Головна Сьогодні

Що змушує нас відчувати провину і сором: відповідь психолога Михайла Лабковського

Орієнтуйтеся тільки на себе, вирішуйте самі, маєте рацію чи ні

Перші люди, які формують в нас почуття провини і сорому, – наші батьки. "Ти мене зовсім не любиш! Ти мене в могилу зведеш!" – раз у раз чуємо ми з самого дитинства. Своїм "згадаєш ще, коли мене не стане, ось соромно-то буде" вони намагаються змусити дитину робити те, що самі вважають правильним.

Про це розповів психолог Михайло Лабковський.

Він також пояснив, що змушує нас відчувати провину і сором, чому на душі буває важко, звідки це почуття береться і як з цим жити.

Дитина виростає, а батьки все так само грають на її почутті провини: "Ти зовсім про мене не дбаєш!", "Я так страждаю від самотності ...", "Мені і стакан води-то подати нікому..." Такою поведінкою дорослої людини примушують жити з батьками або приділяти їм весь вільний час, нехтуючи власними інтересами і особистим життям. І це працює, але тільки у невпевнених у собі людей, які бояться своїх переживань – наприклад, що їм дійсно буде соромно і вони собі цього не пробачать. Батьки знаходять їх слабкі місця і активно на них тиснуть.

Начебто, доросла людина повинна розуміти, що це маніпуляції, проте багатьом дійсно кожен раз стає страшно: батьків і правда одного разу не стане, і вже нічого не можна буде виправити.

Але кожен з нас має повне право жити по-своєму і не відчувати провини за це. Чому ж у одних це виходить, а в інших – ні?

За себе і за того хлопця

Вся справа в самооцінці. Якщо вона висока, людина сама себе вважає хорошою, а думка інших з цього приводу її не цікавить. Вона хороша, і те, що вона робить, правильно. Зробивши щось умовно погане, вона вибачиться, виправить ситуацію і вже, звичайно, не допустить, щоб у неї оселилося почуття провини. Вона не "мазохіст", і неприємні переживання їй ні до чого.

А ось якщо самооцінка низька, людина сама себе вважає не дуже хорошою, не надто собою задоволена. Більш того, її цікавить думка суспільства – вона замінює їй ставлення до себе. Свої дії вона постійно ставить під сумнів. Вона не розуміє, добре вчинила чи ні, чи не скривдила ненароком іншого. А раптом наслідки її дій змушують інших страждати? Думати про це нестерпно.

Така людина живе з почуттями провини і сорому. Причому сорому не тільки за себе, але і за країну, за народ, за співвітчизників за кордоном, за родичів, за дитину, за пасажирів, які не поступаються один одному місце в громадському транспорті.

Питається, чому одним "щастить" з самооцінкою, а іншим ні? Причина низької самооцінки в тому, що дитину постійно критикують, пригнічують, принижують, ображають, не зважають на неї. Все це – важелі управління маленькою людиною. Говорячи: "Як тобі не соромно? Ти хоч розумієш, як винен? Що ж ти накоїв!" – батьки змушують дитину відчувати провину і сором, змушують підкорятися, волаючи до цих її емоцій.

"Школа і вулиця" теж нерідко підливають масла у вогонь, але починається все, звичайно, в сім'ї.

Про Кудеяра-розбійника і Папу Римського

Чому це так страшно? Тому що почуття провини і сорому означають жорстке неприйняття людиною самого себе, іноді навіть ненависть до себе.

Якщо вам здається, що у вас там не "об'єктивні" причини для такого ставлення до себе, згадайте наступний приклад. Бенедикт XVI в юності служив в Гітлерюгенді, але це не завадило йому стати Папою Римським. Так, у нього було таке минуле, але він з собою домовився. Можливо, сказав собі: я був підлітком, багато чого не розумів. Потім виріс, усвідомив. І сотні мільярдів людей йому поклонялися, вважали святим. Правда, від престолу він врешті-решт відмовився, але, запевняю, не через почуття провини.

І в православній традиції теж є схожі приклади. Наприклад, пісня про Кудеяра-розбійника: вбив 40 осіб, потім розкаявся і став святим. Так що тільки ми визначаємо, хороші ми чи погані.

Важливо, щоб ви запам'ятали одну просту річ: коли ви відчуваєте почуття провини і сорому, це говорить тільки про те, що в цей момент ви себе не любите. А якщо вам соромно взагалі за все, що відбувається навколо, це говорить про те, що вам мало самих себе, мало свого страждання – ви хочете страждати ще й за інших, за їх "проступки".

Це ніяка не "колективна совість", а просто нелюбов до себе. Орієнтуйтеся тільки на себе, вирішуйте самі, маєте рацію чи ні, не приставайте до інших з питаннями: як я, нічого? не доставив вам клопоту? чи не занадто мене багато? чи не заважаю я вам?

Якщо вам постійно соромно й незручно, що ви, умовно, дихайте повітрям і багато місця на планеті займаєте, саме час щось з цим робити. Наприклад, піти до фахівця.

Раніше Михайло Лабковський пояснив, що таке депресія і як з нею боротися. Психолог розповів, як відрізнити депресію від втоми і поганого настрою.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися
Читайте Segodnya.ua у Google News

Новини партнерів

Популярні статті

Новини партнерів

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти