Як повернути мир в країну – думки духовних лідерів

ХРИСТИЯНИ: по 30 хвилин на день на новини

"Сьогодні настав період самоствердження українського народу, який відстоює своє сьогодення і майбутнє, – говорить викладач Українського Католицького університету, отець Михайло Дімід. – Занадто довго і сильно простих обивателів принижували "свої". Зло, яке гнітило українців у власній державі, живе у кожного всередині і зовні, в різних схемах економічного, політичного, ідеологічного рабства. Все, що зараз відбувається, – закономірність. Радянський Союз не міг творити добро, бо був заснований на поборюванні Бога. А добро – тільки від Христа. Якщо немає цієї основи – неможливо побудувати нормальне суспільство і країну. І те, що у нас немає армії, СБУ, уряду – наслідки основи, що проглила. Багато людей раділи отриманню незалежності мирним шляхом, але хіба це так? Скільки на рік абортів, скільки людей у тюрмах вмирає, скільки обкрадених державою? Це – не мир. В Україні не було миру ніколи. Ми це відчуваємо, коли виїжджаємо на захід. Мир – це система цінностей, а тут йшла війна проти свого народу, і вона набагато гірша, ніж протистояння ворожим силам. Коли з допомогою світлих починів Майдану зло виявилося, то не змогло зникнути в один день, а почало набирати нові форми і методи. Один із засобів "зла" – це розпалювання штучних конфліктів. Його можна перемогти, але потрібні час і правильна тактика – Божа".

ІНФОРМВІЙНА. "Тут потрібні певні навички, вміння й обережність, тим більше, що вже є жертви, – каже протоієрей Української православної церкви отець Георгій Коваленко. – Когось ми видаляємо з друзів, когось блокуємо в соціальній мережі, а хтось намагається нас спровокувати. Але віртуальний світ – це продовження існуючої реальності. Християнин повинен залишатися собою і чинити по-християнськи як у реальному, так і у віртуальному спілкуванні. Даючи оцінки подіям, я б радив не використовувати нав'язані пропагандою або ЗМІ ярлики, як "фашисти", "бандерівці", "колоради" і т. п. Потрібно завжди пам'ятати, що кожна людина створена за образом і подобою Божою; що всі люди брати і сестри, діти єдиного Бога. Межа між добром і злом проходить не на площах, не по кордонах держав. Боротьба між добром і злом – це боротьба в нашому серці, всередині нас за нас. Хто переможе, насамперед залежить від нас самих. Дивитися новини потрібно, але вони не повинні стати важливішими, ніж ті, хто поруч – ближні, друзі, яких треба любити і берегти". А батько Михайло радить приділяти новинам максимум півгодини.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ВИБІР. "Потрібно проголосувати не для кращого завтра, а для майбутнього покоління, – говорить греко-католицький священик отець Михайло. – Необхідно слухати тих, у кого є добрі справи і хто не очорнює інших. Якщо сумніваєшся, перехрестися, помолися і вибирай "менше зло". "Вибори завжди в неділю, а для віруючих це день Господній, – каже отець Георгій. – Тому, я б порадив спочатку відвідати храм і помолитися, щоб Господь благословив нас мудрими і достойними правителями".

ЮДЕЙ: "Які родини, така й держава"

"Ситуація в Україні схожа на історію з нащадками Соломона, – говорить рабин традиційного іудаїзму Реувен Стамов. – Давид і його син Соломон відбудували Єрусалим, об'єднали єврейський народ. Однак Соломон не вклав думку про збереження єдності і цілісності своїм дітям. У результаті могутнє царство поділяється на два, і коли приходить вавилонський цар, то без проблем захоплює території. За 23 роки жоден правитель в Україні нічого не зробив для того, щоб ці землі по-справжньому об'єднати. Мало зроблено і для того, щоб "обукраїнити" Крим і Донбас. Спроби нав'язати мову припинилися, але вийшло, як в анекдоті: "Ложечки ми знайшли, а осад залишився".

ІНФОРМВІЙНА. Людина, яка не дивиться новини, рано чи пізно стане заручником людей, які ці новини переказуватимуть. Тому важливо самому дивитися новини, причому в декількох варіаціях, в тому числі і російській, і порівнювати. Зараз головне – зберегти мир, особливо в сім'ях. Якими будуть сім'ї – такою буде держава. Якщо чоловік і дружина сваряться через те, що один за Україну, а інший – за Росію, то важливо зрозуміти, що робить сім'ю сім'єю. В інформаційній війні головна зброя – слово. Тому заради миру можна кинути свою зброю – емоційні слова – і сказати: "Ось я стою перед тобою без зброї. Хочеш – убий мене, але мій дім – там, де ти, твій дім там, де я". Після цього найчастіше настає мир. Що ж стосується виборів, то голосувати треба серцем. Мені імпонує думка про те, що голосування – це кредит довіри. Уявіть, кому з кандидатів ви б погодилися дати в борг, сподіваючись, що він його поверне. Я зазвичай подумки викреслюю, кому кажу "ні", і вибираю з решти".

КРИШНАЇТ: штрафувати за політику

"Зараз в атмосфері занадто багато болю, ненависті і гніву, – каже духовний лідер Товариства свідомості Крішни Ачьюта Прія Прабху. – А гнів – це наслідок незадоволеного бажання. Коли людина не отримує бажаного, вона розчаровується і злиться. А разом з гнівом приходить і омана: "Мені зле. Щоб почуватися краще, потрібно обкластися матеріальними об'єктами". Але це ілюзія. Багатий не той, у кого багато, багатий той, кому вистачає. Людина не має нічого спільного з матеріальними речами, але вона ототожнює себе з ними, і це, по суті, роздвоєння особистості. За ним слідує божевілля, а потім крайня агресія – ненависть до всього. І коли цією ненавистю просякнуте все навколо, достатньо найменшої іскри, провокації, щоб люди зненавиділи один одного. Війна – це реакція на гріхи людства. Щороку люди вбивають понад 65 мільярдів тварин, адже вони – такі ж діти Бога, як і ми. Жінки роблять аборти, але це також вбивство. У результаті біль, ненависть мають у щось вилитися. Проблема людей, які творять жорстокість, у тому, що вони десь недоотримали любові. Ми ж хочемо дарувати цю любов, щоб люди стали кращими.

ІНФОРМВІЙНА. Не варто залежати від телебачення чи Інтернету. Достатньо дивитися новини час від часу, щоб розуміти, куди ми рухаємося. Я спілкувався з одним нашим прихожанином, який працює начальником. Він штрафує всіх співробітників за те, що вони обговорюють політику. Навіщо сваритися? Потрібно шукати те, що нас об'єднує. Перш ніж сперечатися, подумайте: чи буде це важливим через 5-10 років?"

МУСУЛЬМАНИН: гнів гаситься водою

"Нинішня ситуація підпадає під поняття смути, хаосу, в якому людей намагаються налаштувати один проти одного, – каже імам мечеті при Ісламському центрі Києва Расим Дервішев. – Причин багато, а шукати, хто винен, вже неконструктивно. Важливо вирішити, що повинні робити дві сторони, щоб зберегти мир. При смуті потрібно проявити витримку, не вживати негайних рішень. Не поспішати звинувачувати один одного або інших – замість Путіна чи Януковича міг бути хтось інший. Всевишній сам знає, хто винен і що з цим робити, а наше завдання – лише попросити про захист і справедливість.

ІНФОРМВІЙНА. В ісламі є загальний принцип: коли приходить важлива для суспільства інформація, її потрібно обов'язково перевірити. Потрібно дивитися офіційні ЗМІ та заяви експертів. У інформвійні більшість інформації з'являється з нізвідки і нічим не підтверджується. Тому телевізор та Інтернет потрібно використовувати обережно, не дивитися відверто пропагандистські канали, щоб не піддатися паніці. Віруючий завжди має бути адекватним. Бог створив ангелів світла, людину – з глини, а сатану – з вогню. І гнів – це вогонь, який потрібно загасити водою. Тому у нас є припис: гніваєшся – зроби обмивання. Якщо людина в гніві стоїть, то вона повинна сісти, якщо сидить – повинна прилягти, а якщо і це не допомагає – здійснити обмивання. Провокації треба розцінювати як кориду. Якби бик розумів, що люди його просто провокують, і не керувався тільки почуттями, він би перестав бігати за ганчіркою. Так і в провокаціях: людині не можна бути в ролі бика. Якщо перед тобою людина, на якій неприйнятна тобі символіка, не можна кидатися на неї з агресією, краще обійти, не йти за своїми поривами.

ПРО ДОНБАС. Якщо вломилися у твій дім, ти маєш право себе захищати. Для захисту свого будинку потрібно протидіяти настільки, наскільки є загроза. Життя одного не цінніше за життя іншого. Але на Донбасі проблема інша: частина населення реально хоче, щоб у їхній будинок увійшли. Не всі вважають Україну своїм домом – і в цьому, мені здається, криється духовна проблема. Потрібно всім спробувати зрозуміти один одного. Брат на брата не повинен йти, навіть якщо у нього інші бажання.

СПІЛКУВАННЯ. Переривати спілкування з близькими, які не підтримують твою позицію, – недобре. Чим довше ви не спілкуєтеся, тим більшу віддаленість це породжує. Уявіть, що ви кидаєте дитину. Що з нею буде? Якщо хочете зберегти прихильність, потрібно спілкуватися часто. Можна висловити свою позицію, а людина сама вирішить приймати її чи ні. Двом віруючим не спілкуватися без особливих причин довше трьох днів заборонено, це гріх".

БУДДИСТ: ізоляція не допоможе

"В України дуже давні корені, які йдуть від скіфів. А скіфська духовність була дуже суворою, – каже буддійський чернець Сергій Філоненко. – У них не було держави в тому вигляді, до якого ми звикли. Держави виникали, коли хтось захоплював територію і казав: "Тут ми будемо жити. Це наша земля". Але для справжньої духовності земля не може бути цінністю, вона не може комусь належати, і межі – це лише умовності. Сакральне ставлення до землі – дозволяти жити на ній абсолютно всім. Якби не скіфи, ми б не знали, що таке брат, побратим, друг, адже ці поняття прийшли до нас саме від них. Українці повинні ставитися один до одного з повагою, проявляти гостинність, як на Кавказі, де кожного гостя зустрічають як посланника Божого, навіть якщо це ворог. Гостинність руйнує всі межі. Думаю, що Україні допоможе досвід Махатми Ганді. Він домігся незалежності Індії від найбільшої на той час британської імперії без зброї, використовуючи тільки духовні методи.

ІНФОРМВІЙНА. Я об'їздив Україну з "Маршем миру", що закликає припинити насильство, і зауважив, що на Сході багато ненависті і страху. Це і підживлює російська пропаганда. Потрібно пояснювати, що це слабкість, яка паралізує всіх. Якщо ми будемо поважати один одного, вітатися при зустрічі – це наблизить нас швидше до миру. Але ізолюватися від того, що відбувається, не варто, кожен з нас може щось змінити. Крім того, потрібно речі називати своїми іменами.

СПІЛКУВАННЯ. Сперечатися – непродуктивно. Потрібно зберігати повагу і миролюбність, а не опускатися до взаємної ненависті. Це може нас врятувати. Якщо хтось нас ненавидить, ми повинні у відповідь стерпіти і проявити миролюбність. Це і є шлях ненасильства. Те, що відбувається зараз, просто хвилі на поверхні річки життя. У хвилях не видно істини. Потрібно заспокоїтися, і все стане на свої місця".