Головна Сьогодні

Психологічні прийоми як маніпулювати людьми

Одне з першочергових завдань держави – управління поведінкою людини

Професор мовознавства в Массачусетському технологічному інституті, лінгвіст, філософ, громадський діяч, автор книг і політичний аналітик Ноам Хомський склав список "10 способів маніпулювання" за допомогою засобів масової інформації, пише Корисно.про.

Але мало хто знає, що такі прийоми застосовують багато діячів, та й просто люди у великому колективі.

Відволікання уваги

Основним елементом управління суспільством є відволікання уваги людей від важливих проблем і рішень, прийнятих політичними та економічними правлячими колами, за допомогою постійного насичення інформаційного простору малозначними повідомленнями. Прийом відволікання уваги вельми істотний для того, щоб не дати громадянам можливості отримувати важливі знання в області сучасних філософських течій, передової науки, економіки, психології, нейробіології і кібернетики. Замість цього інформаційний простір наповнюється новинами спорту, шоу-бізнесу, містики і інших інформаційних складових, заснованих на реліктових людських інстинктах від еротики до жорсткої порнографії і від побутових мильних сюжетів до сумнівних способів легкої і швидкої наживи.

"... постійно відволікати увагу громадян від справжніх соціальних проблем, перемикаючи її на теми, що не мають реального значення. Домагатися того, щоб громадяни постійно були чимось зайняті і у них не залишалося часу на роздуми, з поля – у загін, як і всі інші тварини." (Н. Хомський цитата з книги "Тиха зброя для спокійних воєн").

Створювати проблеми, а потім пропонувати способи їх вирішення

Цей метод також називається "проблема-реакція-рішення". Створюється проблема, якась "ситуація", розрахована на те, щоб викликати певну реакцію серед населення з тим, щоб воно саме зажадало вжиття заходів, які необхідні правлячим колам. Наприклад, допустити розкручування спіралі насильства в містах або організувати криваві теракти для того, щоб громадяни зажадали прийняття законів про посилення заходів безпеки та проведення політики, що ущемляє громадянські свободи.

Або викликати якусь економічну, терористичну або техногенну кризу, щоб змусити людей в своїй свідомості вжити заходів щодо ліквідації її наслідків, нехай і в порушення їх соціальних прав, як "необхідне зло". Але потрібно розуміти, що кризи самі не народжуються.

Спосіб поступового застосування

Щоб домогтися прийняття будь-якого непопулярного заходу, досить впроваджувати його поступово, день за днем, рік за роком. Саме таким чином були глобально нав'язані принципово нові соціально-економічні умови (неолібералізм) в 80-х і 90-х роках минулого століття.
Зведення до мінімуму функцій держави, приватизація, невпевненість, нестабільність, масове безробіття, заробітна плата, яка вже не забезпечує гідне життя. Якби все це відбулося одночасно, то напевно привело б до революції.

Відстрочка виконання

Інший спосіб продавити непопулярне рішення полягає в тому, щоб представити його як "болюче і необхідне" і домогтися нині згоди громадян на його здійснення в майбутньому. Набагато простіше погодитися на будь-які жертви в майбутньому, ніж сьогодні.

По-перше, тому що це не відбудеться негайно. По-друге, тому, що народ в масі своїй завжди схильний плекати наївні надії на те, що "завтра все зміниться на краще" і що тих жертв, яких від нього вимагають, вдасться уникнути. Це надає громадянам більше часу для того, щоб звикнути до думки про зміни і смиренно прийняти їх, коли настане час.

Звертатися до народу як до малих дітей

У більшості пропагандистських виступів, розрахованих на широку публіку, використовуються такі доводи, персонажі, слова і інтонація, начебто мова йде про дітей шкільного віку із затримкою в розвитку або розумово неповноцінних індивідуумів.
Що більш посилено хтось намагається ввести в оману слухача, то більшою мірою він намагається використовувати інфантильні мовні звороти. Чому?

Якщо хтось звертається до людини так, як ніби їй 12 або менше років, то в силу сугестивності, у відповідь або реакції цієї людини, з певним ступенем імовірності, також буде відсутня критична оцінка, що характерно для дітей у віці 12 або менше років.
Заздалегідь наївні міркування і прописні істини закладені в політичних промовах розраховані на сприйняття широкої аудиторії, до якої вже застосовуються вище і описані надалі методи маніпулювання її свідомістю.

Робити наголос на емоції в набагато більшому ступені, ніж на роздуми

Вплив на емоції представляє з себе класичний прийом нейролінгвістичного програмування, спрямований на те, щоб заблокувати здатність людей до раціонального аналізу, а в підсумку і взагалі до здатності критичного осмислення того, що відбувається.

З іншого боку, використання емоційного фактора дозволяє відкрити двері в підсвідоме для того, щоб впроваджувати туди думки, бажання, страхи, побоювання, примусу або стійкі моделі поведінки. Заклинання про те який жорстокий тероризм, яка несправедлива влада, як страждають голодні і принижені, залишають "за кадром" справжні причини того, що відбувається. Емоції – ворог логіки.

Тримати людей в невігластві

Домагатися того, щоб люди стали нездатні розуміти прийоми і методи, використовувані для того, щоб ними управляти і підпорядковувати своїй волі. Якість освіти, що надається нижчим суспільним класам, повинно бути якомога більш убогою і посередньою з тим, щоб невігластво, яке відділяє нижчі суспільні класи від вищих, залишалося на рівні, який не зможуть подолати нижчі класи.

До цього відноситься і пропаганда "сучасного мистецтва", що представляє собою хизування посередностей, які претендують на популярність, але не здатних відобразити реальність через ті твори мистецтва, які не вимагають докладного пояснення і агітації за їх "геніальність". Ті ж, хто не визнає новоділ – оголошуються відсталими і тупими, і їхня думка широкому розголосу не підлягає.

Спонукати громадян захоплюватися посередністю

Впроваджувати в населення думку про те, що модно бути тупим, вульгарним і невихованим. Цей спосіб нерозривний з попереднім, так як все посереднє в сучасному світі з'являється у величезних кількостях в будь-яких соціальних сферах – від релігії і науки до мистецтва і політики. Скандали, жовті сторінки, чаклунство і магія, сумнівний гумор і популістичні акції – все добре для досягнення однієї мети – не допустити, щоб люди мали можливість розширити свою свідомість до безкрайніх просторів реального світу.

Посилювати почуття власної провини

Змусити людину повірити в те, що тільки вона винна у власних нещастях, які відбуваються за браком її розумових можливостей, здібностей або докладених зусиль. В результаті, замість того, щоб повстати проти економічної системи, людина починає займатися самознищенням, звинувачуючи у всьому саму себе, що викликає пригнічений стан, що приводить, в числі іншого, до бездіяльності. А без дії ні про яку революції і мови бути не може! І політики, і вчені (особливо психотерапевти), і релігійні діячі застосовують досить ефективні доктрини для досягнення ефекту самобичування пацієнтів і пастви, щоб управляти їх життєстверджуючими інтересами, спрямовуючи дії в потрібне русло.

Знати про людей більше, ніж вони самі про себе знають

Протягом останніх 50 років успіхи в розвитку науки привели до утворення дедалі зростаючого розриву між знаннями простих людей та відомостями, якими володіють і користуються панівні класи.

Завдяки біології, нейробіології і прикладної психології, "система" отримала в своє розпорядження передові знання про людину, як в області фізіології, так і психіки. Системі вдалося дізнатися про звичайну людину більше, ніж він сам про себе знає. Це означає, що в більшості випадків система має більшу владу і більшою мірою керує людьми, ніж вони самі.

Нагадаємо, одяг допомагає пройти співбесіду: як правильно підібрати гардероб.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися
Читайте Segodnya.ua у Google News
Джерело: Корисно

Новини партнерів

Популярні статті

Новини партнерів

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти