Цього року участь у ЗНО з української мови та літератури, яке для школярів одночасно було і державною підсумковою атестацією (випускним шкільних іспитом), взяли 275 тис. українців. У підсумку, за інформацією Українського центру оцінювання якості освіти, не склали тестування 23 тисячі учасників (8,4% від загальної кількості). "З хорошого в цьому році можна відзначити рекордну явку: не прийшли тільки 12 тис. із зареєструваних (287 тис.). А також те, що всі роботи були перевірені, розпізнані та ідентифіковані, не зафіксовано витоку інформації та корупційних дій. Але інші показники залишають бажати кращого. Крім досить великої кількості тих, хто не склав, ще 354 роботи були анульовані через порушення з боку учнів (шпаргалки, гаджети і т. Д.). Але головне – рівень показаних знань гірше, ніж у минулому році. Адже максимальну кількість балів цього року набрали менше учасників ЗНО, ніж у минулому, та й хороших показників теж було менше. ДПА на високому рівні написали 11% учасників, на достатньому – 29%, на середньому – 41% і на початковому – 19%", – говорить директор УЦОЯО Ігор Лікарчук. За його словами, найбільшими пробілами випускників-абітурієнтів було те, що учасники не вміють письмово висловлювати свої думки (20% не написали жодного слова). Ще одним мінусом було те, що висловлювання не було пов'язано з запропонованою темою. Так, при темою "Чи варто людині прислухатися до думки оточуючих про неї", у Вінницькому регіоні кожен третій писав висловлювання за твором Панаса Мирного "Хіба ревуть волі, як ясла повні", – розповів Лікарчук.
ГЕОГРАФІЯ. Відзначають в УЦОЯО і те, що змінилася географія успішних абітурієнтів. У цьому році було вісім осіб, які набрали 200 балів за базовим і поглибленим рівнем тестування. Серед них четверо – учні сільських шкіл і стільки ж міських жителів. Це в Центрі відзначають як досягнення, так як прийнято вважати, що в сільських школах рівень знань поступається міським.
ШКОЛИ ТЕЖ ВИСТАВЛЯТЬ ДВІЙКИ. У разі нездачі ЗНО учень не отримає сертифікат і втрачає шанс здавати решту ЗНО, потрібних для вступу, і взагалі стати студентом вузу цього року. Шанс реабілітуватися є тільки у тих, хто не згоден з результатами ЗНО ДПА з української мови та літератури і подав апеляцію. "Зараз їх подано 2600", – повідомили "Сегодня" в УЦОЯО.
У школах пояснили, що піти від поганої оцінки в атестаті не вийде. "За певною шкалою їх бали переведуть у шкільні оцінки і саме вони будуть вписані в додаток атестата. Єдиний шанс у таких випускників – складати ЗНО з цих дисциплін у наступному році, і тоді вузами враховуватися буде саме той бал", – пояснюють вчителя.
НЕ СКЛАВ ЗНО? ВЧИСЯ У ПТУ АБО КОЛЕДЖІ
Без результатів тестування з української мови та літератури неможливо вступити до жодного українського вишу. Так, випускникам потрібно шукати інші способи продовження навчання. Варіантів не так вже й багато.
КОЛЕДЖ ПРИ ВНЗ. Найвигідніший – вступити до коледжу при вузі з подальшим надходженням туди ж. Він хороший тим, що втрачається мінімум часу, та й ЗНО здавати, швидше за все, більше не доведеться, оскільки в такі вузи приймають по внутрішніх іспитів. "Ви приносите нам свідоцтво про базову середню освіту (атестат про закінчення 9 класів) і поступаєте в коледж за нашим внутрішнім іспитом. Обов'язково здаєте українську мову та літературу, а інші предмети залежно від спеціальності. Звичайно, в такому випадку вчитися треба на рік більше, ніж тим, хто вступає з повною середньою освітою. Однак після закінчення коледжу ви зможете продовжити здобуття освіти в університеті "КРОК", надходячи по внутрішніх іспитів", – розповіли в Коледжі економіки, права та інформаційних технологій.
НЕ ПРИ ІНСТИТУТІ. Другий варіант – отримання спеціальності в коледжі (чи при вузі) з надією на подальший вступ в бажаний навчальний заклад на будь-яку спеціальність (знову за результатами ЗНО). За часом навчання, звичайно, може розтягнутися, так як не всі вузи готові взяти студента коледжу на курс вище першого (особливо якщо отримана спеціальність в корені відрізняється від тієї, яку здобувають у вузі), зате студент зможе вже підшукувати собі роботу і розглядати навчання на заочному відділенні. Але і вступ на денне відділення не виключається. Як кажуть у приймальних комісіях, навчання в коледжі дозволяє позбутися прогалин у знаннях, через які був провалений перший тест ЗНО, і у випускника з'являється реальний шанс на продовження освіти в інституті чи університеті. Цей варіант поганий тим, що гризти граніт науки доведеться довше і, відповідно, коштуватиме це буде дорожче.
ПТУ ТА ЛІЦЕЇ. Ще один варіант, куди можуть піти ті, хто не здав ЗНО з української, – продовжити навчання в ПТУ або профліцеї. Він хороший тим, що тут більший шанс, ніж в коледжі, потрапити на бюджет, та й взагалі навчання частіше дешевше, ніж в інших навчальних закладах. В плюсах і те, що робітничі спеціальності дуже затребувані не тільки в країні, але й за її межами. "Білих комірців" зараз перебір, і багато хто потрапляє під скорочення кадрів, коли компанія утискає штат. З робочими спеціальностями ситуація йде більш оптимістично, і вакансій істотно більше", – резюмували фахівці порталу rabota.ua.
УРОКИ, КУРСИ І НАВЧАННЯ
У тих, хто все ж з різних причин не готовий вступити в ліцеї/ПТУ або коледжі (в деяких навчальних закладах це коштує грошей), залишається один сценарій – весь майбутній рік вивчати українську мову та літературу самостійно, на курсах або з допомогою репетиторів. "Я буду вчити з нуля, так як не усвідомлював всієї серйозності тестування. Я вже уявляв себе студентом КПІ. Тільки зараз розумію, як помилявся, що ставився до вступу недостатньо серйозно. Самостійно збираюся вчити програму 5-6-го класів, а потім, скоріше всього, піду на курси або до репетитора", – говорить Максим Бєляєв.
Відвідувати курси вийде дешевше (600-1500 грн в різних містах), ніж приватні уроки (від 50 до 250 грн за заняття), але останні більш ефективні. "У групових курсах, як не крути, можна "засунути" тему, виправдовуючи себе, що додому прийдеш і відразу ж усе з нуля вивчиш. Тому потрібно бути або дуже відповідальним і уважним, або займатися з репетитором, який не дасть спуску", – розповіла Вікторія Буданова, студентка Львівської політехніки, яка готувалася до вступу на курсах.
Головні теми