Думали, що особливості вступу до українських та закордонних ЗВО аналогічні? Ні! В університетах Європи вступна кампанія відрізняється процедурою, списком необхідних документів та терміном подачі заяви. Ми з директоркою освітньо-еміграційного центру Юлією Мартинюк, розповімо про ТОП-7 помилок абітурієнтів під час вступу до іноземних вишів.
1 – відсутній план вивчення іноземної мови
Студенти люблять відкладати вирішення питань про вступ на період 11 класу. В останній момент здогадуються, що для вступу за кордон необхідно складати офіційні мовні іспити (англійська – IELTS, TOEFL, німецька – TestDaf, французька – DELF).
Розуміти співрозмовника та вміти читати іноземною мовою, недостатньо для вступу до ЗВО. Необхідно складати офіційні мовні іспити, які приймають університети. Процес підготовки вимагає регулярності протягом декількох місяців, тож все робити в останній момент – не найкраща ідея, – зауважує директорка освітнього центру Юлія Мартинюк.
2 – незнання дедлайну подачі документів
Абітурієнти в Україні подають необхідні документи до ЗВО у липні, щоб розпочати навчання у вересні. В деяких іноземних університетах дедлайн прийому заяв у січні чи раніше. Помилково абітурієнти думають, що в Україні та за кордоном термін подачі аналогічний.
Наприклад, для вступу на бакалавріат у Францію (на 2022-2023 навчальний рік) дедлайн подачі документів був 15 грудня 2021 року. Уважно вивчайте терміни подачі документів в тій країні, куди плануєте поступати. Якщо абітурієнт пропустив офіційний дедлайн, то "донести" документ не вийде, – зауважує директорка освітнього центру Юлія Мартинюк.
3 – неаргументований вибір майбутньої професії
Інколи студенти обирають спеціальність в університеті, керуючись швидкоплинними вподобаннями, а не перспективами подальшого працевлаштування та актуальності професії через декілька років.
Через відсутність профорієнтації в українських школах, абітурієнти часто не знають про перспективні та затребувані професії, – зауважує директорка освітнього центру Юлія Мартинюк.
4 – халатне ставлення до вимог вступу
В кожної країни свої вимоги щодо завірення та легалізації українських освітніх документів. Неналежне вивчення вимог іноземних ЗВО, призведе до відмови в обробці поданої заяви абітурієнтом.
Хтось вимагає тільки апостиль диплому, хтось подвійний апостиль, а комусь необхідне засвідчення присяжним перекладачем, якого в Україні може й не бути. Ознайомтеся з вимогами, щоб вам не відмовили в опрацюванні поданої заяви, – зауважує директорка освітнього центру Юлія Мартинюк.
5 – невдало написані мотиваційний лист та резюме (CV)
Ці документи відсутні в переліку для вступу до українських університетів, але вони обов’язкові для подачі пакету документів до закордонних вишів у розвинених країнах.
Часто абітурієнти не розуміють, що писати в мотиваційному листі, на чому наголошувати та як зробити заявку більш помітною серед інших. Аналогічна проблема з резюме, яке асоціюється виключно з працевлаштуванням. Випускники шкіл не знають, як правильно сформувати інформацію в CV та чому фрази "не в шлюбі", "немає шкідливих звичок" недоречні, – зауважує директорка освітнього центру Юлія Мартинюк.
6 – неправильний аналіз фінансування навчання
Деякі абітурієнти цікавляться лише вартістю навчання, забуваючи про витрати на проживання, їжу та транспорт в країні. В Німеччині, Австрії, Фінляндії, Норвегії та Бельгії незахмарні цінники на навчання в державних закладах, але дороге життя.
Інколи вигідніше обрати платну програму, наприклад, в Польщі чи Чехії та зекономити на вартості проживання, – зауважує директорка освітнього центру Юлія Мартинюк.
7 – студенти забувають про необхідність візи
Абітурієнти з України не зможуть навчатися без студентської візи в країні, де діє безвіз. Хоча, більшість людей впевнені, що безвіз – аргумент для відсутності студентської візи. Для довгострокового навчання необхідно отримати студентську візу та оформити дозвіл на перебування в країні. У посольств серйозні вимоги щодо їхнього оформлення.
Дізнайтеся, як приєднатися до безоплатних лекцій 30 Нобелівських лауреатів.