Ліліана Григорак
Редактор Life Сьогодні 
Про них розповіла київський гід Cофія Грабовецька, яку називають "Гідом у капелюшку". Бо вона з тих, хто не піде на роботу без ексклюзивного головного убору. Нам зізналася, що в її арсеналі їх 18 штук. Серед екскурсоводів країни вона як Катя Осадча в українському шоу-бізі. А в 2017-му ввійшла в трійку найкращих гідів Києва за версією Kyiv Tourism Awards.
Life Сьогодні відправився з нею на екскурсію містичними локаціями та поділиться маршрутом, який ховає в собі десятки легенд та додаткових значень.
Перша локація – фонтан Термена з прихованими сенсами!
Маршрут розпочали біля метро "Золоті Ворота", бо неподалік у сквері з кінця 19-го століття розміщена перша локація екскурсії – фонтан Термена. Біля нього облаштували кафе, де туристи та містяни неспішно п’ють каву, ласуючи київським тортом. І навіть не здогадуються, що фонтан – це не лише красива "картинка", а й носій додаткових значень.
Наприкінці 19-го століття у Києві працював відомий завод чавунного виробництва Олексія Термена. Протягом 1899-1901 рр. команда виготовила шість однакових фонтанів для столиці, щоб збільшити місця для водопостачання. Один із таких, звідки можна було колись випити артезіанської води, ми й відвідали.
Київська легенда оповідає, що на заводі Термена працював злий і невдоволений майстер, якому через жорстке поводження з підлеглими дали прізвисько Фараон. Чоловік постійно лихословив, тож колеги пожартували над ним, прикрасивши чашу фонтана маскаронами, яким надали риси обличчя Фараона. За задумкою вода, що виливається з рота, автоматично очищує лексикон колеги. Тож не кажіть у Києві поганих слів, бо хтозна, чиє обличчя прикрасить наступний фонтан.
До слова, маскарони однакові на всіх київських чавунних фонтанах Термена. Великих у столиці збереглося лише п'ять. Знайдете їх ще біля театру ім. І. Франка, в сквері О. Гончара, біля Маріїнського парку та у Міському саду.
Де знайти: біля метро "Золоті Ворота".
Друга локація – Замок барона!
В центрі Києва поруч із "Золотими Воротами" зведений будинок, який побудували ще в далекому 1898 році. Він нагадує середньовічні замки, чим і привертає увагу. Його називають Замком барона, але це помилка, бо ніякий барон тут не жив.
Власник будівлі підприємець Міхал Підгорський тут не прожив жодного дня, а помер в 1990 році. Опісля його смерті кияни бачили у вікнах тінь жінки, яку вважали його коханкою. Пройшло десятки років, а будівля досі притягує своєю містичністю не лише містян, а й туристів.
Окрім вежі, в очі кидаються крилаті "леви" Тім і Сім (ще їх називають мавпами). Візуально здається, що вони своїми спинами підтримують вежу будівлі. За столичними легендами, істоти оживають опівночі, аби розім’ятися й обговорити всі плітки, які почули протягом дня від киян. Тож будьте обачні: не скажіть нічого зайвого, коли будете проходити повз них.
У 2020-му на тіла химер прикріпили метелики, на тільцях яких є візерунки у вигляді черепів горобця. Їх тут розмістив київський ювелір Сергій Жернов під час пандемії, але це не єдина споруда, де їх можна побачити. Чоловік прикріплює метеликів на улюблених місцях неподалік власної майстерні. Ними митець хотів сказати, що наш дім під час карантину став нашим коконом, з якого ми – гусіні – радісно вилетіли яскравими метеликами на свободу.
Але окраса будівлі – балкон на останньому поверсі, з якого відкривається вид на Київ! За книгами української письменниці Лади Лузіної, на цій вежі збираються три київські відьми, звідки й пильнують місто. Є екскурсії на яких реально потрапити на балкон, бо охочих чимало. Але вибратися туди спонтанно – нереально.
Де знайти: на вул. Ярославів Вал, 1.
Третя локація – дім Леоніда Родзянка з чарами ворожки!
За декілька кроків від "Замку барона" за адресою вул. Ярославів Вал, 14-А та 14-Б на поч. 20 ст. звели будинки на замовлення багатія та власника кінного заводу Леоніда Родзянка. За легендами, чоловік любив розкіш і шукав секрет безсмертя. Навіть мав персональну ворожку. Жінка на ім’я Текля Варналій допомагала йому з веденням бізнесу та особистим життям. Кажуть, саме тому власник й вирішив прикрасити її маскароном одну зі своїх будівель. Он вона, заквітчана над овальним вікном!
За місяць до початку Першої світової війни Текля порадила бізнесмену продати все й тікати з міста. Родзянко одразу виставив нерухомість на продаж і переїхав до США, де вигідно вклав кошти в новий бізнес. Останні дні життя чоловік також провів у згаданій країні, але точна його дата смерті невідома.
Але підозрілим залишається одне: його будинки, на відміну від більшості інших споруд вулиці, в чудовому стані. Реконструкцію провели на початку 2000-х. Хто піклується про долю будівлі: може, це чари Теклі? А може, сам Родзянко досі живий й переховується під іншими іменами? Питання на подумати.
Але сьогодні містяни не проходять повз його будинок, бо навідуються до Теклі Варналій, щоб попросити про бажане, адже перекази дають надію, що її магічна сила потужна.
Де знайти: на вул. Ярославів Вал, 14-А та 14-Б.
Четверта локація – колишня клініка І. Маковського з "захованим" черепом
До клініки І. Маковського від попередньої локації орієнтовно п'ять хвилин ходьби. Її побудував за власним проєктом польський архітектор І. Ледоховський в період 1906-1907 рр.
Колишня клініка в стилі модерн вирізняється з-поміж інших на вулиці Києва. Спершу вона належала П. Качковському і була звичайною лікарнею з хірургічними палатами, але 1910-го власник помер і медзаклад перейшов до рук лікаря Маковського, який перетворив його на VIP-клініку для багатіїв.
Архітектура споруди привертає погляди перехожих. На розі височіє фігура сердитого лева, який має відлякувати хвороби, а захоплення викликають скульптури сирен зі старомодними зачісками.
Але ми хочемо, аби ви звернули увагу на чорні ковані ворота. Їх Ледоховський створив, надихнувшись схожим елементом у паризькій будівлі "Кастель Беранже", яку спроєктував архітектор Е. Гімар.
Ймовірно, окрасу з містичним характером ви помітите не відразу. Брама оформлена плавними лініями, схожими на батоги під час удару, але, якщо придивитися, то видно, як вони формують собою череп.
Де знайти: на вул. Олеся Гончара, 33.
І на завершення – клітка з воронами!
Від хірургічної лікарні Маковського до останньої локації маршруту орієнтовно 10 хв. Клітка з воронами на вулиці Рейтарській – місце, яке треба побачити кожному. Навколо неї "крутиться" чимало гіпотез, таємниць та розмов. Бо досі немає офіційної інформації про те, як з’явилися птахи в центрі столиці. Історій декілька, і всі вони різні.
В найпопулярнійшій йдеться про те, що першого ворона сюди приніс місцевий мешканець-мисливець. А одна з останніх версій свідчить, що птахи належали поважному в "певних колах" кримінальному авторитету Гриші.
Перший птах з’явився тут ще в 90-х. З часом їх стало четверо: Карлуша, Кирило, Корбін і Крум. Станом на літо 2021 року в клітці залишився лише останній згаданий птах.
Перекази свідчать, що круки живуть до 300 років, вміють перевтілюватися у людську подобу, а ще мають зв’язок зі світом померлих. У християнській традиції ворон служить провісником нещасть, символізує сатану і гріх – через своє забарвлення, а також тому що, згідно з повір'ями, видзьобує очі мертвим. Але київського крука вважають позитивним символом столиці, адже він мотивує людей гуляти районом неподалік Золотих Воріт.
Навпроти клітки знаходиться олдскульна кав’ярня "Каштан", яка стала культовою в Києві. Тут часто тусуються хіпстери та люди, які люблять нестандартні заклади. Власники кафе піклуються про ворона, і він водночас нагадує відвідувачам про те, що вони перебувають в особливому місці.
Де знайти: на вул. Рейтарській, 9-Б.
Нещодавно ми розповіли, чим запам’ятався Atlas Weekend-2021 та як пройшов дебютний день фестивалю.
Головні теми