Як шкільний психолог перетворилася в рятівницю для майбутніх і нинішніх мам

Тамара Андрєєва – перинатальний психолог і доула – сертифікований помічник під час пологів. Вона професійно розбирається в усьому, що стосується вагітності і перших 3-х років життя дитини. Таких фахівців вузи і технікуми, звичайно, не готують: професії "перинатальний психолог" офіційно в країні взагалі не існує. Тамара пропрацювала звичайним психологом цілих 14 років (в школі і пологовому будинку), поки не знайшла свою нішу в бізнесі.

"До того часу робота за наймом замучила остаточно: заповнення папірців займало більшу частину робочого дня, а на власне роботу психолога часу і сил не залишалося, – зізнається вона. – Раптом зрозуміла, що втрачаю кваліфікацію від цієї видимості роботи". Але ж якщо у психолога день не задався, він виснажений морально, а в поганому настрої тямущої консультації не проведеш, краще вже заняття перенести. І коли народилася друга дитина, вона зважилася на приватну практику. Ще пару років не палила мости зі школою, виходячи туди на кілька годин в тиждень. Але коли до неї почали приходити діти і батьки з усього району, зі штатом і окладом розпрощалася .

СТАРТОВИЙ КАПІТАЛ

Перш за все знадобилися ресурси на навчання . Тамара поставила перед собою мету – перейти з дитячої психології в перинатальну ( вивчає обставини і закономірності розвитку людини на ранніх етапах і їх вплив на все її подальше життя ) . А це – курси , семінари , майстер – класи для підвищення кваліфікації , багато нової літератури .

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Продовжувати дитячу тему не могла: дуже давно в ній варилася, не вистачало простору для розвитку. До того ж другий мій малюк народився недоношеним, пройшов через реанімацію, і я на собі відчула, як важлива психологічна підтримка початківцям мамам з крихітками на руках", - згадує вона. На саморозвиток пішов майже рік: весь цей час Тамара консультувала безкоштовно, щоб впевненіше почуватися в професії і заробити репутацію (до речі, вона і зараз безоплатно допомагає жінкам, у яких немає фінансової можливості сплатити консультації, а це в середньому 300 грн). Щоб дозволити собі такий ривок, звичайно, потрібна була фінансова подушка, а потім – гроші на оренду приміщення.

ІСТОРІЯ УСПІХУ В ЦИФРАХ

За останні 5 років Тамара підготувала до пологів більше 3000 пар. Переходячи на свій хліб, вона витратила близько 10 тис. грн – на навчання новому і первинні витрати з облаштування офісу-гніздечка. Тепер годину консультації доули коштує 300 грн, а в місяць вдається заробити 5-10 тис. грн в залежності від навантаження, яке вона бере на себе на свій розсуд (але ж тільки оренда приміщення в столиці обходиться мінімум в 3000 грн на місяць). Смішно згадувати, що в школі її останній оклад дорівнював 935 грн (у 2009-му), притому що була вислуга 9 років і солідна кваліфікаційна категорія. Робочий час, правда, ненормований: "На пологи, буває, піднімають мене в 3-4 ранку, – наводить приклад вона. – Але після того, як відпрацюю 20 годин поспіль, можу собі влаштувати дня три заслуженого відпочинку".

НАЙВАЖЧЕ

Дуже непросто було взяти на себе відповідальність за все форс-мажори і труднощі, без яких неможливий бізнес, визнається Тамара Андрієва. "Особливо змушувала нервувати оренда: чи зможеш покрити її вартість, чи вдало вибрано місце, що робити з прорваною батареєю, – пояснює вона. – Раптово довелося навчитися вирішувати багато проблем відразу, стати багатофункціональною: і клієнтами займатися, і лампочки вкручувати, і закупівлі організовувати". Не маючи можливості витрачатися на помічника, Тамара освоювала кілька професій одночасно: сама займалася рекламою своїх послуг і просуванням в соцмережах, особисто розносила листівки-флаєри по пологових будинках, пробувала організовувати різні курси. "Зараз ця багатогранність на користь: розвиває, дає поживу мозку, але спочатку складності дуже лякали, – ділиться пережитим вона. – І тільки шляхом проб і помилок вдалося зрозуміти, на чому можна заробити, а що безперспективно. Так, довелося закинути дитячі заняття для мам з дітками від півроку до 3-х років: виявилося, маленькі дітки дуже часто хворіють і пропускають заняття, а оплату оренди ніхто не відміняв ". Зрештою психолог зупинилася на курсах для вагітних і батьків: вони реально припали до душі і до того ж приносили стабільний прибуток.

В ЖИТТІ СТАЛО БІЛЬШЕ ПОЗИТИВУ

Головним своїм досягненням в результаті змін в кар'єрі Тамара Андрієва вважає те, що тепер набагато більше проводить часу з сім'єю, яка стала явно міцніше. "Коли працювала в школі, найбільше страждали близькі, адже я їх майже не бачила. А тепер можу перенести або скасувати заняття, якщо дуже потрібно, або скласти графік так, щоб був вихідний серед тижня, – каже вона. – Психологу дуже важко допомагати клієнтам, якщо він сам не на підйомі, а якщо наповнився енергією, дуже легко ділитися своєю гармонією і любов'ю, люди приймають позитив". Раніше підйомів в роботі не вистачало: "Пам'ятаю, в школі, на додачу до всього, мене навантажували ще додатковими заняттями. Психолога система освіти сприймає, мабуть, як різнопланового фахівця, який спокійно може замінювати вчителя з музики або фізкультури, – згадує недавню роботу Андрєєва. - Особисто я викладала таким чином і предмет "Мій Київ", і малювання, і інформатику, навіть лаборантом на уроках фізики була – експлуатували як могли! Я знаю школи, де психологи виконували функції секретарів: набирали тексти, розпечатували, возили документи в РУО" . Але цей сумний і неживий, за висловом Тамари, стан залишився десь в звітах і журналах, тепер позитиву в її роботі з надлишком. Вона черпає його від вагітних, що світяться в передчутті дива,маленьких діток на руках у люблячих мам. Спілкування з такими життєрадісними людьми – як безперервне свято, і навіть не віриться, що колись робота приносила одні неприємні сюрпризи.

ПОРАДИ НОВАЧКАМ

"Якби бізнес заварювався сьогодні, а не 7 років тому, почала б з того, що знімала б приміщення або куточок погодинно. Тоді хотілося, щоб це був тільки мій офіс, мій килимок і картинка на стіні, щоб було максимально комфортно. А на насправді перший час найважливіше спробувати свої сили так, щоб було найменш тривожно, навіть якщо на чиїйсь території, – пояснює Тамара. – А для психологічного комфорту потрібно просто кооперуватися з людьми, схожими з тобою емоційно". Новачкам вона радила б обирати офіс в першу чергу так, щоб був ближче до дому (чим менше часу в дорозі на роботу, тим більше на сім'ю і себе) і обов'язково зі зручною транспортною розв'язкою. Пройшовши всі "мідні труби", Тамара робить висновок: не варто тоді економити на помічнику, який займався б розкручуванням бізнесу, робив все макети і флаєри: час, витрачений на освоєння прикладних професій, правильніше було б витратити на саморозвиток як фахівця і заробити в результаті більше грошей, в тому числі і на оплату допомоги в розробці іміджу та піарі.