Як подружитися з вчителями та допомогти дітям полюбити уроки – поради психологів і педагогів

Ще на етапі вибору навчального закладу для дитини багато батьків дотримуються правила "шукайте не школу, а вчителя". Але іноді відносини учня з класним керівником або вчителями-предметниками так і не складаються. А батьки замість того, щоб шукати варіант плідної співпраці, вибирають інші лінії поведінки. Причому лінії ці кардинально відрізняються, і з крайності "нехай сам розбирається" або "всіх порву за дитину" починають підлещуватися перед учителем. У першому випадку батьки намагаються по мінімуму контактувати з учителем/класом, а в другому – нав'язати дитині особливу увагу (що може спричинити додаткові проблеми в класі). Про те, як правильно будувати відносини з учителем, нам розповіли психолог Дарина Покальчук та Світлана Парщикова, а також вчителі столичних шкіл Ольга Доценко і Тетяна Семенчук.

ЗАПОВІДІ: НЕ КРИТИКУЙТЕ І НЕ ВІДШТОВХУЙТЕ ДОПОМОГУ

Перша порада, яку дають психологи і самі вчителі батькам , – постаратися подружитися з учителем і цікавитися ним як людиною .

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

" Навіть елементраний щирий інтерес до викладача , доброзичливе ставлення і пропозиція допомоги залишить про вас , як про батька , приємне враження , – каже психолог Світлана Парщикова . – При цьому , природно , вчитель відразу ж не нагрузить вас всім , що у нього накопичилося . Але , можливо , колись і звернеться . Можна також дізнатися , чим учитель цікавиться . Дуже важливо : не критикуйте його і не обговорюйте – ні при дітях , ні при інших батьках " .

У батьків , втім , різні погляди на таку пораду – так , деякі вважають , що такий спосіб дружити аж надто скидається на підлабузництво .

"Не розумію , чому я повинна проявляти зайву послужливість . На мій погляд , досить спокійних і рівних ділових відносин " , – говорить мама київського школяра Оксана Лисенко .

Варто ходити на збори і підтримувати контакт з учителем.

КОМІТЕТ.Деякі батьки вважають , що кращий спосіб налагодити відносини – бути в батьківському комітеті . Але вчителі з таким підходом не згодні.

" Багато разів були образи від батьків з комітету , що до дитини немає особливого ставлення , – каже вчитель з Києва Тетяна Семенчук . – Доводиться пояснювати суть участі в батьківському комітеті : вона передбачає покупку зошитів , пластиліну , замовлення екскурсій і т.д. , а не особливе ставлення " .

А ось батьківські збори – справа інша , і психологи рекомендують не нехтувати ними з самого першого класу .

" Ви будете в курсі того, що відбувається , відразу зможете обговорити проблему , якщо вона з'явилася . А вчитель буде бачити , що ви не байдужі до життя школи і дитини в ній , – каже Дарина Покальчук . – Але головне не оцінювати або звинувачувати вчителя , а обмінюватися думками щодо інтересів дитини . Якщо ваш малюк " заслужений шибеник класу " – вмійте припинити спроби інших батьків висловити негативну думку на його рахунок " .

Але і на цю пораду у багатьох батьків знайшлося своє трактування : за їхніми словами , велика частина часу на зборах присвячена фінансових питанням .

" Але про гроші вам все одно розкажуть і сто раз нагадають . А ось встановити контакт з учителем інших способів , крім як зборів , не так і багато " , – каже Тетяна Семенчук .

РУКА НА ПУЛЬСІ УРОКУ

Незважаючи на те , що слово " підлаштовуватися " багатьма сприймається негативно , без цього інколи не обійтися , адже учнів в класі багато , а вчитель – один . А значить , треба знаходити компроміс – особливо якщо мова про те , як вести себе на заняттях .

"Батько може за типом темпераменту вчителя пояснити дитині, як йому відповідати на уроках, – кажуть психологи. – Якщо вчитель педант, то все повинно бути впорядковано: відповідь за планом (може бути, навіть прописана), чітка, з мінімумом міркувань, а теми в зошитах – розбиті на підтеми, абзаци тощо Якщо вчитель сам по собі швидкий – йому важливо вміння відповідати швидко і по суті. Якщо учень не може цього робити, потрібно відразу почати говорити "зараз я сформулюю" – інакше є ймовірність, що учитель посадить з двійкою. Найпростіше з емоційними і творчими вчителями – відповідь може бути не настільки чіткою і швидкою, а вступне слово і роздуми будуть тільки плюсом".

Є у психологів ще одна порада щодо грамотної співпраці , коли дитина має гіпо- або гіпердинамічний синдром ( занадто повільний або занадто живий ) . " Дві шибайголови на клас витримати складно , а коли їх перебір – є ймовірність , що саме ваш непосида виявиться тим , чиє переведення в іншу школу / клас учитель лобіюватиме . Щоб цього не сталося , потрібно бути в контакті з викладачем .

" Я б порадила прийти до вчителя , пояснити ситуацію , попросити поради і запевнити , що ви будете виконувати його поради ( бажано , втім , їх дійсно виконувати ) , – говорить Дарина Покальчук . – Через тиждень-два потрібно прийти знову і поцікавитися , чи є зрушення , і знову попросити рекомендацій , потім знову . Швидше за все , вчитель несвідомо почне краще ставитися до дитини . Це може змінити ставлення учня до школи , і вчитель повірить в свій успіх як експерта " .

ПРИСЛУХАЙТЕСЬ ДО ВЧИТЕЛЯ. "На жаль , бувають ситуації , коли з учнем впоратися в школі дійсно не можуть , – каже київський учитель Ольга Доценко . – Учитель і завуч хором стверджують , що у дитини є проблеми . Батьки в цей час гостро реагують на критику і все заперечують . Але варто прислухатися до таких дзвіночків і зводити учня хоча б до шкільного психолога . Можливо , дитина і не гіпердинамічна – їй всього лише потрібна допомога фахівця " .