Ганна Ковпак
Редакторка Бути щасливою мамою можна, головне – знайти той баланс, який допоможе всім членам сім'ї бути задоволеними. Сегодня.Lifestyle розпитали відомих жінок, що для них означає материнство і як, незважаючи на всі клопоти, залишатися щасливою мамою.
Які риси зіркові мами помічають у своїх дочок – дивіться відео:
Героїнями нашої спецрубрики Happy mama вже стали дизайнер Олена Бурба, керівник ресторанів "Сім'ї Діми Борисова" Олена Борисова, екс-продюсер "Орла і решки" і співзасновник мережі шкіл Наташа Шталтовна та начальник відділу креативу і контенту в ЦУМ Маруся Коваль.
Сьогодні про материнство розповіла письменниця і мама дівчинки Тоні – Ірина Говоруха.
Іро, як і коли ви зрозуміли, що хочете дитину?
У моїй родині не було прийнято поспішати заміж і тим паче поспішати з дітьми. Батьки одружилися у 26 років, коли їхні однолітки вже вели дітей до першого класу. Тітка вийшла заміж у сорок. Дід одружився у сорок два. І це за радянських часів, коли більшість бігли до РАЦСу на другий день після випускного.
Мама, за що я їй дуже вдячна, завжди просила не поспішати з дітьми.
По-перше, це має бути усвідомлений крок, а не "так вийшло", по-друге, діти – величезна відповідальність і подібний стан назавжди.
Тому ближче до сорока років, коли вже накопичили з чоловіком досвід і мудрість, реалізувалися в професії, влаштували побут, зміцнили рубежі і об'їздили світ, почала гостро відчувати свою готовність до материнства. Адже прийшло розуміння багатьох сенсів і стала зрозумілою власна місія. Саме в цей час і народилася наша Тоня.
Як ваша кар'єра впливає на материнство і чи допомагають вам професійні якості і навички в батьківстві?
Радше материнство впливає на кар'єру. Я стала більше писати про дітей, про їхні потреби, переживання. Радощі та болі. У мені відкрилася величезна любов до всіх малюків. Крім того, навчилася все робити швидко. Швидко думати і висловлювати свої думки. Швидко їсти, пити, приймати душ. Робити замітки перед сном. Займатися спортом, коли дитина спить. Я стала більш організованою. Зібраною. Мобільною.
Чи виникає у вас почуття провини, яке накриває багатьох працюючих мам у зв'язку з тим, що вони змушені жертвувати часом з дітьми заради кар'єри?
Почуття провини немає. Я віддаю дитині рівно стільки часу, скільки можу. І це дуже якісно проведений час. Ми ліпимо, співаємо, малюємо, читаємо, будуємо будинки з покривал, сортуємо макарони, зводимо вежі. Ми постійно спілкуємося, пустуємо, регочемо. У будні розлучаємося лише на шість годин, а потім мама повністю в її владі.
Виходить, нам вдалося знайти баланс і ту "золоту середину", коли всі задоволені.
Я залишилася в професії, а маля росте здоровою і допитливою. Вечорами ми граємо всією сім'єю у фанти, лото, катаємо Тоню у покривалі і будуємо замки для принцес.
Чи вважаєте ви, що робота – це один із способів відновлення материнських ресурсів?
Якщо тільки улюблена робота. Найперше для відновлення – це відпочинок. Сон, можливість побути наодинці, прогулятися, випити кави. Змінити обстановку, сходити на масаж або на шопінг. У кожної жінки свій релакс.
Головне, не геройствувати і не намагатися осягнути неосяжне. Або не доводити всім і вся, що я й з дитиною, і в'яжу на продаж кардигани, і печу ватрушки, і вдома все сяє.
Насправді поєднати роботу і материнство мегаскладно. Якщо немає помічників, приміром бабусь і нянь, то краще навіть не починати і не рвати жили, а віддати три роки своєму малюкові цілком і повністю. Інакше можна серйозно надірватися. Безперервно вставати вночі, справлятися з коліками, застудами, капризами, перебувати в дні бабака, а потім знаходити час для своїх креслень, проектів або івентів – загрожує швидким нервовим зривом.
Мені тут пощастило. Ми змогли дозволити собі няню, і в той час, який вона проводить з малям, я займаюся творчістю. Нехай це 5-6 годин у день, але вони мене реально рятують.
Ви вважаєте себе щасливою мамою? І як досягти цього стану тим, у кого відбулося "вигорання"?
Так, я щаслива мама, але у мене теж періодично трапляються вигорання. Час від часу настає точка неповернення, коли здається все! Я так більше не можу. Адже нормально не сплю вже півтора року, і це дуже позначається на зовнішності і нервовій системі. У подібні "моменти напруження" ми з чоловіком залишаємо всі справи і біжимо в кіно. Або в якесь затишне місце пообідати.
Бути мамою – це колосальна праця.
Вона вимагає величезної витримки, терпіння, мудрості, розсудливості і запасу внутрішніх сил. Немає нічого складнішого і прекраснішого за материнство.
Читайте також інтерв'ю з Лерою Бородіною про принципи виховання, гендерну нерівність і улюблені книги .
Головні теми