Ганна Ковпак
Редакторка "Треба ухвалити рішення" – фраза, яка хоч раз хвилювала кожного. Чи то вибір університету, чи місця відпочинку або чаю в супермаркеті. Щодня люди ухвалюють безліч рішень. І щодня саме на це впливають механізми, які закладені у нашому мозку. Які механізми при цьому працюють і як навчитися ними користуватися, розповіла Сьогодні.Lifestyle психолог з транзактного аналізу Тетяна Ловчінська.
Почати варто з однієї з найважливіших концепцій на стику психології та поведінкової економіки, за яку в 2002 році Даніель Канеман отримав Нобелівську премію в галузі економіки. Суть її полягає в тому, що у нас в мозку є дві системи, паралельні одна одній – раціональна і автоматична.
1. Раціональна система – ця система відповідає за зважені рішення
Сам Канеман називає її "повільною", адже саме вона спрацьовує, коли ми шукаємо спосіб вирішення складної проблеми: ми аналізуємо інформацію, пов'язуємо її з нашим попереднім досвідом, продумуємо кілька варіантів рішень, оцінюємо їх і вибираємо один варіант. Ця система стимулює нас вести себе найкращим чином. Але, водночас, її ресурси обмежені, насамперед, лімітами оперативної пам'яті.
2. Автоматична система – вона відповідає за неусвідомлені вчинки, які ми здійснюємо щодня практично автоматично
Даніель Канеман називає цю систему "швидкою". Саме вона дозволяє нам не усвідомлювати кожен найменший порух. Автоматична система може зменшувати навантаження на раціональну декількома способами.
- Перше – це виконання добре відомих нам дій "на автоматі", наприклад, закрити двері або ступити на ескалатор і не впасти.
- Друге – складніші завдання, які ми виконували безліч разів і тепер нам не потрібно свідомість, щоб контролювати процес.
Щодо ухвалення рішень то, як можна було здогадатися, ця система вибирає найпростіші способи, відкидаючи "зайву" інформацію, але при цьому створюючи "сліпі" зони.
Наш мозок діє з позицій економії ресурсів і може вмикати автоматичну систему для ухвалення важливих рішень. Це призводить до спрощення та ігнорування частини даних, а отже – до потенційного ухвалення поганих рішень. Чого нам би, звичайно, хотілося уникнути.
Які механізми впливають на прийняття рiшення:
Механізм асоціацій
Його ще називають механізм активації спогадів. Щоб пояснити, як це впливає на ухвалення нами рішень, наведу приклад дослідження. Так, в одному експерименті добровольців поділили на пари для гри, в якій кожен може вибрати стратегію співпраці або индивидуалистическую. Коли гру називали "Громадянська ініціатива", то 2/3 добровольців вибирали стратегію співпраці. А назва "Вовки з Уолл-стріт" вплинуло на те, що 2/3 піддослідних були за индивидуалістичну стратегію. Чому? Та тому, що слова запускали набір асоціацій, які й вплинули на вибір.
Як же навчитися користуватися даними механізмом? Можна створювати свої ланцюжки асоціацій, які будуть налаштовувати вас на більш творчу і продуктивнійшу роботу. Наприклад, ставити на заставку комп'ютера надихаючу фотографію природи або включати улюблену пісню, щоб зарядитися енергією. Також не зайвим буде розвивати самоспостереження і відзначати, коли випадкові асоціації впливають на ваше рішення і потім приймати його усвідомленіше.
Механізм втоми від прийняття рішень
Уявіть, що ви щодня прокидаєтеся з чашкою, повністю наповненій водою – це ваш ресурс на ухвалення рішень. За день ви приймаєте десятки якщо не сотні різних рішень, відпиваючи по ковтку зі своєї чашки. Як думаєте, наскільки хорошими будуть рішення, ухвалені наприкінці дня?
Вплив втоми від ухвалення рішень на роботі є доволі значимим. В експерименті, який провів психолог Шай Данзігер і його колеги з університету Тель-Авіва, були проаналізовані тисячі рішень, які приймали судді на слуханнях щодо умовно-дострокового звільнення. Цікавим виявився той факт, що якщо справу розглядали після перерви, коли судді відпочили і відновили сили, то ймовірність позитивних рішень була 65%. Але коли час наближався до кінця робочого дня, шанси на умовно-дострокове звільнення наближалися до нуля, незважаючи на всі аргументи "за". І таке повторювалося щоразу.
Як же навчитися користуватися даними механізмом? Ми краще використовуємо свої ментальні ресурси, коли у нас є час на підзарядку і осмислення інформації, а не тоді, коли біжимо з однієї зустрічі на іншу, паралельно роблячи кілька дзвінків. Візьміть собі за правило робити невеликі піт-стопи, як на Формулі 1.
Піт-стоп – це не марна витрата часу, а важлива частина успішних та добре спланованих перегонів під назвою життя.
Механізм упередженості поточного моменту
Більшість завдань, які ми уникаємо, обіцяють такі результати, як хороші взаємини, успіх в роботі або особистісне благополуччя, але у перспективі, а ось зусилля нам потрібно прикладати прямо зараз. Тому нам буває важко зайнятися спортом, почати вчити іноземну мову або розпочати великий проєкт. Ухвалюючи такі рішення, наша автоматична система вибирає задоволення тепер, а не результат потім.
Як же навчитися користуватися даними механізмом? Варто змінити баланс сил. Без контролю можна автоматично переоцінювати одномоментні недоліки прикладання зусиль і недооцінювати переваги майбутніх результатів. Тому варто зробити так, щоб переваги здавалися великими за зусилля.
А також не буде зайвим заохочувати себе за виконання невеликих етапів і "святкування" прогресу. Наприклад, якщо ви любите кататися на велосипеді, зробіть це після виконання завдання, яке ви довго відкладали. Можна також встановити додаток на телефон для відстеження кількості виконаних вправ і, досягнувши наміченої кількості, заохотити себе новим тренувальним костюмом.
Механізм автоматичної системи
Щоб ухвалювати правильні рішення, важливо навчитися бачити ознаки того, що автоматична система бере гору. Можна перерахувати такі фрази-маркери: "Очевидно, що це правильно чи неправильно ...", "Недавно я чув ..., тому ...", "Усі згодні", "Я це розумію, тому мені це подобається", "Давайте будемо робити то, що знаємо","Є тільки один варіант".
Всі ці фрази свідчать про узагальнення. Коли ми мислимо більше стереотипами і шаблонами, це може бути досить ефективним для ухвалення швидких простих рішень. Але от коли справа стосується чогось значущого, краще звернутися до раціональної системи.
Як же навчитися користуватися даними механізмом? Варто розвивати усвідомленість. Зважайте на такі фрази у своїй промові. Коли це призволить не до найкращого вибору, зупиняйте себе і спробуйте подивитися на ситуацію з різних точок зору, проаналізувати факти і обрати оптимальне для вас рішення.
Механізм визначеності
Щоб зрозуміти цей механізм, я попрошу вас зробити свій вибір: можливість відразу отримати 30 доларів або ймовірність в 80% отримати 45 доларів, але при 20% можливості не одержати нічого. Ухвалили своє рішення? Другий варіант об'єктивно вигідніший, адже може в середньому принести 36 доларів прибутку. Але, якщо ви вибрали перший варіант, ви не самотні в своєму виборі. Адже навіть приказка є така "краще синиця в руках, ніж журавель у небі". Вченим такий феномен відомий під назвою "ефект визначеності".
Це не виключає того, що нам подобається невизначеність. Наприклад, люди з захопленням зачитуються детективними історіями або переглядають напружений триллер з непередбачуваною розв'язкою. Ось тільки річ у тім, що через певний час розкривається це невідоме, а фінальний результат не вплине на наше життя і добробут.
Як же навчитися користуватися цим механізмом? Саме цей приклад із книгами і фільмами підказує, як розсіяти стрес від невизначеності. Чим більше ми обмежуємо невпевненість, тим легше нашому мозку приймати рішення і залишатися стресостійким. Варто подумати про те, що ми точно знаємо, продумати можливі варіанти розвитку подій тих ситуацій, в яких ми не впевнені, і тоді визначитися зі своїм рішенням.
Підводячи підсумки, хочу зробити акцент на тому, щоб використовувати механізми мозку при прийнятті рішень, важливо виробити звичку усвідомлювати й аналізувати те, що відбувається, перетворюючи це на свою перевагу. І тоді Ваші рішення будуть працювати на вас, підсумувала психолог.
Що таке повільне життя та що про це думають психологи – дивіться відео:
Тим часом ми з'ясували, чому важливо дозволяти собі робити те, що хочеш.
Головні теми