливостями, а іноді відокремлюємося від життя вже знайомими і безпечними ритуалами минулого. Стиль життя, мислення і образи буття безповоротно застарівають в новій реальності і досить складно без допомоги, в подальшому, знайти своє нове місце.
2. Людина немов у "власному соку" проживає реальність не знаючи справжнього смаку життя, не бачачи нових варіантів і граней потенційної активності, нових образів свого Я, перебуваючи день за днем в очікуванні, що скоро буде початок сеансу фільму "Щастя". Все що для нього прийнятно – це прибувати в своїй умовно безпечній реальності і вічному очікуванні.
3. "Призупинена" людина втрачає силу, постійно намагаючись уникнути тиску ззовні, але неминуче кожного витягають з штучно створених умов стабільності, і вона не здатний зрозуміти хто вона... І немов "маринований" або "засолений" її смак до життя змінений. І зрозуміти якими якостями виживання володіє, майже незбагненно, тоді на допомогу приходять страждання як уже знайомий досвід ведуть людину до формування нових навичок виживання.
4. Змінити властивості "призупиненої" людини майже не можливо: її важко стати іншою "собою", еластичною і гнучкою, трансформуватися під дією сил життя; власні стереотипи і архаїчні установки в швидкоплинно мінливому світі неминуче приводять її до невдач, відчаю. І, як наслідок, повного розчарування. Винні при цьому будуть всі.
5. Ми самі себе часто консервуємо, не даючи усвідомити собі нових відчуттів, не освоюючи нові умови життя. У цьому мінливому і не постійному світі інформаційного потоку, який вже ніколи не буде правильним, а буде різним, неймовірно різним, напевно краще йти шляхом поетапної еволюції ніж бути законсервованим, але не здатним жити.
Раніше інший психолог розповіла, що робити, якщо дитина не хоче їсти. За словами експерта, не треба обіцяти дитині нагороду за з'їдене, так як це шкідливо позначається на її характері.
Тим часом в Україні новий спалах кору. Тепер під ударом Харків:
Головні теми